Рішення

від 28.01.2013 по справі 5011-6/18176-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/18176-2012 28.01.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Водополімер»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «К ЕНД М ЛТД»

Про стягнення 85746,89 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Абросімов С.С. - за дов.

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Водополімер» до товариства з обмеженою відповідальністю «К ЕНД М ЛТД» про стягнення 85746,89 грн., з яких: 80000 грн. боргу, 4786,89 грн. пені, 960,00 грн. трьох процентів річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7000,00 грн. витрат на юридичні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не було поставлено оплачений позивачем товар.

Ухвалою суду від 14.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/18176-2012, розгляд останньої призначено на 28.01.2013 p..

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважного представники в судове засідання не забезпечив, про день та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26.04.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «К ЕНД М ЛТД» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Водополімер» (покупцем) укладено договір поставки № 26-04-2011/01 (далі - Договір), відповідно до п. 1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості й асортименті, зазначених у специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору з моменту їх підписання повноважними представниками сторін.

Оплата за товар здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного Договору на підставі виставленого рахунку-фактури на умовах 100% попередньої оплати (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору постачальник доставляє товар за адресою: м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10, протягом 45-70 календарних днів з моменту підписання даного Договору.

Платіжним дорученням № 720 від 03.05.2012 р. позивач перерахував відповідачу 80000 грн..

До 12.07.2012 р. товар відповідачем не поставлено.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, що передбачено ст. 665 Цивільного кодексу України.

Вимога позивача від 26.09.2012 р. про повернення протягом п'яти банківських днів з моменту отримання вказаної вимоги

80000 грн. відповідачем залишена без задоволення.

Станом на день розгляду справи товар не поставлено, 80000 грн. не повернуто.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 80000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного постачання товару, постачальник сплачує покупцю штраф, який нараховується з вартості недопоставленого товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла протягом терміну затримки постачання.

В розумінні ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно або неналежно виконаного зобов'язання. В свою чергу, в силу ч. 3 даної статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, на відміну від штрафу пеня є тривалою неустойкою, яка стягується виключно за порушення грошового зобов'язання за кожен день прострочення, в той час як штрафом є одноразовий платіж.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996, № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, спосіб визначення розміру неустойки виходячи з облікової ставки НБУ свідчить про застосування порядку її нарахування протягом певного періоду, що пов'язаний з простроченням виконання зобов'язання, а тому передбачена п. 5.1 Договору неустойка за своєю природою є пенею, а не штрафом.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 4786,89 грн. пені.

Позивач заявив до стягнення 960,00 грн. трьох процентів річних га підставі ст. 625 ЦК України.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальністю за порушення грошового зобов'язання.

Грошове зобов'язання порушене відповідачем з 01.10.2012 р. (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Сума боргу (грн..)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 80000 01.10.2012 - 05.12.2012 66 3 % 433.97 За розрахунком суду до стягнення підлягає 433,97 грн. трьох процентів річних. У стягнені 526,03 грн. трьох процентів річних судом відмовлено..

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 80000,00 грн. основного боргу, 4786,89 грн. пені, 433,97 грн. трьох процентів річних, а загалом 85220,86 грн.. В частині стягнення з відповідача 526,03 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем надані належні докази понесення 7000 грн. витрат за послуги адвоката.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зайво сплачені позивачем 140,06 грн. судового збору підлягають поверненню йому з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «К ЕНД М ЛТД» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 7, корпус 2 літера «А», офіс 2-1, код 36957660) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Водополімер» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10, код 35712054) 80000,00 грн. основного боргу, 4786,89 грн. пені, 433.97 грн. трьох процентів річних, 6957,06 грн. за послуги адвоката, 1704,42 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Водополімер» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Запорізька, 10, код 35712054) з Державного бюджету України 140,06 грн. зайво сплаченого судового збору.

Рішення підписано 06.02.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун