Рішення

від 31.01.2013 по справі 5/5007/1349/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" січня 2013 р. Справа № 5/5007/1349/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 27.08.2012 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Меркс Мобілє" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 9924,77 грн.

Дочірнє підприємство "Меркс Мобілє" (м.Житомир) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир) про стягнення 9924,77 грн., з яких 7634,44 грн. основного боргу та 2290,33 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5/5007/1349/12 та призначено її розгляд на 19.12.2012 р.

З огляду на нез'явлення в засідання суду представника відповідача та невиконання ним вимог ухвали про порушення провадження, ухвалою суду від 19.12.2012р. за клопотанням позивача (а.с.47) продовжено строк вирішення спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України та відкладено розгляд справи на 31.01.2013 р.

В засіданні суду 31.01.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду від 03.12.2012р. надав належним чином завірену копію статуту та обґрунтований розрахунок суми боргу.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

При цьому, щодо нез"явлення в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги наступне.

08.01.2013р. на адресу суду повернулась неврученою кореспонденція господарського суду - ухвала суду від 19.12.2012р. по справі №5/5007/1349/12, яка надсилалась відповідачу - СПД ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, з відміткою поштового відділення "За закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, оскільки судові ухвали, винесені по справі №5/5007/1349/12 відповідно до вимог ГПК надсилались судом за поштовими реквізитами відповідача, зазначеними у зібраних в справі документах (позовній заяві, договорі №А/ОТЦ-0303 суборенди нежитлового приміщення від 22.12.2010р., додатковій угоді до договору суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0303 від 22.12.2010р.), господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Судом також враховується, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Зважаючи на те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, при цьому, розгляд справи вже відкладався відповідно до ст.77 ГПК України, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2010 р. між ТОВ "Меркс Груп" (орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0303 (а.с.8-18), за яким орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме, частину будівлі ТЦ (торгового центру, який знаходиться за адресою: Україна, м.Житомир, майдан Житній ринок,1 і є цілісним майновим комплексом, що має власну інфраструктуру, що дозволяє орендарю використовувати об'єкт оренди і здійснювати свою діяльність відповідно до мети і умов даного договору) - на 3-му поверсі, загальною площею 25,00 кв.м. (об'єкт суборенди) (п.1.1.) договору суборенди.

В преамбулі договору обумовлено, що під терміном "дата початку" в даному договорі розуміється "01 січня 2011 року, момент з якого починає обчислюватись строк суборенди, та нараховуватися плата за суборенду, якщо інше не передбачене даним договором, або додатковою угодою сторін".

В статті 3 договору суборенди обумовлено термін дії договору, а саме, зазначено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку суборенди; строк суборенди розпочинається з дати початку і триває до 31.03.2011 р., якщо інше не буде передбачено сторонами.

Відповідно до п.1.4. договору суборенди, вартість об'єкта суборенди з врахуванням індексації складає 367,53 грн. за один квадратний метр.

Згідно п.5.1. договору, суборендар зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом суборенди в розмірах та у строки, обумовлені даним договором.

В пункті 5.2. договору суборенди встановлено, що суборендар повинен перерахувати орендарю протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати набуття чинності цим договором авансом перший платіж у розмірі 3750,00 грн. (з ПДВ), у якості плати за суборенду за один місяць оренди по договору. Зазначений платіж покриває плату за суборенду за перший місяць суборенди приміщення. Календарний місяць оренди починається першого числа та закінчується останнім числом календарного місяця.

Відповідно до п.5.4. договору суборенди, плата за суборенду нанраховується суборендареві з дати початку.

У відповідності до пункту 5.5. договору суборенди, якщо інше не передбачено даним договором, плата за суборенду сплачується суборендарем щомісяця, попередньою оплатою, не пізніше 05 числа поточного місяця.

Пунктом 5.8. договору суборенди передбачено, що суборендар, крім платежів по оренді повине сплачувати витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення і т.д.) та витрати на комунальні послуги, які споживають відвідувачі в місцях загального користування та які розподіляються між всіма суборендарями ТЦ пропорційно площі об'єкту суборенди до загальної площі ТЦ.

Згідно п.5.8.1., п.5.8.2. договору суборенди, оплата комунальних послуг не входить до розрахунку орендної плати; суборендар компенсує орендарю витрати на комунальні послуги на підставі виставлених орендарем рахунків, а також, у випадку встановлення орендарем лічильників - на підставі їх показників.

Перерахування компенсації за комунальні послуги за перший та другий місяці здійснюється на підставі виставлених орендарем рахунків, не пізніше 5-го числа поточного місяця за попередній та поточний місяці; плата за комунальні послуги за третій та кожен наступний місяць сплачується суборендарем щомісяця, попередньою оплатою, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю (п.п.5.8.3, 5.8.4 договору суборенди).

В пункті 5.9. договору суборенди сторони передбачили, що суборендар відшкодовує орендарю витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням об'єкта суборенди, що складає 10,00 грн. за 1 кв.м. орендованого об'єкта суборенди за один місяць. Експлуатаційні витрати містять у собі: видатки по загальній охороні ТЦ, прибиранню місць загального користування й території, вивозу твердих побутових відходів, обслуговуванню систем кондиціювання й вентиляції, систем протипожежної сигналізації й пожежогасіння, обслуговуванню стоянки ТЦ і інші необхідні експлуатаційні витрати. Оплата зазначених у даному пункті витрат проводиться суборендарем щомісяця, попередньою оплатою, не пізніше 05-го числа поточного місяця.

