Рішення

від 04.02.2013 по справі 5015/5158/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.13 Справа№ 5015/5158/12

За позовом: Прокурора Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради , в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу №70, м.Львів

про стягнення 6137,96 грн .

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

Від прокуратури: Леонтьєва Н. - представник прокуратури м.Львова

від позивача: Охріменко В.В.-представник (довіреність №10-01 від 2.01.2013р)

від відповідача : Завгородня Л.В. - представник (довіреність вих..№87 від 25.12.2012р).

Права та обов»язки, згідно ст.ст.20,22 ГПК України судом роз»яснено. Заяви про відвід судді не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Прокурором Залізничного району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради , в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів, до Житлово-будівельного кооперативу №70, м.Львів, про стягнення 51 637,96 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 07.12.2012 року . порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 27.12.2012 року. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах справи.

04.02.2013 року за вх..№3161/13 у канцелярії суду зареєстровано поступлення від Прокуратури Заяви про зменшення розміру позовних вимог. У зв»язку із частковою оплатою відповідачем боргу за спожиту теплову енергію, прокурор у поданій заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача 6 137,96 грн. боргу.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами за Заявою прокурора про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 04.02.2013 року прокурор та позивач позовні вимоги, зменшені Заявою , яка подана 04.02.13 р, підтримали та просять задоволити.

Представник відповідача визнає суму боргу 6137,96 грн.

Заслухавши прокурора та представників сторін, оцінивши в порядку ст.43 ГПК України наявні у справі матеріали, суд встановив.

01.10.2003 року між ЖБК №70 (відповідач по справі) та Львівським комунальним підприємством "Залізничнетеплоенерго"(позивач по справі) був укладений Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №100.

За умовами договору енергопостачальна організація (позивач) здійснює постачання покупцеві (відповідачу) теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов"язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія (п.п.2.1) постачається покупцеві в обсягах згідно з додатком 1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби : опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гаряче водопостачання -протягом року згідно з графіком, затвердженим органами влади. Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідним органом влади ( п.2.2 договору).

Покупець має право , зокрема : на вибір постачальника теплової енергії; отримання інформації щодо якості теплової енергії, тарифів, умов та режимів споживання ( п.п.3.1.1 ; 3.1.2 договору).

Покупець теплової енергії зобов"язується, зокрема, додержуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку №1 до даного договору, не допускаючи їх перевищення ( п.п.3.2.1); виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором ( п.п.3.2.2).

Енергопостачальна організація зобов"язується ( п.п.4.2.1) забезпечувати постачання теплової енергії покупцю в обсягах згідно з даним договором.

В п.5.1 договору сторони погодили, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності -розрахунковим способом. Відповідно до умов в п.5.3 договору -покупець, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії.

Відповідно до п.6.1 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць ( п.6.2); покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії ( п.6.3 договору).

До договору №100 сторони підписали Додаток № 1 "Обсяги постачання теплової енергії", у якому погодили, що енергопостачальна організація постачає в термін дії даного договору теплову енергію в гарячій воді до об"єкту Покупця , що вказаний у зазначеному додатку.

Сторонами Договору підписано також Додаток №2 до договору "Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між енергопостачальною організацією та покупцем"; Додаток № 3 "Умови припинення подачі теплової енергії".

Всупереч умовам договору відповідач у період з 01.05.2011 р. до 01.11.2012 р. не здійснював розрахунки з позивачем за надану теплову енергію в повному обсязі та у встановлені договором строки, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 51637,96 грн.

Сторони підтвердили суму боргу 51637,96 грн. Актом звірки взаємних розрахунків, , який поданий представником позивача до справи в додаток до листа від 30.01.2013 р ( лист зареєстрований за вх..№2627/13 від 30.01.13р).

У зв»язку з частковою оплатою боргу відповідачем за спожиту теплову енергію ( платіжні доручення : №135 від 26.12.2012р ; №4 від 15.01.2013р; №8 від 29.01.2013 р) залишок боргу , станом на час розгляду справи по суті, складає 6137,96 грн. Згідно Заяви про зменшення розміру позовних вимог в цій сумі прокурор просить задоволити позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача докази в їх сукупності, суд при прийняття рішення виходив з наступного. оцінивши

У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов"язанням є право відношення , в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України , цивільні права та обов"язки виникають, зокрема із договорів та інших правочинів. Згідно вимог ч.1 ст.14 цього Кодексу цивільні обов"язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Підставою виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем є договір №100 від 01.10.2003 року про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов"язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов"язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст.530 ЦК України).

Одностороння відмова від виконання зобов"язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається ( ч.7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст.1 ГПК України до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб"єктами підприємницької діяльності.

Водночас за змістом зазначеної статті порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

В ході розгляду даної справи суд дійшов висновку, що таке порушення існувало на момент подання до господарського суду позовної заяви прокурором. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ( зокрема договором , актом звірки взаємних розрахунків, розрахунками у справі, виписками з банківських документів про здійснені відповідачем платежі, актами реалізації теплової енергії за спірний період), позивачем відповідно до умов договору №100 у спірний період надано відповідачу теплову енергію вартістю 327437,94 грн.. Відповідач не здійснив оплати за надані послуги в повному обсязі. Станом на час прийняття рішення у справі борг складає 6137,96 грн., що підтвердив позивач і відповідач.

Відповідно до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними і допустимими доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення.

Вимога прокурора за Заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх..№3161/13 від 04.02.13 р ) про стягнення 6 137,96 грн. боргу підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача:

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,21,22,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1. За заявою прокурора про зменшення розміру позовних вимог, вимогу про стягнення 6137,96 грн. задоволити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №70 (79054, м.Львів, вул..Кульчицької,15, код ЄДРПОУ 22396276) :

а) на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго"(79054, м.Львів, вул.Ст.Петлюри, 4а, код ЄДРПОУ - 20784943) 6137,96 грн. боргу;

б) в доход державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

3. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 04.02.13 р . оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та складено 07.02.13 р.

Суддя Кітаєва С.Б.