Рішення

від 31.01.2013 по справі 7/107-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2013 р. Справа № 7/107-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «КИЇВПАССЕРВІС», м. Київ,

до Громадської організації «Макарівський районний центр всеукраїнської громадської організації «Клуб органічного землеробства», Київська обл., Макарівський р-н, с. Нові Опачичі,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, про стягнення 3 256, 48 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гунько М.І. - представник за довіреністю № 1/06-14/80 від 14.01.2013 року,

від відповідача: не з'явилися,

від третьої особи: Макоцьоба Ю.А. - представник за довіреністю№7 від 09.01.2013 року,

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

05.12.2012 року Державне підприємство «КИЇВПАССЕРВІС» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 1/06-15-13/2003 від 30.11.2012 року (вх. № 4252) до Громадської організації «Макарівський районний центр всеукраїнської громадської організації «Клуб органічного землеробства» про стягнення 3 256, 48 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 82/10 від 01.02.2010 року та укладеним відповідно до нього договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю б/н від 09.04.2010 року, а саме щодо своєчасного та повного внесення орендної плати та відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

У зв'язку з зазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача 1 745,46 грн. основного боргу, 89,42 грн. пені, 24,48 грн. 3% річних, 174,53 грн. 10% штрафу, 3,70 грн. інфляційних, 122,19 грн. 7% штрафу за договором № 82/10 від 01.02.2010 року та 548,25 грн. основного боргу, 496,86 грн. пені, 11,25 грн. 3% річних, 1,98 грн. інфляційних, 38,36 грн. 7% штрафу за договором б/н від 09.04.2010 року, а всього 3 256,48 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2012 року порушено провадження у справі № 7/107-12, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Регіональне відділення Фонд державного майна України по Київській області та призначено розгляд справи на 17.01.2013 року.

15.01.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Державного підприємства «КИЇВПАССЕРВІС» надійшло клопотання вих. № 06/06-15-13/93 від 15.01.2013 року (вх. № 636) про залучення до матеріалів справи належним чином завірених копій документів.

17.01.2013 року, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду Київської області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області з поясненнями б/н та дати (вх. № 769) надійшли документи, на виконання вимог ухвали суду від 05.12.2012.

У судове засідання 17.01.2013 року представник відповідача, який у відповідності до ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, відкладено на 31.01.2013 року.

30.01.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області від Державного підприємства «КИЇВПАССЕРВІС» надійшла заява про збільшення позовних вимог № 1/06-15-13/181 від 28.01.2013 року (вх. №1682), в якій позивач, у зв'язку з перерахунком суми заборгованості станом на 31.01.2013 року, просить суд стягнути з відповідача 2 056,95 грн. основного боргу, 111,56 грн. пені, 33,94 грн. 3% річних, 205,67 грн. 10% штрафу, 7,78 грн. інфляційних, 143,99 грн. 7% штрафу за договором № 82/10 від 01.02.2010 року та 734,13 грн. основного боргу, 506,98 грн. пені, 14,22 грн. 3% річних, 3,07 грн. інфляційних, 51,36 грн. 7% штрафу за договором б/н від 09.04.2010 року, а всього 3 869,65 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

У судове засідання 31.01.2013 року представники позивача та третьої особи з'явилися.

Представник позивача у судовому засіданні 31.01.2013 року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

У судове засідання 31.01.2013 року представник відповідача по справі, який у відповідності з ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Як роз'яснено в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з повторним неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 31.01.2013 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

01.02.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець за договором, третя особа у справі) та Громадською організацєю «Макарівський районний центр всеукраїнської громадської організації «Клуб органічного землеробства» (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 82/10 (далі - договір оренди).

Відповідно п. 1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, а саме: частину нежитлового приміщення автостанції «Макарів» (надалі - майно), площею 8,8 кв.м., розміщене за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 2, що перебуває на балансі Державного підприємства «КИЇВПАССЕРВІС» (балансоутримувач за договором, позивач у справі) вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 серпня 2009 року і становить за незалежною оцінкою 16 651,00 грн. без ПДВ.

