Постанова

від 31.01.2013 по справі 14306/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"31" січня 2013 р. Справа № 2а-14306/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрієць М. О.,

за участю представника позивача - Степанця Р.П.,

представника відповідача - Данканич М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Етвасс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Етвасс" (далі по тексту - позивач, ТОВ «Етвасс», звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Московському районі) від 05 жовтня 2012 року:

-№ 0001272220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 183390, 00 грн., у тому числі: 162212,00 грн. - за основним платежем та 21178,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

-№ 0001282220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15520, 50 грн., у тому числі: 10347,00 грн. - за основним платежем та 5173,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

-№ 0001292220 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 80845, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акту перевірки від 07.09.2012 року №1647/2220/33673904 відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 05.10.2012 року № 0001272220, 0001282220, 0001292220. Позивач не погоджується з такими податковим повідомленнями - рішенням та вважає, що при їх прийнятті відповідачем неправомірно визначено суми грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, а також прийняв рішення, що суперечать законодавству України з питань оподаткування, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 05.10.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню у повному обсязі.

Позивач вважає безпідставними та неправомірними висновки відповідача про заниження податку на прибуток на загальну суму 162212, 00 грн. та податку на додану вартість в сумі 91122, 00 грн., оскільки у нього є в наявності належним чином оформленні первинні документи, що підтверджують придбання у ТОВ "Укрнадраресурси" природного газу, а тому, на думку позивача, він мав всі законні підстави і право для формування витрат для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток та включення сплачених ним сум ПДВ до податкового кредиту з ПДВ за цими взаємовідносинами.

Як вказує позивач, підставами наведених вище висновків Відповідача стали акти № 574/232/36627473 від 24.02.2012 р., № 4388/232/36627473 від 17.10.2011 р., № 5466/232/36627473 від 31.10.2011 р. та № 6762/232/36627473 про результати зустрічних звірок контрагента Позивача - ТОВ «Укрнадраресурси» (ідентифікаційний код 36627473), отримані Відповідачем від Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, якими було встановлено порушення ТОВ «Укрнадраресурси» статей 203, 207, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.05.2011 р. по 31.05.2011 р.; відсутність факту реального вчинення господарських відносин з ТОВ «ГНК «Система» в травні 2011 р. на загальну суму сформованого податкового кредиту - 2 720 316,67 грн.; неправомірне відображення в податковому обліку господарських операцій за період травень-вересень 2011 року; проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту; неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, тощо.

На підставі актів Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про результати зустрічних звірок контрагента Позивача -ТОВ «Укрнадраресурси» відповідачем був зроблений висновок про невідповідність чинному законодавству України правочинів, укладених Позивачем з ТОВ «Укрнадраресурси», відсутність у Позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за такими правочинами.

Позивач вважає, що висновок відповідача в пункті 3.1.2. акту про те, що позивачем документально не підтверджено здійснення транспортування природного газу (метану) на загальну суму 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. у II кварталі 2012 року, чим порушено підпункт 139.1.9. пункт 139.1. статті 139 ПК України є безпідставним, та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства України з огляду на те, що у II кварталі 2012 року витрати Позивача на транспортування газу (метану) за даними первинних документів позивача, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку склали лише 160000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 26 666,66 грн., що підтверджується копіями первинних документів.

Крім того, позивач вважає висновок відповідача про порушення ст. 144, 146, 152 ПК України, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 37100,00 грн., у тому числі, поквартально на суму 7420, 00 грн. через те, що перевіркою встановлено, що на балансі ТОВ «Етвасс» обліковується будівля для розміщення автомобільної мийки, яке протягом періоду, що перевірявся, позивачем не використовувалось, проте амортизаційні відрахування позивачем нараховувались, є безпідставним з огляду на те, що автомийка входить до автозаправочного комплексу (АЗК) в складі автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС) позивача, яку віднесено до 3-ї групи основних засобів зі строком експлуатації 20 років та амортизується в цілому за методом зменшення залишкової вартості.

Крім того, як вказує позива в акті перевірки не вказані первинні документи на підставі яких ДПІ у Московському районі дійшла до висновку про завищення амортизації приміщення автомобільної мийки поквартально саме на суму 7420,00 грн. та на загальну суму 37100,00 грн., оскільки за даними обліку позивача сума амортизації на весь АЗК (у тому числі, усі об'єкти сервісного обслуговування (будинки, споруди, приміщення), що входять до нього), наприклад, за II квартал 2011 року становила 1369, 76 грн., за III квартал 2011 року - 1352, 63 грн., за IV квартал 2011 року - 1335, 73 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в судовому засіданні проти позову заперечив в обґрунтування яких зазначив, що під час проведення планової виїзної перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 138. 2. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139, підпункту 152.1.11. пункту 152.1. статті 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 162212, 00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року - на суму 103011,00 грн., за 3 квартал 2011 року - на суму 5717,00 грн.,

4 квартал 2011 року на суму 7 420,00 грн., 1 квартал 2012 року - на суму 7 420,00 грн., 2 квартал 2012 року - на суму 50000,00 грн., та пунктів 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 91122,00 грн., у тому числі за травень 2011 року - на суму 41640,00 грн., червень 2011 року - на суму 46450,00 грн., серпень 2012 року на суму 3 032,00 грн.

Так, відповідач зазначає, що в ході дослідження взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Укрнадраресурси» станом на момент складання акту перевірки має стан « 8» до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Від Основ'янської ОДПІ було отримано наступні акти:

акт від 24.02.2012 р. № 574/232/36627473 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрнадраресурси», код ЄДРПОУ 36627473, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків ТОВ «ГК «Система», код ЄДРПОУ 36844986; їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011р»;

акт від 17.10.2011р. № 4388/232/36627473 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрнадраресурси», код ЄДРПОУ 36627473, щодо документального підтверджена господарських відносин, із платниками податків ТОВ «ГК «Система», код ЄДРПОУ 36844986, реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011р.»;

акт від 31.10.2011р. № 5466/232/36627473 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрнадраресурси», код ЄДРПОУ 36627473, щодо документальних підтверджень господарських відносин із платниками податків ТОВ «Етвасс», код ЄДРПОУ 33673904; ПАТ і іноземними інвестиціями «Протеїн-продакшин», код ЄДРПОУ 34448613; ПАТ «Кіровоградський хлібзавод», код ЄДРПОУ 05399805; ПАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» код ЄДРПОУ 00418107; ПАТ «Кременчуцький хлібокомбінат», код ЄДРПОУ 00376930; ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» код ЄДРПОУ 14310052; їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011р»;

акт від 19.12.2011р. № 6762/232/36627473 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрнадраресурси», код ЄДРПОУ 36627473, щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків ТОВ «Черкаський хлібокомбінат», код ЄДРПОУ 05518948; ПАТ з іноземними інвестиціями «Протеїн-продакшин», код ЄДРПОУ 34448613; ТОВ «Гадяцький елеватор», код ЄДРПОУ 00955650, ҐІАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат» код ЄДРПОУ 00955650, ПАТ «Кіровоградський хлібзавод» код ЄДРПОУ 05399805, ТОВ «Етвасс» код ЄДРПОУ 33673904, ПАТ «Юрія» код ЄДРПОУ 00447853 їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2011р.».

Актами перевірок встановлено, що чисельність працюючих ТОВ «Укрнадраресурси» - 3 особи. Основним видом діяльності є розподілення та постачання газу. Згідно аналізу діяльності ТОВ «Укрнадраресурси» не виробником, а є посередником. Основним постачальником газу є ТОВ «Газонафтова компанії «Система». Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.

Таким чином, відповідач вважає правомірним нарахування позивачу грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями - рішеннями, а тому просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Етвасс" (далі - ТОВ "Етвасс") зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради з 22.08.2005 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова т є платником податку на додану вартість з 13.10.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №086362 (а.с. 26 т.1), довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №117525 (а.с. 27 т.1), довідкою про взяття на облік платника податків від 26.01.2009 року № 803 (а.с. 28 т.1), свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100160483 (а.с. 29 т. 1).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №117525 (а.с. 27 т.1) позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 50.50.0 роздрібна торгівля пальним; 51.12.0 посередництво в торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами;51.51.0 оптова торгівля паливом; 45.21.1 будівництво будівель; 45.21.6 будівництво інших споруд.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 973939 від 03.02.2009 р., виданого виконавчим комітетом Солоніцівської селищної ради Дергачівського району Харківської області на підставі рішення № 426 від 12.08.2008 р. позивачу на праві приватної власності належить автозаправочний комплекс (АЗК) в складі автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС), що складається з будівлі операторської (літ. А-1), будівлі компресорної (літ. Б-1), будівлі побутових приміщень автомийки, кімнати відпочинку та толочної (літ. В-1), будівлі трансформаторної (літ. Г-1), навісу (літ. Б), підземної ємності (літ. В), паливороздавальних колонок СПГ № 1,2, 3, 4, 5, 6, зливної колонки № 7 та трубчатого водозабірного колодязю № 8, розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, м. Подвірки, вул. Свердлова, буд. 13 (а.с. 240 т.1).

Право власності позивача на зазначене нерухоме майно зареєстровано КП «Дергачівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССМ № 029497, номер витягу: 21753788, дата: 03.02.2009 р., реєстраційний номер: 24796926, номер запису: 599 в книзі: 5, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 23.09.2008 р. (а.с. 241 т.1).

Крім того, до матеріалів справи долучені копії документів, а саме: технічні умови від 16.06.2007 р. № 31-5-108 на будівництво підвідного газопроводу до проектної АГНКС по вул. Свердлова в с. Подвірки Дергачівського району Харківської області, акту приймання закінченого будівництвом об'єкта газопостачання, будівельний паспорт підземного поліетиленового газопроводу середнього тиску, договір № 112 від 31.10.2011 року з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання, свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (а.с. 177-188 т. 2), що свідчать про наявність газового обладнання для можливості отримання природного газу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу від 31.07.2012 року № 654 (а.с. 30) та від 23.08.2012 року № 776 (а.с. 32) фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Етвасс" на підставі якої було складено акт від 07.09.2012 р. № 1647/2220/33673904 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Етвасс» код за ЄДРПОУ 33673904 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 року» (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 33-80 т.1).

Згідно висновків акту перевірки було встановлено порушення позивачем:

- пункту 138. 2. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139, підпункту 152.1.11. пункту 152.1. статті 152 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 162212, 00 грн., у тому числі за 2 квартал 2011 року - на суму 103011,00 грн., за 3 квартал 2011 року - на суму 5717,00 грн., 4 квартал 2011 року на суму 7 420,00 грн., 1 квартал 2012 року - на суму 7420,00 грн., 2 квартал 2012 року - на суму 50000,00 грн., та

- пунктів 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 91122,00 грн., у тому числі за травень 2011 року - на суму 41640,00 грн., червень 2011 року - на суму 46450,00 грн., серпень 2012 року на суму 3032,00 грн.

На підставі акту перевірки були прийняті:

-податкове повідомлення-рішення № 0001272220 від 05 жовтня 2012 року, яким позиачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 183 390,00 грн., у тому числі: 162 212,00 грн. - за основним платежем, 21 178,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

-податкове повідомлення-рішення № 0001282220 від 05 жовтня 2012 р., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15520, 50 грн., у тому числі: 10347, 00 грн. - за основним платежем, 5 173,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

-податкове повідомлення-рішення № 0001292220 від 05 жовтня 2012 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 80845, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Етвасс" (комітент) та ТОВ "Укрнадраресурси" (комісіонер) було укладено договір комісії № К-150/11 від 27.12.2010 року, відповідно до якого комітент доручив, а комісіонер взяв на себе зобов'язання укласти за винагороду від свого імені та за рахунок комітента договори спрямовані на купівлю (поставку) останньому в 2011 році природного газу (а.с. 88-89 т. 1).

На момент укладення та виконання зазначеного договору комісії ТОВ «Укрнадраресурси» мало ліцензію на здійснення діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом серії АВ № 472094 (строком дії з 11.02.2010 р. по 10.02.2015 р.), видану 02.03.2010 р. Національною комісією регулювання електроенергетики України (а.с. 90 т.1).

На виконання договору комісії № К-150/11 від 27.12.2010 р. ТОВ «Укрнадраресурси» у ІІ-ІП кварталах 2011 року передало Позивачу природний газ в загальному обсязі 100434,893 тис. куб. м. на загальну суму 1884152,77 грн., у т.ч. цільова надбавка 2% - 30786,81 грн. та ПДВ 20% - 314025,46 грн., а саме:

- за актом приймання-передачі об'ємів природного газу за червень 2011 р. від 30.06.2012 р. в об'ємі 165,657 тис. куб. м. на суму 517 697,47 грн., у т.ч. цільова надбавка 2% - 8 459,11 грн., ПДВ 20% - 86 282,91 грн.;

за актом приймання-передачі об'ємів природного газу за липень 2011 р. від 31.07.2011 р. в об'ємі 78,168 тис. куб. м. на суму 289281,32 грн., у т.ч. цільова надбавка 2% - 4726, 82 грн., ПДВ 20% - 48213, 55 грн.;

- за актом приймання-передачі об'ємів природного газу за серпень 2011 р. від 31.08.2011 р. в об'ємі 191,068 тис. куб. м. на суму 707097,58 грн., у т.ч. цільова надбавка 2% - 11553, 88 грн., ПДВ 20% - 117849, 60 грн.;

- за актом приймання-передачі об'ємів природного газу за вересень 2011 р. від 30.09.2011 р. в об'ємі 100,000 тис. куб. м. на суму 370076,40 грн., у т.ч. цільова надбавка 2% - 6047, 00 грн., ПДВ 20% - 61679, 40 грн. (а.с. 91-94 т.1).

Операції з придбання позивачем природного газу у ТОВ «Укрнадраресурси» у ІІ-ІП кварталах 2011 року оформлені належним чином складеними податковими накладними, рахунками (а.с. 95-111 т.1).

Факт виконання Позивачем і ТОВ «Укрнадраресурси» договору комісії № К-150/11 від 27.12.2010 р. у ІІ-Ш кварталах 2011 року також підтверджується копіями наступних документів (а.с. 112-123 т.1):

- акту виконаних послуг за червень 2011 р. від 30 червня 2011 р., відповідно до якого ТОВ «Укрнадраресурси» у червні 2011 року виконало доручення Позивача на покупку природного газу в об'ємі 165,657 тис. куб. м. Сума комісійної винагороди ТОВ «Укрнадраресурси» за червень 2011 року склала 10847,88 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1807,98 грн.;

- податкової накладної № 128 від 30.06.2011 р. на суму 10847,88 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1807,98 грн., виписаною ТОВ «Укрнадраресурси»;

- рахунку № В-2013 від 30.06.2011 р. на суму 10847,88 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1807,98 грн.;

- акту виконаних послуг за липень 2011 р. від 31 липня 2011 р., відповідно до якого ТОВ «Укрнадраресурси» у липні 2011 року виконало доручення позивача на придбання природного газу в об'ємі 78,168 тис. куб. м. Сума комісійної винагороди

ТОВ «Укрнадраресурси» за липень 2011 року склала 5118,76 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 853,13 грн.;

- податкової накладної № 330 від 31.07.2011 р. на суму 5118,76 грн., у т.ч. ПДВ - рахунку № В-2023 від 31.07.2011 р. на суму 5118,76 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 853,13 грн.;

- акту виконаних послуг за серпень 2011 р. від 31 серпня 2011 р., відповідно до якого ТОВ «Укрнадраресурси» у серпні 2011 року виконало доручення позивача на придбання природного газу в об'ємі 191,068 тис. куб. м. Сума комісійної винагороди ТОВ «Укрнадраресурси» за серпень 2011 року склала 12 511,90 грн., у т.ч. ПДВ 20% -2085,32 грн.;

- податкової накладної № 245 від 31.08.2011 р. на суму 12511, 90 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2085,32 грн., виписаною ТОВ «Укрнадраресурси»;

- рахунку № В-2255 від 31.08.2011 р. на суму 12511,90 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 2085,32 грн.;

- акту виконаних послуг за вересень 2011 р. від 30 вересня 2011 р., відповідно до якого ТОВ «Укрнадраресурси» у вересні 2011 року виконало доручення позивача на придбання природного газу в об'ємі 100,000 тис. куб. м. Сума комісійної винагороди ТОВ «Укрнадраресурси» за вересень 2011 року склала 6548,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1091,40 грн.;

- податкової накладної № 305 від 30.09.2011 р. на суму 6548,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1091,40 грн., виписаною ТОВ «Укрнадраресурси»;

- рахунку № В-2507 від 30.09.2011 р. на суму 6548,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1091,40 грн.;

- реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за червень, липень, серпень, вересень 2011 року (а.с. 22-57 т.2);

- додатків 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкових декларацій позивача з ПДВ за червень, липень, серпень, вересень 2011 року (а.с. 65-74 т. 2);

- податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2011 року (а.с. 88-99 т. 2);

- виписок за банківськими рахунками № 26008000649001 в АТ «АСТРА БАНК», м. Київ, МФО 380548 та №26000301313863 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528 (а.с. 118-137 т. 2).

Комісіонером (ТОВ «Укрнадраресурси») щомісяця позивачу надавались усні звіти (у формі телефонограми) про виконання доручення позивача за договором комісії, що підтверджується журналом реєстрації телефонограм, прийнятих позивачем за період з червня 2011 року по вересень 2011 року (а.с. 195-196 т.2).

Транспортування природного газу, придбаного ТОВ «Етвасс» у ТОВ «Укрнадраресурси» у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року, до газової мережі позивача здійснювалось магістральними трубопроводами та газорозподільними мережами Дергачівської філії ПАТ «Харківгаз» та УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» згідно договору про надання послуг з транспортування природного газу № 03Т-23КП/88318 від 30.12.2010 р., укладеного між ТОВ «Етвасс», Дергачівською філією ПАТ «Харківгаз» та УМГ «Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», технічної і угоди №03Т-23КП від 01.10.2011 р., укладеної між позивачем та ПАТ «Харківгаз» та договору про закупівлю природного газу та послуг з його транспортування № 03П-125ГК від 28.12.2010 р., укладеного між ТОВ «Етвасс» та ПАТ «Харківгаз» (а.с. 124-132 т.1).

На виконання даних договорів з транспортування сторонами були складені наступні документи, копії яких додані до матеріалів справи, а саме: рахунки, рахунки-фактури, податкові накладні, технічні акти з транспортування природного газу, акти про виконання наданих послуг з транспортування природного газу (а.с. 133-150 т.1).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну від 16.05.1996 р. № 99 (далі - «Інструкція») сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші цінності відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

У той же час абзацом 3 пункту 13 Інструкції при централізовано-кільцевому постачанні цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Основні ознаки централізовано-кільцевого постачанні наведені у листі Міністерства фінансів України № 053-2930 від 05.03.2002 р., а саме: здійснення вантажовідправником (товаровиробником, товаропостачальником тощо) систематичного постачання товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).

Як вбачається з умов договору комісії № К-150/1127 від 27 грудня 2010 року (пункти 1.1., 2.1.) купівля (поставка) комісіонером природного газу для позивача здійснюється протягом 2011 року, щомісячно в узгоджених сторонами обсягах, тобто мало місце централізовано-кільцеве постачання матеріальних цінностей.

Постачання природного газу позивачу здійснювалось магістральними трубопроводами та газорозподільними мережами Дергачівської філії ПАТ «Харківгаз» в загальному потоці газу згідно встановлених контрольних приладів обліку. Фактичний відпуск газу здійснювався його кінцевим споживачам при заправці автотранспортних засобів згідно встановлених контрольних приладів обліку.

На виконання пункту 13 Інструкції позивач повідомив комісіонера - ТОВ «Укрнадраресурси» (лист за вих. № 63 від 27.12.2010 р.) (а.с. 193 т.2) про зразок печатки, якою матеріально-відповідальна особа (директор) ТОВ «Етвасс», що буде приймати природній газ за вказаним договором комісії та буде завіряти свій підпис про його одержання на супровідних документах (накладних, актах тощо), у зв'язку з чим мав право отримувати товарно-матеріальні цінності (природний газ) від комісіонера -ТОВ «Укрнадраресурси» без довіреності на кожну окрему його партію.

Судом встановлено, що придбаний у ТОВ «Укрнадраресурси» природний газ був повністю оплачений позивачем в безготівковому порядку, що підтверджується виписками за банківськими рахунками № 26008000649001 в АТ «АСТРА БАНК», м. Київ, МФО 380548 та № 26000301313863 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528 (а.с. 118-137 т. 2).

Оприбуткування отриманого природного газу оприбутковано позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 за червень, липень, серпень, вересень 2011 року (а.с. 189-192 т.2).

Природний газ, придбаний ТОВ «Етвасс» у ТОВ «Укрнадраресурси» у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року, у повному обсязі був реалізований Позивачем кінцевим покупцям, тобто був повністю використаний позивачем в оподатковуваний операціях в межах своєї господарської діяльності, що підтверджується копіями звітів (форма № ЗВР-1) про використання реєстраторів розрахункових операцій (а.с. 151-154), а також копіями виписок за банківськими рахунками позивача № 26008000649001 в АТ «АСТРА БАНК», м. Київ, МФО 380548 та № 26000301313863 в АТ «ОТП БАНК», м. Київ, МФО 300528 (а.с. 118-137 т. 2).

Операції з придбання позивачем природного газу у ТОВ «Укрнадраресурси» у II-III кварталах 2011 року в загальному об'ємі 100434,893 тис. куб. м. на загальну суму 1884152, 77 грн., у т.ч. цільова надбавка 2% - 30786,81 грн. та ПДВ 20% - 314025,46 грн., відображені позивачем також у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 року (а.с. 12-57 т.2), додатках 5 (розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) до податкових декларацій з ПДВ (а.с. 62-87 т. 2) та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за ІІ-Ш квартали 2011 року (а.с. 88-99 т. 2).

Під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

Суд зазначає, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні не встановлено.

Крім того, судом встановлено, що в серпні 2012 року ТОВ «Етвасс» не мало фінансово-господарських відносин з ТОВ «Укрнадраресурси». Представник відповідача в судовому засіданні відповідними доказами не навів зворотнього. Тому суд не приймає твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства в серпні 2012 року.

З огляду на вищевикладене, висновки ДПІ у Московському районі про завищення задекларованих позивачем показників рядку 04.1. декларацій «Витрати на придбання товарів (робіт послуг)» на загальну суму 457890,00 грн., у тому числі, за II квартал 2011 року на суму 440455,00 грн., за III квартал 2011 року на загальну суму 17435,00 грн. та завищення задекларованого ТОВ «Етвасс» податкового кредиту на загальну суму 91122,00 грн., у тому числі, за травень 2011 року на суму 41640,00 грн., за червень 2011 року на суму 46450, 00 грн., за серпень 2012 року на суму 3032,00 грн. є безпідставними.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договір було складено з метою його реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання товару були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Факт реєстрації контрагента позивача, на час здійснення господарських операцій із позивачем, платником податку на додану вартість, а також той факт, що ТОВ «Укрнадраресурси» на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд вказує на те, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів про проведення зустрічних звірок.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення ТОВ «Урнадраресурси» збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами та наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Слід також зауважити, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України не визнає за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та ПК України, які не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.11 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З вищевказаного слід зробити висновок про те, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, а тому повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених суб'єктом господарювання за тими критеріями ознак, що містяться в акті, належать виключно до прерогативи судових органів.

Окрім того, відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки ДПІ у Московському районі правочини, вчинені позивачем з контрагентами, кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених правочинів. Проте відповідач по даній справі розцінив як доведений факт нікчемності правочинів і на цій підставі виключив з податкового кредиту позивача відповідні суми ПДВ.

Щодо епізоду встановлення ДПІ у Московському районі у пункті 3.1.2. акту перевірки того факту, що позивачем документально не підтверджено здійснення транспортування природного газу (метану) на загальну суму 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. у II кварталі 2012 року, чим порушено підпункт 139.1.9. пункт 139.1. статті 139 ПК України суд зазначає наступне.

Як встановлено при судовому розгляді справи у II кварталі 2012 року транспортування природного газу (метану) до газової мережі позивача здійснювалось газорозподільними мережами Дергачівської філії ПАТ «Харківгаз» згідно технічної угоди № 03Т-23КП від 01.10.2011 р., укладеної між позивачем та ПАТ «Харківгаз» (а.с. 126-128 т.1).

Документальним підтвердженням транспортування природного газу (метану) у II кварталі 2012 року, зокрема, є копії наступних документів (а.с. 155-166 т.2):

- податкова накладна № 116/3 від 20.04.2012 р. на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 5000,00 грн.;

- податкова накладна № 175/3 від 26.04.2012 р. на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3333,33 грн.;

- податкова накладна № 103/3 від 22.05.2012 р. на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 5000,00 грн.;

- податкова накладна № 131/3 від 28.05.2012 р. на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 5000,00 грн.;

- податкова накладна № 36/3 від 14.06.2012 р. на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 5000,00 грн.;

- податкова накладна № 50/3 від 22.06.2012 р. на суму 20000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3333,33 грн.;

- акт приймання передачі природного газу за квітень 2012 року від 30.04.2012 р.;

- рахунок № 1360 від 03.05.2012 р. на суму 48200,93 грн., у т.ч. ПДВ 20% 8033,49 грн.;

- акт наданих послуг з розподілу природного газу за квітень 2012 року від 30.04.2012 р.;

- акт приймання-передачі природного газу за травень 2012 року від 31.05.2012 р.;

- рахунок № 1578 від 31.05.2012 р. на суму 46339,18 грн., у т.ч. ПДВ 20% 7723,20 грн.;

- акт наданих послуг з розподілу природного газу за травень 2012 року від 31.05.2012 р.;

- акт приймання-передачі природного газу за травень 2012 року від 31.05.2012 р.;

- рахунок № 1578 від 31.05.2012 р. на суму 46339,18 грн., у т.ч. ПДВ 20% 7723,20 грн.;

- акт наданих послуг з розподілу природного газу за червень 2012 року від 02.07.2012 р.;

- акт приймання-передачі природного газу за червень 2012 року від 30.06.2012 р.;

- рахунок № 1658 від 02.07.2012 р. на суму 45334,44 грн., у т.ч. ПДВ 20% 7555, 74 грн.

