Ухвала

від 05.12.2012 по справі 2а-4039/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 р.Справа № 2а-4039/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-4039/12/2070

за позовом Приватного підприємства фірма "Оберон"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство фірма "ОБЕРОН", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення №0002672302 від 15.03.2012 року ДПІ у Київському районі на загальну суму 65.805,75.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті ДПІ у Київському районі м. Харкова від 27.02.2012 року №658/23-506/30560361, за наслідками проведеної позапланової документальної виїзної перевірки щодо господарських взаємовідносин між підприємством позивача та платниками податків ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за період травень - вересень 2011 року, ТОВ «Технергоресурс» за період травень, липень, серпень, листопад та грудень 2010 року та ТОВ «Промтехноопт» за квітень 2011 року, а податкове повідомлення - рішення, прийняте на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2012 року адміністративний позов Приватного підприємства фірма "ОБЕРОН" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 15.03.2012 року №0002672302.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - Приватне підприємство фірма "ОБЕРОН", пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 30560361, місцезнаходження: провулок 1-й Лісопарківський, буд.3, м.Харків,61070 (т.2.а.с.184-186).

З 30.12.1999 року за № 1085 підприємство узято на податковий облік у Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкові, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, та з 14.09.2000 року підприємство зареєстровано як платник податку на додану вартість (т.2.а.с.187-188).

На підставі наказу від 13.02.2012 р. № 397 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова, згідно направлення від 14.02.2012р. № 322 заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Горбань Т.С, від 14.02.2012р. №323 головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податку управління податкового контролю юридичних осіб Міняйло А.О., на підставі п.п.7.8.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. проведена позапланова документальна виїзна перевірка приватного підприємства фірма "Оберон", код ЄДРПОУ 30560361, з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Техенергоресурс», код ЄДРПОУ 34566972, за період травень, липень, серпень, листопад та грудень 2010р., ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» код ЄДРПОУ 36987611 за період травень - вересень 2011 року та ТОВ «Промтехноопт» код ЄДРПОУ 37092055 за період квітень 2011р.

Результати перевірки оформлені актом від 27.02.2012 року за №658/23-506/30560361 (т.2,а.с.92-115).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому акті перевірки, встановлено наступні порушення, допущені позивачем - ППФ "Оберон" при здійсненні господарської діяльності:

- ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ППФ «Оберон» з ТОВ «Техенергоресурс», код ЄДРПОУ 34566972, за період травень, липень, серпень, листопад та грудень 2010р., ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», код ЄДРПОУ 36987611, за період травень-вересень 2011р. та ТОВ Промтехноопт», код ЄДРПОУ 37092055, за період квітень 2011р.;

- п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 55.549грн., у т.ч. за травень 2010р. на суму 7.117грн., за липень 2010р. на суму 5.216грн., за серпень 2010року на суму 6.525грн., за листопад 2010р. на суму 4.217грн.. за грудень 2010року на суму 6.800грн., за квітень 2011р. на суму 4.733грн., за травень 2011р. на суму 3.901грн., за червень 2011р. на суму 5.892грн., за серпень 2011р на суму 9.271грн., за вересень 2011р. на суму 1.877грн.

15.03.2012 року з посиланням на зазначений акт перевірки відповідачем винесено спірне податкове повідомлення - рішення №0002672302, яким ППФ "Оберон" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 65.805,75 грн. з яких 55.549 грн. - основний платіж, 10.25675 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (т.1,а.с.8).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», а також правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту не знайшло свого підтвердження, а відтак податкове повідомлення - рішення №0002672302 від 15.03.2012 року ДПІ у Київському районі підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, у перевіреному періоді позивач - ППФ «Оберон», мав господарські взаємовідносини з підприємствами ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ».

ППФ «Оберон» (підрядник) укладено договори на виконання робіт, а саме: договір підряду від 21.04.2011 року № 2 та додаткову угоду від 14.09.2011 року №1 між ВАТ «Південспецатоменргомонтаж»-(замовник) по зовнішньому електропостачанню житлового будинку за адресою пр. Маршала Жукова, вугол Садового проїзда (т.1.а.с.173-176); договір підряду від 07.04.2011 року №1 між ТОВ «СТРОМА»-(замовник), по електропостачанню. Внутрішньомайданчикові мережі 0,4 кв. Житловий будинок з блоком обслуговування за адресою вул. Комбайновська,4, м. Харків (т.1.а.с.215-217); договір підряду від 31.05.2011 року №3 між ПФ «Ліна»-(замовник), по зовнішньому електропостачанню кафе з літнім майданчиком за адресою: пр. Правди,5 «Б» (т.1,а.с.237-239); договір підряду від 31.05.2008 року №03-07 між ТОВ «Снейк»-(замовник), електропостачанню багатоповерхового житлового будинку і торгівельно - офісного центру за адресою пр. Героїв Сталінграду (район житлових будинків №163-167) (т.2.а.с.1-6); договір субпідряду від 21.07.2011 року №6 між ТОВ Електропівденмонтаж»-(замовник) по ремонту КЛ 10КВ ОСОБА_6. РП 2120 КЛ1, КЛ2 за адресою м. Харків (т.2.а.с.61-63).