Майно передається в оренду з метою розповсюдження матеріалів та продукції Клубу органічного Землеробства. (п. 1.2. договору оренди)

Сторонами (п. 3.1. договору оренди) погоджено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить за погодженням сторін без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2009 р. 264, 00 грн.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору оренди).

Пунктом 3.6. договору оренди визначено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з нарахуванням індексу інфляції:

- 70 % орендної плати перераховується до державного бюджету України;

- 30 % орендної плати Балансоутримувачу.

Відповідно до п. 3.9. договору оренди зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу підлягає заліку в рахунок подальших платежів.

Згідно п. 5.3. договору оренди орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (п. 5.11 договору оренди).

Орендодавець, згідно п. 7.1. договору оренди, зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 01 лютого 2010 року до 31 грудня 2012 року.

Факт приймання-передачі частини нежитлового приміщення площею 8,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 2, підтверджується Актом приймання-передачі державного майна від 01.02.2010 року. , складеним і підписаним уповноваженими сторонами обох сторін, підписи яких засвідчені печатками (копія акту наявна в матеріалах справи, оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Як встановлено господарським судом, 09.04.2010 року на виконання п. 5.11 договору оренди між позивачем та відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - договір про відшкодування витрат балансоутримувача).

Відповідно до п. 1.1. договору про відшкодування витрат балансоутримувача Балансоутримувач Державне підприємство «КИЇВПАССЕРВІС» забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі АС «Макарів» площею 311,0 кв.м., а також утримання прибудинкової території та надання інших послуг, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі.

Крім орендної плати, вказаної у п. 3.1 договору оренди, орендар компенсує балансоутримувачу витрати, пов'язані із забезпеченням орендованих приміщень електроенергією, тепло- і водопостачанням, за послуги по охороні прилеглої території, а також компенсує витрати, пов'язані з вивозом сміття та інші витрати, які несе балансоутримувач в зв'язку з діяльністю орендаря, відшкодовує податок на землю (п. 2.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача).

Орендар сплачує (компенсує) комунальні та інші послуги на підставі розрахунків, виставлених балансоутримувачу, на протязі трьох банківських днів з дати отримання рахунку. Орендар самостійно отримує від орендодавця оформлений рахунок. У випадку відсутності в орендаря рахунку на оплату (компенсацію) комунальних послуг, орендар зобов'язаний компенсувати комунальні послуги не пізніше 20 числа місяця, наступного за оплачуємим, в розмірі середньомісячної оплати (компенсації) за комунальні послуги, які сплачуються орендарем за попередній період дії даного договору (п. 2.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача).

Пунктом 3.2.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача сторонами визначено, що орендар зобов'язаний дотримуватись вимог установлених правил користування будівлею та орендованим приміщенням за цим договором. Не пізніше 20 числа, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування орендованого приміщення, за комунальні послуги, та інші послуги. При несвоєчасному внесенні плати, відповідно до чинного законодавства, сплачувати пеню із розрахунку 0,5 % суми заборгованості від несплаченої суми наданих послуг .

Цей договір, згідно п. 6.1, укладено на термін дії договору оренди від 01.02.2010 року № 82/10.

Господарським судом встановлено, що в порушення умов договору оренди № 82/10 від 01.02.2010 року (в період з грудня 2011 року по грудень 2012 року) та договору про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року (в період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року) відповідач не розрахувався в повному обсязі по орендній платі та за комунальні послуги (опалення, електроенергію) надані позивачем щодо зданого в оренду майна.

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, останній мав сплатити позивачу за договором оренди - 2 187,91 грн. , а за договором про відшкодування витрат балансоутримувача - 740,33 грн . згідно виставлених позивачем рахунків (копії наявні в матеріалах справи), а саме:

за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року:

- № 1586 від 30.11.2011 року на суму 155,90 грн.

