Постанова

від 29.01.2013 по справі 5036/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2013 р. №2а - 5036/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,

за участю представників: позивача - Дорохова О.П., відповідача - Подобайло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Трест Житлобуд-1" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати дії ДПІ у Київському районі м. Харкова Державної податкової служби протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011р. №0005382302.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №4380/23-506/01270285 від 12.12.11 року, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення №0005382302 від 23.12.2011р. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення не є обґрунтованим, оскільки він має всі необхідні первинні документи по спірним господарським операціям, що дають йому право на відображення податкового кредиту. Зазначив, що отримані результати робіт від його контрагента - ПП «Енергобуд», були використані позивачем у власній господарській діяльності шляхом передачі замовнику. Також позивач вважає, що податковий орган не має права посилатися на акти перевірок по контрагентам позивача як на підставу встановлення нікчемності угод, укладених позивачем з його контрагентом.

Представником відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки відносно нікчемності правочинів, укладених позивачем з його контрагентом ПП «Енергобуд».

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" Дорохов О.П. - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Представник позивача пояснив, що просить визнати незаконними дії податкового органу по винесенню спірного податкового повідомлення-рішення через незаконність проведення перевірки позивача.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Подобайло І.В. - в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на обставини, викладені у наданих запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Публічне акціонерне товариство "Трест Житлобуд-1" зареєстровано 08.08.1994 року як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.15-16), позивач перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Енергобуд» за період з 01.08.11 року по 31.08.11 року.

За результатами перевірки було складено акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" №4380/23-506/01270285 від 12.12.11 року (т. 1 а.с. 18-31), в якому податковим органом встановлені порушення ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПАТ «ТРЕСТ ЖИТЛОБУД-1» з ПП «Енергобуд» за серпень 2011р. та п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 334346грн., в тому числі за серпень 2011р. - 334346грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0005382302 від 23.12.2011р. (т. 1 а.с. 17), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 501519,00 грн., в тому числі основний платіж - у сумі 334346 грн., штрафні (фінансові) санкції - у сумі 167173 грн.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій по винесенню податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Оскарження дій податкового органу щодо призначення та проведення перевірки було предметом спору по адміністративній справі №2а-2710/12/2070.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-2710/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, в задоволенні адміністративного позову ПАТ "Трест Житлобуд-1" відмовлено.

В зазначеному рішенні судом встановлено, що наказ на проведення перевірки та дії щодо проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт №4380/23-506/01270285 від 12.12.11 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0005382302 від 23.12.2011р. є правомірними.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, до повноважень податкового органу віднесено прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок платників податків, що й було здійснено відповідачем за результатами правомірно призначеної і проведеної перевірки.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача з винесення податкового повідомлення-рішення №0005382302 від 23.12.2011р.

Отже, позовні вимоги в частині визнання дій протиправними задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення судом встановлено наступне.

Між ПАТ "Трест Житлобуд-1" та ПП «Енергобуд» було укладено Договір № 57 від 25.07.11 року (т. 1 а.с.32-34).

Умовами зазначеного договору передбачено, що підрядник зобов'язується з використанням своїх матеріалів виконати облицювання стін декоративними панелями у кількості 1300 кв. м. на об'єкті «Пам'ятнико-охоронні роботи по будівлі - пам'ятнику архітектури по вул. Римарській, 21 (Харківська обласна філармонія) (реконструкція)», відповідно проектно-кошторисній документації та договірної ціни №1 та №2, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити вказані роботи відповідно акту прийомки -передачі виконаних робіт, в строки та на умовах, визначених у договорі (т.1 а.с. 32-34).

За результатами виконання зазначеного договору сторонами складено та підписано акти приймання виконаних будівельних робіт № 1.1 -облицювання плитами МДФ декоративними забарвленими нижнього ярусу органної зали всього на суму 981393,60 грн. (в т.ч. ПДВ- 163565,60 грн.) та №1.2 - облицювання плитами МДФ декоративними забарвленими верхнього ярусу органної зали всього на суму 1024681,20 грн. (в т.ч. ПДВ- 170780,20 грн.)(т.1 а.с. 35, 40).

Таким чином, загальна сума податкового зобов'язання за вказаними актами складає 334345,8 грн.

Також представником позивача надані построкові локальні кошториси, розрахунки загальновиробничих видатків до актів виконаних робіт, відомості ресурсів, договірні ціни, довідки про вартість будівельних робіт (т.1 а.с. 36-52), виконавцем - ПП «Енергобуд» було виписано податкові накладні № 6 від 16.08.11 року, № 7 від 17.08.11 року, № 11 від 18.08.11 року, № 12 від 19.08.11 року (т. 1 а.с. 53-56).

На підтвердження використання отриманих робіт у власній господарській діяльності представником позивача до суду надано Генеральний договір підряду від 28.02.07 року з додатковими угодами №15 та №17 до нього, з яких вбачається, що сторонами даного договору є: Управління капітального будівництва облдержадміністрації - розпорядник коштів-замовник; КП «Харківська обласна філармонія» - забудовник, Публічне акціонерне товариство "Трест Житлобуд-1" - генеральний підрядник. Відповідно до умов зазначеного договору його предметом є виконання Пам'ятнико-охоронних робіт по будівлі Харківської обласної філармонії, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Римарській, 21 - пам'ятці архітектури місцевого значення (охоронний номер 426).

Надані до матеріалів справи реєстр виконаних робіт за серпень 2011 року(т. 2 а.с. 84), акт виконаних робіт №2.6, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2011 р, розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до акту № 2.6, відомість ресурсів до акту № 2.6 за серпень 2011 року, построковий локальний кошторис (т.2, а.с. 86-92) підтверджують факт передачі результатів робіт, отриманих від ПП «Енергобуд» у серпні 2011 року, на адресу замовника - Управління капітального будівництва облдержадміністрації.

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам ПАТ "Трест Житлобуд-1" з ПП «Енергобуд» встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень (т.1 а.с. 173-177), з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ПП «Енергобуд» суми коштів на виконання зазначеного договору, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані результати робіт.

Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагента позивача, ТОВ ПП «Енергобуд», засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання контрагентом позивача, ПП «Енергобуд» (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Також судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача, ПП «Енергобуд», знаходився за юридичною адресою, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 2 а.с. 2-9).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків ДПІ про непов'язаність витрат по господарським операціям позивача з ПП «Енергобуд» з його господарською діяльністю та підтвердження факту реального вчинення господарських операцій ПАТ "Трест Житлобуд-1" за перевірений період з ПП «Енергобуд».

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ПАТ "Трест Житлобуд-1" та його контрагентами - ПП «Енергобуд», наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт, а також документів, що підтверджують використання вказаних результатів робіт у власній господарській діяльності позивача.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зазначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, належать до виключної компетенції судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

З пояснень представника відповідача судом встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними на момент складання акту перевірки та на час розгляду справи не має.

Окрім того, суд бере до уваги, що вчинення платником податків діяння по укладенню правочину, спрямованого на порушення інтересів Держави у сфері оподаткування, утворює собою склад злочину, що передбачений ст.191 або ст.212 Кримінального кодексу України.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду жодних доказів прийняття компетентним суб'єктом права рішення про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності платника податків, що викладені в акті №4380/23-506/01270285 від 12.12.11 року.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки №4380/23-506/01270285 від 12.12.11 року суб'єктом владних повноважень не викладено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт та товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, ПП «Енергобуд», взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт у ПП «Енергобуд».

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

На підставі викладеного, суд не бере до уваги в якості належного обґрунтування заперечень проти позову посилання відповідача в акті №4380/23-506/01270285 від 12.12.11 року на матеріали, отримані від Харківської ОДПІ Харківської області Державної податкової служби відносно контрагента позивача - ПП «Енергобуд».

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0005382302 від 23.12.2011р. є обґрунтованими, а адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Трест Житлобуд-1" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 23.12.2011р. №0005382302.

В задоволенні позовних вимог про визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2013 року.

Суддя Білова О.В.