Відповідно до п.10.2.1.1. договору суборенди, передбачена відповідальність суборендаря за прострочення виконання грошових зобов'язань, зокрема, якщо період прострочення становить 5 (п'ять) календарних днів, то суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 30% від простроченої суми грошового зобов'язання.

В додатку №1-1 до договору суборенди від 22.12.2010 р., сторони визначили розмір плати за суборенду та експлуатаційні витрати, порядок розрахунків (а.с.19).

Згідно акту прийому - передачі приміщення в суборенду від 01.01.2010р. на виконання договору суборенди нежитлових приміщень від 22.12.2010 р. №А/ОТЦ-0303 орендар передав, а суборендар прийняв в суборенду частину нежитлового приміщення на третьому поверсі, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 25,00 кв.м.; приміщення передається у належному технічному стані, з усіма комунікаціями та обладнанням, передбаченим в договорі; у суборендаря претензії до приміщення відсутні (а.с.20).

20.03.2011 р. сторонами підписано додаткову угоду до договору суборенди, за якою незалежно від інших умов договору суборенди №А/ОТЦ-0303, сторони домовились про те, що в період з 01.04.2011 р. по 15.05.2011 р. орендна ставка становить 75,00 грн. за 1кв.м. об'єкта суборенди; з 01.04.2011р. індекс інфляції не застосовується. Також, згідно п.3.2. договору, викладеного в редакції додаткової угоди, строк суборенди розпочинається з дати початку і триває до 15 травня 2011 р. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та є невід'ємною частиною договору суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0303 від 22.12.2010 р. (а.с.21).

Згідно даних позивача, за укладеним між сторонами договору суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0303 від 22.12.2010 р. відповідачу було нараховано до сплати 12066,29 грн. плати за суборенду за січень-квітень 2011 р., 1000,00 грн. за експлуатаційні послуги, 818,15 грн. за комунальні послуги, а всього на загальну суму 13884,44 грн.

Підприємець ОСОБА_2, в порушення умов договору суборенди щодо сплати плати за суборенду, а також, комунальних та експлатаційних платежів, а також положень ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, виконала свої зобов'язання лише частково, сплативши орендарю 6250,00 грн. (а.с.46), в результаті чого в неї виникла заборгованість за договором суборенди в сумі 7634,44 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркс Груп" (первісний кредитор) та Дочірнім підприємством "Меркс Мобілє" (новий кредитор/позивач) був укладений договір про відступлення права вимоги №13/08/12-2 (а.с.22-23), згідно умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги в сумі 7634,44 грн. (але не виключно та без урахування неустойки, пені та штрафів), належне первісному кредиторові у відповідності із положеннями договору №А/ОТЦ-0303 від 22.12.2010р. (далі - "основний договір"), укладеного між первісним кредитором та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - "боржник") (п.1.1. договору).

Відповідно до ч.1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до п.1.2. договору про відступлення права вимоги №13/08/12-2 новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в основному договорі. Також до нового кредитора переходить право на стягнення штрафних санкцій за порушення основного договору боржником (п.1.3 договору).

Отже, згідно наведених норм чинного законодавства України та умов укладеного договору про відступлення права вимоги, позивач - ДП "Меркс Мобілє" отримало право вимоги до підприємця ОСОБА_2 щодо виконання грошових зобов'язань за договором суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0303 від 22.12.2010 р.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (оренди).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173,174,175 Господарського кодексу України, ст.ст.11,202,509 Цивільного кодексу України, які згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Наявними у справі матеріалами підтверджується факт передачі орендарем приміщення в суборенду відповідачу, користування останнім цим приміщенням, існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних, комунальних та експлуатаційних платежів за користування наданим в суборенду приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст.285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України встановлює, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Однак, в порушення умов договору суборенди від 22.10.2010р. щодо строків здійснення платежів за договором, відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював свої зобов'язання, в результаті чого за період з січня 2011 року по квітень 2011 року виникла заборгованість по платі за суборенду приміщення, комунальні та експлуатаційні послуги, яка, згідно поданих до справи доказів, становить 7634,44 грн. та не погашена на момент прийняття рішення у справі.

Враховуючи наявність заборгованості за договором суборенди від 22.10.2010р., право вимоги за яким передано позивачу згідно договору про відступлення права вимоги від 13.08.2012р. №13/08/12-2, господарський суд дійшов висновку про законність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 7634,44 грн. та необхідність задоволення позову в цій частині.

Розглядаючи питання правомірності позовних вимог в частині стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги таке.

Згідно п.10.1 договору суборенди нежитлового приміщення від 22.12.2010 р., за невиконання (не належне виконання) зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і даним договором.

Як уже зазначалось, пунктом 10.2.1.1 договору суборенди сторони обумовили, що у випадку, якщо період прострочення становить 5 (п'ять) календарних днів, то суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання.

При цьому, вищевикладеними встановленими обставинами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов"язань за договором суборенди нежитлового приміщення №А/ОТЦ-0303 від 22.12.2010 р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, відповідачем у справі було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за договором суборенди понад 5 календарних днів.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу, в т.ч. з урахуванням змісту п.2.1. договору про відступлення права вимоги, а також перевіривши правильність його нарахування, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 2290,33 грн.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, у суді першої та апеляційної інстанції. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог не надав, не використавши в повній мірі наданих йому процесуальним законом прав щодо змагальності під час розгляду спору.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню повністю: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7634,44 грн. основного боргу та 2290,33 грн. штрафу.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "Меркс Мобілє" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, буд.15, ідентифікаційний код 38005157):

- 7634,44 грн. основного боргу,

- 2290,33 грн. штрафу,

- 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.02.13

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (наручно)

3 - відповідачу (реком.)