- №1707 від 30.12.2011 року на суму 156,22 грн.

- №114 від 31.01.2012 року на суму 156,53 грн.

- №237 від 29.02.2012 року на суму 156,85 грн.

- №351 від 30.03.2012 року на суму 157,30 грн.

- №462 від 30.04.2012 року на суму 157,30 грн.

- №595 від 31.05.2012 року на суму 156,85 грн.

- №740 від 29.06.2012 року на суму 156,37 грн.

- №857 від 31.07.2012 року на суму 156,05 грн.

- №971 від 31.08.2012 року на суму 155,58 грн.

- №1106 від 28.09.2012 року на суму 155,74 грн.

- №1231 від 31.10.2012 року на суму 155,74 грн.

- №1363 від 30.11.2012 року на суму 155,58 грн.

- №1481 від 29.12.2012 року на суму 155,90 грн.

за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року:

- №1220 від 15.09.2011 року на суму 15,04 грн.

- №1619 від 15.12.2011 року на суму 80,03 грн.

- №25 від 16.01.2012 року на суму 82,74 грн.

- №150 від 15.02.2012 року на суму 124,75 грн.

- №273 від 15.03.2012 року на суму 141,41 грн.

- №389 від 17.04.2012 року на суму 110,48 грн.

- №1413 від 14.12.2012 року на суму 64,49 грн.

- №1508 від 31.12.2012 року на суму 121,39 грн.

Проте, відповідачем лише частково оплачено рахунок № 1586 від 30.11.2011 року у сумі 130,96 грн., та рахунок №1220 від 15.09.2011 року у сумі 6,20 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними рахунками становить 2 056,95 грн . (2 187,91 грн. - 130,96 грн.) за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та 734,13 грн . (740,33 грн. - 6,20 грн.) за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року.

У зв'язку з наявністю заборгованості Громадської організації «Макарівський районний центр всеукраїнської громадської організації «Клуб органічного землеробства» перед Державним підприємством «КИЇВПАССЕРВІС» відповідачу була надіслана претензія № 1/06-12/918 від 28.05.2012 року з вимогою до 25.06.2012 року перерахувати позивачу заборгованість в сумі 1 514,25 грн. та надіслати на адресу Державного підприємства «КИЇВПАССЕРВІС» копію квитанції про сплату заборгованості (копія наявна в матеріалах справи).

У зазначеній претензії позивач також звертається з вимогою до 25.06.2012 року підписати акти звірки взаєморозрахунків за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року. При цьому, позивач зазначає, що у разі неповернення підписаного примірника акту, Державне підприємство «КИЇВПАССЕРВІС» вважатиме підтвердженою заборгованість за вказаними договорами.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Акти звірки взаєморозрахунків за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року зі сторони відповідача не були належним чином оформлені та примірники не повернуті позивачу.

Жодних доказів в порядку вимог ст. 33, 34 ГПК України, які б підтверджували оплату відповідачем орендної плати та відшкодування витрат орендодавця в порядку та обсязі, визначених умовами договору, сторонами надано не було.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч.ч.1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 року N 2269-XII визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як встановлено ч.ч.1,5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. (п.п.1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.6. договору оренди визначено, що орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з нарахуванням індексу інфляції.

Таким чином, за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року:

- Рахунок № 1586 від 30.11.2011 року на суму 155,90 грн. мав бути оплачений у строк до 15.12.2011 року (включно)

- Рахунок №1707 від 30.12.2011 року на суму 156,22 грн. мав бути оплачений у строк до 15.01.2012 року (включно)

- Рахунок №114 від 31.01.2012 року на суму 156,53 грн. мав бути оплачений у строк до 15.02.2012 року (включно)

- Рахунок №237 від 29.02.2012 року на суму 156,85 грн. мав бути оплачений у строк до 15.03.2012 року (включно)

