Рішення

від 31.01.2013 по справі 5011-30/14645-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/14645-2012 31.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАК»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафтне бюро»

Про стягнення 24 332,92 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Розов О.С. представник за довіреністю № б/н від 14.01.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАК» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафтне бюро» (далі - відповідач) про стягнення 24 332,92 грн., а саме: 21 050,91 грн. - основного боргу, 3 282,01 грн. - пені.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов Договору № 11/29-б/4 від 24.01.12. оренди нежитлового приміщення, належним чином не виконано зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати та компенсації за комунальні послуги, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 21 050,91 грн., що і зумовило нарахування позивачем пені та звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.12. порушено провадження у справі № 5011-30/14645-2012, розгляд справи призначено на 15.11.12.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.12., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, невиконання ними вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.12. про порушення провадження у справі № 5011-30/14645-2012, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 04.12.12.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.12.12., в зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відрядженні, справу № 5011-30/14645-2012 передано для розгляду судді Підченко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.12. суддею Підченко Ю.О. прийнято дану справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 15.01.13.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.12.12., справу № 5011-30/14645-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку із закінченням відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.12. суддею Ващенко Т.М. прийнято дану справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.13., в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, невиконання ними вимог попередніх ухвал суду, розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 31.01.13.

В судовому засіданні 31.01.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 31.01.13. вкотре не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача, що наданий позивачем.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/14645-2012.

В судовому засіданні 31.01.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.12. між позивачем (далі - Орендодавець) та відповідачем (далі - Орендар) укладено Договір оренди нежилого приміщення № 11/29-б/4, (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає Орендарю, а Орендар приймає від Орендодавця в оренду - строкове платне користування - нежитлові приміщення (далі - Приміщення), розміщені на 4-му поверсі офісного центру за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 29-Б, літер. А, загальною площею 69,4 кв.м у стані, що дозволяє їх повноцінне використання згідно з умовами Договору.

Відповідно до 2.1 Договору передача Приміщень здійснюється шляхом підписання сторонами акту прийому-передачі.

На виконання умов Договору між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі Приміщення від 13.02.12. за Договором, яким Орендар передав, а Орендодавець прийняв орендоване майно.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна сума орендної плати складає 10 410,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % 1 735,00 грн.

Як передбачено п. 3.2 Договору, розрахунки по орендній платі здійснюються щомісячно не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю, за який сплачується орендна плата.

Орендодавець самостійно здійснює розрахунки за надані відповідними підприємствами комунальні послуги (по водопостачанню, опаленню, електроенергії), а Орендар відшкодовує витрати Орендодавцю за комунальні послуги відповідно до орендованої загальної площі приміщень, їх оплата повинна бути здійснена Орендарем протягом 3-х днів з моменту отримання рахунку. Компенсація здійснюється за фактично спожиті комунальні послуги (п. 3.4 Договору).

На виконання умов Договору, позивачем відповідачу за спірний період з лютого 2012 р. по травень 2012 р. виставлялись рахунки на не лише на комунальні послуги, а й по орендній платі (копії наявні в матеріалах справи).

Суми вказані в рахунках на комунальні послуги підтверджуються наявними в матеріалах справи актами здачі прийняття товарної продукції та наданих послуг за спірний період з електроенергії, теплової енергії, конденсату, наповнення мереженою водою, та холодного водопостачання, що підписані між позивачем та відповідними організаціями.

Крім того, між сторонами додатково було складено, підписано та скріплено печатками сторін акти наданих послуг по оренді приміщення та комунальним послугам за спірний період. Виключення становить акт наданих послуг по оренді за травень 2012 р., проте, складання вказаних актів взагалі не передбачено умовами Договору і здійснювалось сторонами в добровільному порядку.

Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу грошові кошти за оренду приміщення та комунальні послуги за спірний період лютий - травень 2012 р. в розмірі 34 870,91 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме, наданих позивачем банківських виписок по особовому рахунку позивача, відповідачем в погашення наявної заборгованості було сплачено 3 410,00 грн. в січні 2012 р. та 10 410,00 грн. в лютому 2012 р., а всього 13 820,00 грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору, його укладено на один рік, Договір вступає в силу з моменту передачі приміщень згідно акту приймання-передачі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафтне бюро» виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІСАК».

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем відповідачу було направлено лист № 217 від 10.05.12. з проханням сплатити наявну заборгованість в термін до 16.05.12.

На вказаний лист відповідачем було направлено гарантійний лист № б/н від 10.05.12., яким відповідач гарантував погасити наявну заборгованість в сумі 21 050,91 грн. в строк до 30.08.12., згідно графіку, викладеного в гарантійному листі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Проте відповідач свого обов'язку по сплаті орендної плати та компенсації за комунальні послуги в терміни, визначені Договором та гарантійним листом від 10.05.12., в повному обсязі не виконав, доказів оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної плати та комунальних платежів за Договором не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за лютий - травень 2012 року становить 21 050,91 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАК» в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 21 050,91 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 3.6 Договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 282,01 грн. - пені.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.6 Договору сторони передбачили, що за кожний день прострочення перерахування орендної плати Орендарем, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення, за кожен день прострочення виконання зобов'язання від суми прострочених платежів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, проте суд здійснює перерахунок пені з урахуванням здійснених відповідачем часткових проплат.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 567,47 грн. - пені. В іншій частині в розмірі 1 714,54 грн. пеню нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ландшафтне бюро» (04205, м. Київ, проспект Оболонський, б. 14-Ж; ідентифікаційний код 38003118) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСАК» (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, б. 29-Б, літ. А; ідентифікаційний код 32247640) 21 050 (двадцять одну тисячу п'ятдесят) грн. 91 коп. - основного боргу, 1 567 (одну тисячу п'ятсот шістдесят сім) грн. 47 коп. - пені, 1 496 (одну тисячу чотириста дев'яносто шість) грн. 08 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.02.13.

Суддя Т.М. Ващенко