Таким чином, судом встановлено витрати позивача в сумі 160000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 26666,66 грн. на транспортування природного газу (метану) у II кварталі 2012 року, підтверджені первинними документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, ДПІ у Московському районі не навів належними та допустимими доказами того факту, що витрати на транспортування природного газу (метану) склали 300000,00 грн., у т.ч. ПДВ -50000,00 грн. у II кварталі 2012 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи витрати позивача на транспортування газу (метану) за даними первинних документів позивача, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, у II кварталі 2012 року склали 160000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 26666,66 грн.

Частиною другою ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Складені на виконання технічної угоди № 03Т-23КП від 01.10.2011 р. первинні документи відповідають вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, п. 1 ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Щодо епізоду, вказаного ДПІ у Московському районі, викладеного в пункті 3.1.3. акту перевірки, в якому відповідачем, також було встановлено завищення валових витрат на суму 37100,00 грн. за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р. судом встановлено наступне.

В пункті 3.1.2. акту перевірки відповідачем зазначено про те, що «перевіркою відображених у рядку 06 Декларацій «Інші витрати» показників за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. у загальній сумі 526 954 грн. встановлено, що інші витрати складаються з сум адміністративних витрат (оплата праці, витрати на соціальні заходи, амортизація приміщень та інше) на загальну суму 409758 грн. За результатами перевірки не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06 Декларацій «Інші витрати» (а.с. 49 т.1).

Водночас час в пункті 3.1.3. акту перевірки ДПІ у Московському районі (а.с. 49 т. 1) встановила, що за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. ТОВ «Етвасс» задекларовано амортизаційні відрахування у сумі 524083 грн. Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. встановлено їх завищення на суму 37100 грн.

З огляду на вищевикладене, під час визначення правильності декларування позивачем сум амортизаційних відрахувань відповідач дійшов двох протилежних та взаємовиключних висновків: в пункті 3.1.2. акту перевірки не було встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання сум амортизаційних відрахувань, у той час як в пункті 3.1.3. було встановлено їх завищення на суму 37100 грн.

В обгрунтування таких висновків відповідач посилається на те, що перевіркою встановлено відображених у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань» показників за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2012 р. у загальній сумі 524083,00 грн. встановлено, що на балансі позивача обліковується будівля для розміщення автомобільної мийки. Фактично протягом періоду, що перевірявся, це приміщення позивачем не використовувалось, проте амортизаційні відрахування нараховувались (а.с. 51 т.1).

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач припустився порушень статей 144, 146, 152 ПК України, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 37100,00 грн., у тому числі, поквартально на суму 7420, 00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 973939 від 03.02.2009 р., виданого виконавчим комітетом Солоніцівської селищної ради Дергачівського району Харківської області на підставі рішення № 426 від 12.08.2008 р. позивачу на праві приватної власності належить автозаправочний комплекс (АЗК) в складі автомобільної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС), що складається з будівлі операторської (літ. А-1), будівлі компресорної (літ. Б-1), будівлі побутових приміщень автомийки, кімнати відпочинку та топочної (літ. В-1), будівлі трансформаторної (літ. Г-1), навісу (літ. Б), підземної ємності (літ. В), паливороздавальних колонок СПГ № 1,2, 3, 4, 5, 6, зливної колонки № 7 та трубчатого водозабірного колодязю № 8, розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, буд. 13 (а.с. 240 т.1).

Право власності позивача на зазначене нерухоме майно зареєстровано КП «Дергачівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССМ № 029497, номер витягу: 21753788, дата: 03.02.2009 р., реєстраційний номер: 24796926, номер запису: 599 в книзі: 5, дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 23.09.2008 р. (а.с. 241 т.1).

Згідно акту державної приймальної комісії, затвердженого головою Дергачівської РДА № 843 від 04.07.2008 року та зареєстрованого інспекцією ДАБК у Харківській області №44 від 07.07.2008 року АЗК в складі АГНКС, приміщень авто мийки з кімнатою відпочинку для клієнтів, топочної та водозабірного колодязя було прийнято до експлуатації (а.с. 242-248 т.1).

АЗК введено ТОВ «Етвасс» до експлуатації актом приймання - передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 31.07.2008 р. (а.с. 5 т. 2).

Відповідно до наказу позивача № 8 від 25.03.2011 р. (а.с. 6 т. 2) та інвентаризаційного опису основних засобів позивача за станом на 01.04.2011 р. (а.с. 7-9 т. 2) АЗК віднесено до 3-ї групи основних засобів зі строком експлуатації 20 років.