- Рахунок №351 від 30.03.2012 року на суму 157,30 грн. мав бути оплачений у строк до 15.04.2012 року (включно)

- Рахунок №462 від 30.04.2012 року на суму 157,30 грн. мав бути оплачений у строк до 15.05.2012 року (включно)

- Рахунок №595 від 31.05.2012 року на суму 156,85 грн. мав бути оплачений у строк до 15.06.2012 року (включно)

- Рахунок №740 від 29.06.2012 року на суму 156,37 грн. мав бути оплачений у строк до 15.07.2012 року (включно)

- Рахунок №857 від 31.07.2012 року на суму 156,05 грн. мав бути оплачений у строк до 15.08.2012 року (включно)

- Рахунок №971 від 31.08.2012 року на суму 155,58 грн. мав бути оплачений у строк до 15.09.2012 року (включно)

- Рахунок №1106 від 28.09.2012 року на суму 155,74 грн. мав бути оплачений у строк до 15.10.2012 року (включно)

- Рахунок №1231 від 31.10.2012 року на суму 155,74 грн. мав бути оплачений у строк до 15.11.2012 року (включно)

- Рахунок №1363 від 30.11.2012 року на суму 155,58 грн. мав бути оплачений у строк до 15.12.2012 року (включно)

- Рахунок №1481 від 29.12.2012 року на суму 155,90 грн. мав бути оплачений у строк до 15.01.2013 року (включно)

Пунктом 3.2.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача сторонами визначено, що орендар зобов'язаний не пізніше 20 числа, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача.

Таким чином, за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року:

- Рахунок №1220 від 15.09.2011 року на суму 15,04 грн. мав бути оплачений у строк до 20.10.2011 року (включно)

- Рахунок №1619 від 15.12.2011 року на суму 80,03 грн. мав бути оплачений у строк до 20.01.2012 року (включно)

- Рахунок №25 від 16.01.2012 року на суму 82,74 грн. мав бути оплачений у строк до 20.02.2012 року (включно)

- Рахунок №150 від 15.02.2012 року на суму 124,75 грн. мав бути оплачений у строк до 20.03.2012 року (включно)

- Рахунок №273 від 15.03.2012 року на суму 141,41 грн. мав бути оплачений у строк до 20.04.2012 року (включно)

- Рахунок №389 від 17.04.2012 року на суму 110,48 грн. мав бути оплачений у строк до 20.05.2012 року (включно)

- Рахунок №1413 від 14.12.2012 року на суму 64,49 грн. мав бути оплачений у строк до 20.01.2013 року (включно)

- Рахунок №1508 від 31.12.2012 року на суму 121,39 грн. мав бути оплачений у строк до 20.01.2013 року (включно).

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду судом спору по суті відповідач не подав відзиву на позов, не заперечив факт користування орендованими приміщеннями, а також існування вказаної заборгованості, доказів оплати суми боргу не надав.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року у сумі 2 056,95 грн. та укладеним на підставі нього договором договору про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року у сумі 734,13 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року, позивачем нарахована пеня відповідно в сумі 111,56 грн. та 506,98 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3.7 договору оренди № 82/10 від 01.02.2010 року орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі. підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

Згідно п. 3.2.1. договору про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року при несвоєчасному внесенні плати, відповідно до чинного законодавства, сплачувати пеню із розрахунку 0,5 % суми заборгованості від несплаченої суми наданих послуг .

При цьому господарський суд зазначає, що такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» вiд 22.11.1996 року № 543/96-ВР.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте, статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевказане, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України як за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року, так і за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року.

Господарський суд, перевіривши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» розрахунок пені за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року за заявлений позивачем період з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року, з урахуванням часткової оплати відповідачем рахунку № 1586 від 30.11.2011 року, встановив, що він є невірним та складає 115,39 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 24.94 16.12.2011 - 22.03.2012 98 7.7500 % 0.042 %* 1.04 24.94 23.03.2012 - 14.06.2012 84 7.5000 % 0.041 %* 0.86 156.22 16.01.2012 - 22.03.2012 67 7.7500 % 0.042 %* 4.43 156.22 23.03.2012 - 14.07.2012 114 7.5000 % 0.041 %* 7.30 156.53 16.02.2012 - 22.03.2012 36 7.7500 % 0.042 %* 2.39 156.53 23.03.2012 - 15.08.2012 146 7.5000 % 0.041 %* 9.37 156.84 16.03.2012 - 22.03.2012 7 7.7500 % 0.042 %* 0.46 156.84 23.03.2012 - 13.09.2012 175 7.5000 % 0.041 %* 11.25 157.30 16.04.2012 - 14.10.2012 182 7.5000 % 0.041 %* 11.73 157.30 16.05.2012 - 13.11.2012 182 7.5000 % 0.041 %* 11.73 156.85 16.06.2012 - 14.12.2012 182 7.5000 % 0.041 %* 11.70 156.37 16.07.2012 - 13.01.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 11.66 156.05 16.08.2012 - 30.11.2012 107 7.5000 % 0.041 %* 6.84 155.58 16.09.2012 - 31.01.2013 138 7.5000 % 0.041 %* 8.80 155.74 16.10.2012 - 31.01.2013 108 7.5000 % 0.041 %* 6.89 155.74 16.11.2012 - 31.01.2013 77 7.5000 % 0.041 %* 4.91 155.58 16.12.2012 - 31.01.2013 47 7.5000 % 0.041 %* 3.00 155.90 16.01.2013 - 31.01.2013 16 7.5000 % 0.041 %* 1.03 Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 111,56 грн. пені, заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі - 111,56 грн.

Господарський суд, здійснивши за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» власний розрахунок пені за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року за заявлений позивачем період з 21.10.2011 року по 31.01.2013 року, з урахуванням часткової оплати відповідачем рахунку №1220 від 15.09.2011 року, встановив, що він складає 42,04 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 8.84 21.10.2011 - 22.03.2012 154 7.7500 % 0.042 %* 0.58 8.84 23.03.2012 - 19.04.2012 28 7.5000 % 0.041 %* 0.10 80.03 21.01.2012 - 22.03.2012 62 7.7500 % 0.042 %* 2.10 80.03 23.03.2012 - 20.07.2012 120 7.5000 % 0.041 %* 3.94 82.74 21.02.2012 - 22.03.2012 31 7.7500 % 0.042 %* 1.09 82.74 23.03.2012 - 20.08.2012 151 7.5000 % 0.041 %* 5.12 124.75 21.03.2012 - 22.03.2012 2 7.7500 % 0.042 %* 0.11 124.75 23.03.2012 - 18.09.2012 180 7.5000 % 0.041 %* 9.20 141.41 21.04.2012 - 22.10.2012 185 7.5000 % 0.041 %* 10.72 110.48 21.05.2012 - 18.11.2012 182 7.5000 % 0.041 %* 8.24 64.49 21.01.2013 - 31.01.2013 11 7.5000 % 0.041 %* 0.29 121.39 21.01.2013 - 31.01.2013 11 7.5000 % 0.041 %* 0.55 Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення пені за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року в сумі 506,98 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 42,04 грн. , що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. В іншій частині цієї позовної вимоги, а саме в стягненні 464,94 грн. пені (506,98 грн. - 42,04 грн.) суд відмовляє.

Крім того, у зв'язку з простроченням строків виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України нараховано штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, який за розрахунком позивача за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року складає 143,99 грн.. а за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року - 51,36 грн.

Також, у відповідності до договору оренди № 82/10 від 01.02.2010 року (п. 3.8) позивачем нарахований штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, що за розрахунком позивача складає 205,67 грн.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Так, згідно ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки , або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З огляду на те, що позивачем у справі є державне підприємство, то посилання позивача на ч. 2 ст. 231 ГК України є обґрунтованим, а стягнення штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року є правомірним.

При цьому, господарський суд звертає увагу, що у п. 3.8 договору оренди № 82/10 від 01.02.2010 року сторони визначили, що (крім передбаченої п. 3.7. договору сплати пені) у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості (п. 3.8 договору оренди).

Господарський суд зазначає, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України, згідно якої у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що сторони у договорі передбачили інший розмір штрафу ніж встановлений ч. 2 ст. 231 ГК України, а тому за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року може бути нарахований штраф лише у розмірі 10% від суми заборгованості.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 7% штрафу від суми заборгованості за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року у розмірі 143,99 грн. задоволенню не підлягає.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 10% штрафу за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року, господарський суд встановив, що він є невірним і складає 205,70 грн. (2 056,95 грн. х 10%).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 7% штрафу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року, господарський суд встановив, що він є невірним і складає 51,39 грн. (734,13 грн. х 7%).

Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 205,67 грн. 10% штрафу за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та 51,36 грн. 7% штрафу за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року, заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі - 205,67 грн . та 51,36 грн. відповідно.

Крім того, у зв'язку з простроченням строків виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року, позивачем нараховано 33,94 грн. 3% річних та 7,78 грн. інфляційних за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року, а також 14,22 грн. 3% річних та 3,07 грн. інфляційних за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року .

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму боргу за вищевказаними договорами, є правомірними.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року, нарахованих за кожним окремим рахунком за період з 16.12.2011 року по 31.01.2013 року, з урахуванням часткової оплати відповідачем рахунку № 1586 від 30.11.2011 року, за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що він є арифметично невірним і складає 34,20 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 24.94 16.12.2011 - 31.01.2013 413 3 % 0.85 156.22 16.01.2012 - 31.01.2013 382 3 % 4.90 156.53 16.02.2012 - 31.01.2013 351 3 % 4.52 156.84 16.03.2012 - 31.01.2013 322 3 % 4.15 157.30 16.04.2012 - 31.01.2013 291 3 % 3.76 157.30 16.05.2012 - 31.01.2013 261 3 % 3.37 156.85 16.06.2012 - 31.01.2013 230 3 % 2.97 156.37 16.07.2012 - 31.01.2013 200 3 % 2.57 156.05 16.08.2012 - 31.01.2013 169 3 % 2.17 155.58 16.09.2012 - 31.01.2013 138 3 % 1.76 155.74 16.10.2012 - 31.01.2013 108 3 % 1.38 155.74 16.11.2012 - 31.01.2013 77 3 % 0.99 155.58 16.12.2012 - 31.01.2013 47 3 % 0.60 155.90 16.01.2013 - 31.01.2013 16 3 % 0.21 Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 33,94 грн. 3% річних, заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі - 33,94 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року, нарахованих за кожним окремим рахунком за період з 21.10.2011 року по 31.01.2013 року, з урахуванням часткової оплати відповідачем рахунку №1220 від 15.09.2011 року, за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», суд встановив, що він є арифметично невірним і складає 14,23 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 8.84 21.10.2011 - 31.01.2013 469 3 % 0.34 80.03 21.01.2012 - 31.01.2013 377 3 % 2.48 82.74 21.02.2012 - 31.01.2013 346 3 % 2.35 124.75 21.03.2012 - 31.01.2013 317 3 % 3.25 141.41 21.04.2012 - 31.01.2013 286 3 % 3.32 110.48 21.05.2012 - 31.01.2013 256 3 % 2.32 64.49 21.01.2013 - 31.01.2013 11 3 % 0.06 121.39 21.01.2013 - 31.01.2013 11 3 % 0.11 Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 14,22 грн. 3% річних, заяв про збільшення позовних вимог позивачем не подавалось, а господарський суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог (п.2 ст. 83 ГПК України та п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»), позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягнення сумі - 14,22 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року, господарський суд встановив, що вони є невірними з огляду на наступне.

Господарський суд зазначає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом позивача, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо позивач приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Аналогічна правова позиція міститься у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» в якому зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

З розрахунку інфляційних, наданого позивачем, вбачається, що позивач не врахував періоди, у які індекс інфляції був менше одиниці (мала місце дефляція), а тому його розрахунок є невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», розмір інфляційних за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року складає -5,35 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу??Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.12.2011 - 31.12.2012 24.94 1.000 0.00 24.94 01.01.2012 - 31.12.2012 156.22 0.998 -0.31 155.91 01.02.2012 - 31.12.2012 156.53 0.996 -0.63 155.90 01.03.2012 - 31.12.2012 156.85 0.994 -0.94 155.91 01.04.2012 - 31.12.2012 157.30 0.991 -1.42 155.88 01.05.2012 - 31.12.2012 157.30 0.991 -1.42 155.88 01.06.2012 - 31.12.2012 156.85 0.994 -0.94 155.91 01.07.2012 - 31.12.2012 156.37 0.997 -0.47 155.90 01.08.2012 - 31.12.2012 156.05 0.999 -0.16 155.89 01.09.2012 - 31.12.2012 155.58 1.002 0.31 155.89 01.10.2012 - 31.12.2012 155.74 1.001 0.16 155.90 01.11.2012 - 31.12.2012 155.74 1.001 0.16 155.90 01.12.2012 - 31.12.2012 155.58 1.002 0.31 155.89 Згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», розмір інфляційних за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року складає -3,49 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 01.10.2011 - 31.12.2012 8.84 1.001 0.01 8.85 01.01.2012 - 31.12.2012 80.03 0.998 -0.16 79.87 01.02.2012 - 31.12.2012 82.74 0.996 -0.33 82.41 01.03.2012 - 31.12.2012 124.75 0.994 -0.75 124.00 01.04.2012 - 31.12.2012 141.41 0.991 -1.27 140.14 01.05.2012 - 31.12.2012 110.48 0.991 -0.99 109.49 Таким чином, позовні вимоги, щодо стягнення з позивача 7,78 грн. інфляційних витрат за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та 3,07 грн. інфляційних витрат за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на те, що відповідач не подав докази, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими.

Однак, у зв'язку з незадоволенням судом вимоги про стягнення 7% штрафу від суми заборгованості за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року та допущеними позивачем помилками при здійсненні розрахунку інфляційних, пені, позов підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 3 249,87 грн ., з яких:

за договором оренди № 82/10 від 01.02.2010 року:

- 2 056,95 грн. основного боргу по орендним платежам,

- 111,56 грн. пені,

- 33,94 грн. 3% річних,

- 205,67 грн. штрафу,

за договором про відшкодування витрат балансоутримувача б/н від 09.04.2010 року:

734,13 грн. основного боргу по орендним платежам,

42,04 грн. пені,

14,22 грн. 3% річних,

51,36 грн. штрафу.

В задоволенні іншої частини позову, а саме в стягненні 619,78 грн ., з яких 143,99 грн. штрафу, 464,94 грн. пені (506,98 грн. - 42,04 грн.), 10,85 грн. (7,78 грн. + 3,07 грн.) інфляційних, суд відмовляє.

Судовий збір відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Громадської організації «Макарівський районний центр всеукраїнської громадської організації «Клуб органічного землеробства» (08035, Київська обл., Макарівський р-н, с. Нові Опачичі, вул. Леніна, буд. 22, код ЄДРПОУ 36879698) на користь Державного підприємства «КИЇВПАССЕРВІС» (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 33348385) 2 791 (дві тисячі сімсот дев'яносто одну) грн. 08 коп. основного боргу, 153 (сто п'ятдесят три) грн. 60 коп. пені, 48 (сорок вісім) грн. 16 коп. 3% річних, 257 (двісті п'ятдесят сім) грн. 03 коп. штрафу та 1 351 (одну тисячу триста п'ятдесят одну) грн. 66 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 06.02.2013 року