Фактичне здійснення вищевказаних договорів підтверджується наявними у матеріалах справи довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року, (т.1.а.с.177), за червень 2011 року (т.1.а.с.183, 218, т.2,а.с.7,), за травень 2011 року (т.1.а.с.187), за травень 2011 року (т.1,а.с.190), за листопад 2010 року (т.2.а.с.13-14), за липень 2010 року (т.2.а.с.18), за серпень 2010 року (т.2.а.с.24-25), за вересень 2010 року (т.2.а.с.30-31), за жовтень 2010 року (т.2.а.с.36), за серпень 2011 року (т.2,.а.с.64), акти про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень (т.1,а.с.178-180), за червень 2011 року (т.1.а.с.184-186, 219-223, т.2.а.с.8-10,), за травень 2011 року (т.1,а.с.188-189, 191-193), за листопад 2010 року №11 (т.2.а.с.15-17), за липень 2010 року (т.2.а.с.19-23), за серпень 2010 року (т.2.а.с.26-29), за вересень 2010 року (т.2.а.с.32-35), за жовтень 2010 року (т.2.а.с.37-39), за серпень 2011 року (т.2.а.с.65-69); відомості ресурсів (т.1.а.с.181-182); акти приймання матеріалів (т.1.а.с.194-195), акти приймання - пердачі від 14.07.2008 року №АПП-000137, №АПП-000136 (т.2.а.с.11); податкові накладні від 06.09.2011 року №1, від 19.08.2011 року №4, від 03.08.2011 року №1, від 30.06.2011 року №5, від 30.06.2011 року №6, від 31.05.2011 року №5, від 31.05.2011 року №6, від 17.05.2011 року №1, від 26.04.2011 року №5, від (т.1,а.с.196-204), від 01.07.2011 року №1, від 06.06.2011 року №2, від 27.05.2011 року №3, від 20.05.2011 року №2, 13.04.2011 року №3, від 12.04.2011 року №2, від 08.04.2011 року №4 (т.1.а.с.224-230), від 14.09.2011 року №3, від 14.09.2011 року №3, від 01.06.2011 року №1, від 23.06.2011 року №4, від 10.06.2011 року №3 (т.1.а.с.240-244), від 10.02.2010 року №3, від 05.03.2010 року №4, від 01.04.2010 року №6, від 07.05.2010 №10, від 25.05.2010 року №12, від 10.06.2010 року №13, від 15.07.2010 року №15, від 19.08.2010 року №20, від 11.08.2010 року №19, від 05.08.2010 року №18, від 24.09.2010 року №24 (т.2.а.с.40-50), від 03.08.2011 року №2, від 18.08.2011 року №3, від29.07.2011 року №4, від 31.08.2011 року №6, (т.2,а.с.70-73); виписки по особовому рахунку (т.1.а.с.205-214, т.1.а.с.231-236, т.1.а.с.244-247, т.2,а.с.51-60, 74-76).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

З метою виконання вище зазначених правочинів позивач - ППФ «Оберон»-(замовник) використовував субпідрядні роботи, а саме на підставі: договору підряду від 25.05.2010 року №3-05-10 укладеного з ТОВ «Техенергоресурс»-(замовник) по електропостачанню житлового будинку за адресою пр. Героїв Сталінграда (район житлових будинків №163-167) от ТЕЦЗ до пр. 50 лет СССР, в м. Харкові (т.1.а.с.94-97).

На підставі укладених договорів з ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ»-(замовник), а саме: договору підряду від 12.05.2011 року 4/5 на виконання по зовнішньому електропостачанню житлового будинку за адресою пр. Маршала Жукова, вугол Садового проїзду в м. Харкові (т.1,а.с.60-62); договору підряду від 07.06.2011 року №6/06 по електропостачанню. Внутрішньомайданчикові мережі 0,4 кв. Житловий будинок з блоком обслуговування за адресою вул. Комбайновська,4, м.Харків (т.1.а.с.127-129); договору підряду від 04.07.2011 року №11/07 по зовнішньому електропостачанню кафе з літнім майданчиком за адресою: пр. Правди,5 «Б» (т.1,а.с.142-144); договору підряду від 01.08.2011 року №9 по ремонту КЛ 10КВ ОСОБА_6. РП 2120 КЛ1, КЛ2 за адресою м. Харків, вул. Героїв Праці (т.2.а.с.61-63).

Виконання сторонами укладних договорів підтверджується виписаними ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ» податковими накладними на адресу позивача від 29.06.2011 року №261 на суму з ПДВ 18.514,36 грн., від 23.06.2011 року №203 на суму з ПДВ 5.900,00 грн., від 16.06.2011 року №131 на суму з ПДВ 917,86 грн., від 26.05.2011 року 3.150 на суму з ПДВ 23.407,14 грн., від 30.08.2011 року №630 на суму з ПДВ 7.317,86 грн. (т.1.а.с.83-87), від 25.05.2010 року №454 на суму з ПДВ 42.700,00 грн., від 19.08.2010 року 802 на суму з ПДВ 11.850,00 грн., від 11.08.2010 року №775 на суму з ПДВ 12.700,00 грн., від 05.08.2010 року №757 на суму з ПДВ 14.600,00 грн., від 29.07.2010 року №683 на суму з ПДВ 5.100,00 грн., від 15.07.2010 року №646 на суму з ПДВ 26.200,00 грн., від 30.11.2010 року 1412 на суму з ПДВ 25.302,70 грн., від 24.12.2010 року №1511 на суму з ПДВ 41.999,51 грн. (т.1,а.с.112-119), від 30.06.2011 року №370 на суму з ПДВ 10.021,72 грн. (т.1.а.с.139), від 16.09.2011 року №157 на суму з ПДВ 11.263,22 грн. (т.1.а.с.154), від 19.08.2011 року №404 на суму з ПДВ 11.450,00 грн., від 31.08.2011 року №741 на суму з ПДВ 36.857,90 грн. (т.1.а.с.167- 168).

Реальність укладення та виконання договорів, укладених між ППФ «Оберон» та «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ» підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт/і затрат/ за серпень 2011 року від 30.08.2011 року, (т.1.а.с.63, 159), за червень 2011 року (т.1.а.с.69, 130), за травень 2011 року (т.1.а.с.76), за грудень 2010 року (т.1.а.с.98), за листопад 2010 року (т.1.а.с.105), за вересень 2011 року (т.1.а.с.147-151); актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень від 30.08.2011 року,(т.1.а.с.64-65, 160-164), за червень 2011 року (т.1.а.с.70-73, 131-136), за травень 2011 року (т.1.а.с.77-80), за грудень 2010 року (т.1.а.с.99-104), за листопад 2010 року (т.1.а.с.106-111), за вересень 2011 року (т.1.а.с.145-146); актами безоплатної передачі матеріалів від 02.08.2011 року (т.1,а.с.67), від 06.06.2012 року (т.1.а.с.74), від 26.05.2011 року (т.1.а.с.81), від 08.06.2011 року (т.1.а.с.138), від 05.07.2011 року (т.1,а.с.152), від 02.08.2011 року (т.1.а.с.166); актами цільового використання матеріалів від 29.08.2011 року (т.1.а.с.68), від 29.06.2011 року (т.1.а.с.75), від 31.05.2011 року (т.1.а.с.82), від 30.06.2011 року (т.1.а.с.137), від 30.09.2011 року (т.1.а.с.153), від 31.08.2011 року (т.1.а.с.165)

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, що підтверджують виписки по рахунку (т.1.а.с.88-93а, 120-126, 140-141, 155, 169-171).

Також, між позивачем ППФ «Оберон»-(покупець) та ТОВ «Протехноопт» укладено договір поставки від 25.04.2011 року №17/04, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець сплатити за пневомбробійник реверсивний ИП-4603 А б/у.

Фактичне здійснення умов договору поставки підтверджується виписаними ТОВ «Протехноопт» податковими накладними на адресу ППФ «Оберон» від 27.04.2011 року №495 на суму з ПДВ 16.000,00 грн., від 28.04.2011 року №519 на суму з ПДВ 12.400,00 грн.(т.1.а.с.54-55), видатковою накладною від 28.04.2011 року 328/04/11-07 (т.1.а.с.59).

Сплата за придбаний товар проведена в безготівковій формі, про що підтверджують виписки по рахунках (т.1.а.с.56-57).

Транспортування товару за договором поставки здійснювалося шляхом самовивозу ППФ «Оберон», що підтверджується товарно-транспортною накладною №1 (т.1.а.с.58).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, відповідно до яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем на підтвердження реальності угод первинні відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем підтверджено належним чином оформленими первинними документами реальність виконання умов вищезазначених договорів.

Додані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару за вищевказаними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Враховуючи приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС не надано ні до суду першої ні до суду апеляційної інстанції

Таким чином, висновок ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо нікчемності правочинів, укладених між ППФ «Оберон» та його контрагентами: ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», та відсутності реальності настання юридичних наслідків за укладеними правочинами, спростовують наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Колегія суддів дослідивши акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, та перевіривши викладені в цьому акті доводи суб'єкта владних повноважень зібраними доказами, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, щодо не нереальності здійснення спірних господарських операцій, проведених позивачем у перевіреному періоді, оскільки єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій, неправомірність формування витрат та податкового кредиту в податковому обліку є акти податкових інспекцій, а саме: акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 23.11.2010р. № 3057/23-03-05/34566972 «Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХЕНЕРГОРЕСУРС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2007 р. по 30.09.2010 р.»; акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 01.06.2011 р. № 1249/23-03-05/34566972 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 р.»; акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 19.04.2011 р. № 709/23-03-05/34566972 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Техенергоресурс" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо операцій по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань за період грудень 2010 року»; акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 11.10.2011р. №70/23-03-05/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Техноспецмаркетинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011р.»; акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.09.2011р. №12/23-02-09/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Техноспецмаркетинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011р.»; акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 20.10.2011р. №84/23-02-09/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд - монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Техноспецмаркетинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011р.»; акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 13.12.2011р. № 249/23-02-09/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Техноспецмаркетинг" їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2011р.»; акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 04.07.2011 р. № 1497/23-03-05/37092055 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року».

Проте, колегія суддів зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року у справі №2а-7734/11/2070 скасовано наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 08.04.2011р. №365. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Техенергоресус" (ідентифікаційний код - 34566972), результати якої оформлені актом №709/23-03-05/34566972 від 19.04.2011р. Скасовано наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова від 10.05.2011р. №538. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Техенергоресурс" (ідентифікаційний код - 34566972), результати якої оформлені актом №1249/23-03-05/34566972 від 01.06.2011р.

Вказана постанова суду залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 року.

Дані судові акти набули законної сили та в силу ст. 254 та ст. 255 КАС України є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відносно посилань апелянта на акти перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ „Промбуд-монтажінвест" від 11.10.2011р. №70/23-03-05/36987611, від 13.09.2011р. №12/23-02-09/36987611, від 20.10.2011р. №84/23-02-09/36987611 та від 13.12.2011р. № 249/23-02-09/36987611, колегія суддів зазначає, що в силу приписів абзацу 2 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, зустрічна звірка не є перевіркою, та під час цієї звірки первинні документи вказаного контрагенту не вивчались, оскільки, як вбачається з назви цього акту, зустрічна звірка взагалі не була проведена.

Крім того, згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (затверджено постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232), а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984), судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Щодо актів перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 23.11.2010р. № 3057/23-03-05/34566972 та від 04.07.2011 р. № 1497/23-03-05/37092055, колегія суддів вважає, що в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Посилання контролюючого органу, як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, на те, що правочини укладені між позивачем та його контрагентами не мають на меті реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав укладений між позивачем та контрагентом договір недійсним, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необґрунтоване завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.

Підсумовуючи вище викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що юридична відповідальність має індивідуальний характер та несплата податків контрагентами позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника.

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним за сплатою ПДВ, який нараховується по ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування відповідно до вимог ПК України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами і правомірність віднесення позивачем даних сум до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Стосовно твердження апелянта, щодо порушення позивачем п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Доказів того, що на момент виписування податкових накладних у спірних правовідносинах контрагенти позивача втратили правовий статус платників ПДВ, податкові накладні складені не належним чином, мають недоліки, відповідачем не надано.

За правилом п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до приписів п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" які регламентують виключно діяльність особи, на яку законом покладено обов'язок скласти податкову накладну, тобто продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг). За наявними у справі документами позивач у спірних правовідносинах здійснював навпаки придбання товарів (робіт, послуг), а отже об'єктивно не міг вчинити порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст. 201 Кодексу).

При цьому, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 ПК України).

Враховуючи, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість висновків акту перевірки щодо невідповідності правочинів, укладених між позивачем - ППФ «Оберон» та його контрагентами: ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ», ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» положенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень -рішень, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 року по справі №2а-4039/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-4039/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.