Наказом директора ТОВ «Етвасс» № 5 від 01.04.2011 р. «Про облікову політику товариства» методом амортизації АЗК встановлено метод зменшення залишкової вартості (а.с. 10-11 т. 2).

Відповідно до пункту 1.2. розділу 1 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 6 грудня 2005 р. N 376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 р. за N 291/12165 автозаправний комплекс - автозаправна станція з об'єктами (будинками, спорудами, приміщеннями) сервісного обслуговування водіїв, пасажирів (роздрібна торгівля продуктами харчування), автотранспорту (технічного обслуговування, миття автомобілів, роздрібна торгівля запасними частинами, мастильними речовинами).

З огляду на вищевикладене, чинне законодавство України однією з вимог пожежної безпеки до об'ємно-планувальних та конструктивних рішень під час проектування автозаправних станцій (комплексів) прямо передбачає наявність у складі таких комплексів об'єктів (будинків, споруд, приміщень) сервісного обслуговування водіїв, пасажирів (роздрібної торгівлі продуктами харчування), автотранспорту (технічне обслуговування, миття автомобілів, роздрібна торгівля запасними частинами, мастильними речовинами) тощо.

В підпункті 2.3.2. пункті 2.3. розділу 3 акту перевірки відповідачем встановлено, що фактично позивач здійснює господарську діяльність за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, вул. Свердлова, буд. 1-А, з чого можна зробити висновок проте, що позивач використовує у своїй господарській діяльності АЗК, у тому числі й усі об'єкти сервісного обслуговування (будинки, споруди, приміщення), що входять до нього.

На момент проведення перевірки відповідачем та складання акту перевірки нарахування позивачем амортизації АЗК здійснювалось в межах строку його корисного використання (експлуатації), встановленого наказом № 8 від 25.03.2011 р., АЗК не був виведений з експлуатації для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та з інших причин, жодних доказів та/або обгрунтування на підтвердження протилежного акт перевірки не містить не містить.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази невикористання автомийки позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 144.1. статті 144 ПК України амортизації, серед іншого, підлягають витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів для використання в господарській діяльності.

Згідно з пунктом 144.2. статті 144 ПК України не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на: утримання основних засобів, що знаходяться на консервації; ліквідацію основних засобів; придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку; витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Підпунктом 145.1.2. пункту 145.1. статті 145 ПК України встановлено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1 і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

Нарахування амортизації із застосуванням методу зменшення залишкової вартості передбачає визначення суми амортизації як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість (підпункт 145.1.5. пункту 145.1. статті 145 ПК України).

Суд вказує на відсутність посилань ДПІ у Московському районі в акті перевірки, всупереч п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, на первинні бухгалтерські або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Етвасс», які б могли свідчити про порушення останнім вимог пунктів 144.1.-144.2. статті 144, та підпункту 145.1.2. пункту 145.1. статті 145 ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі № 0001292220 від 05 жовтня 2012 року про зменшення ТОВ "Етвасс" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 80845, 00 грн., то суд також зазначає те, що в порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, в акті перевірки від 07.09.2012 року №1647/2220/33673904, складеного за результатами перевірки позивача, відсутнє будь-яке обґрунтування щодо вчинення позивачем цього порушення. Крім того, висновок акту перевірки, викладений на сторінці 46 акту (а.с. 78 т.1), не містить порушення ТОВ «Етвасс» норм податкового законодавства, які регулюють питання відображення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових від 05 жовтня 2012 року № 0001272220, № 0001282220, № 0001292220 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Етвасс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001272220 від 05 жовтня 2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Етвасс" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 183390, 00 грн.(сто вісімдесят три тисячі триста дев'яносто гривень), у тому числі: 162212,00 грн. (сто шістдесят дві тисячі двісті дванадцять гривень) - за основним платежем та 21178,00 грн. (двадцять одна тисяча сто сімдесят вісім гривень) - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001282220 від 05 жовтня 2012 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Етвасс" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15520, 50 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять гривень п'ятдесят копійок), у тому числі: 10347,00 грн. (десять тисяч триста сорок сім гривень) - за основним платежем та 5173,50 грн. (п'ять тисяч сто сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001292220 від 05 жовтня 2012 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Етвасс" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 80845, 00 грн. (вісімдесят тисяч вісімсот сорок п'ять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом списання із рахунку Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, що розташована за адресою: 61121, м. Харків, вул. Світла, 5, код ЄДРПОУ 22705929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Етвасс" суму сплаченого судового збору в розмірі 2146, 00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.