Рішення

від 07.02.2013 по справі 903/80/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 лютого 2013 р. Справа № 903/80/13-г

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ковель

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс", с. Прилуцьке Ківерцівського району

про стягнення 2123 грн. 30 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (дов. від 17.12.2012р.)

від відповідача: не з'явились

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс" 2123,30 грн., в тому числі 2000 грн. заборгованості по оплаті наданих згідно укладеного між сторонами заявки-договору від 17.11.2010р. у період 18-19 листопада 2010 року транспортних послуг, а також 123,30 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період з 01.01.2011р. по 19.01.2013р. згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутня в судовому засіданні представник позивача пред'явлений до відповідача позов підтримала та просить суд задовольнити його в повному об'ємі, поклавши при цьому на ТзОВ "Агротранс" обов'язок відшкодування підприємцю ОСОБА_1 понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат.

При цьому представник позивача посилається на укладення 17.11.2010р. між сторонами заявки-договору на перевезення, надання товариству "Агротранс" послуг з перевезення, отримання послуг відповідачем та непроведення при цьому всіх розрахунків по їх оплаті, виникнення та існування на даний час відповідної суми заборгованості 2000 грн. (довідка про наявну заборгованість станом на 06.02.2013р. - а.с. 27), нарахування відповідачу у зв'язку з цим суми трьох процентів річних.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 24.01.2013р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, не направлено в судове засідання свого повноважного представника, хоча про день та час розгляду справи в суді ТзОВ "Агротранс" повідомлялось належним чином. Примірники ухвали суду від 24.01.2013р. направлялись на визначені позивачем у позовній заяві та відображені безпосередньо відповідачем у підписаному між сторонами договорі юридичну: Ківерцівський район, с. Прилуцьке, вул. Радянська, 8, та поштову: абонентська скринька 41, м. Луцьк-26, адреси відповідача рекомендованою кореспонденцією та були повернуті до суду без вручення адресату з підстав "за закінченням терміну зберігання" (конверти поштової кореспонденції із їх вмістом - а.с. 16-23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечила.

При цьому суд виходив також із тих обставин, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до отриманої з офіційного веб-сайту Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, технічним адміністратором котрого є державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр", інформації (а.с. 25), станом на 05.02.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю "Агротранс" з ідентифікаційним кодом 32701668 зареєстроване за адресою: 45243 Волинська область, Ківерцівський район, с. Прилуцьке, вул. Радянська, 8, в процесі припинення юридичної особи не перебуває.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 17 листопада 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Ковель та товариством з обмеженою відповідальністю "Агротранс", с. Прилуцьке Ківерцівського району було укладено договір-заявку на перевезення вантажу (а.с. 8).

Судом з'ясовано, що згідно зазначеного договору-заявки перевезення вантажів здійснювалося позивачем автомобілем Сканія НОМЕР_1/НОМЕР_3.

Положеннями договору-заявки від 17.11.2010р. вартість перевезення вантажу сторонами було обумовлено в розмірі 3000 грн. Оплата мала бути здійснена протягом 7-10 днів після одержання оригіналів документів (рахунку, податкової накладної актів виконаних робіт, оригіналу ТТН, копії ТТН з мокрою печаткою перевізника).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт надання позивачем відповідачу визначених договором-заявкою послуг по перевезенню загальною вартістю 3000 грн. та прийняття їх замовником 19 листопада 2010 року. Саме цією датою між сторонами було підписано Акт здачі-прийняття (наданих послуг) №ОУ-0000592 на суму 3000 грн. (а.с. 9).

Підписаний між сторонами Акт здачі-прийняття (наданих послуг) №ОУ-0000592 від 19.11.2010р., на думку суду, в повній мірі підтверджує надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 товариству з обмеженою відповідальністю "Агротранс", а також прийняття останнім без заперечень (претензій) визначених заявкою-договором транспортних послуг загальною вартістю 3000 грн.

При цьому судом з'ясовано, що Акт здачі-прийняття (наданих послуг) №ОУ-0000592 від 19.11.2010р. містить всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками господарюючих суб'єктів, в повному об'ємі відображає зміст та обсяг здійснених сторонами на підставі останньої, згідно умов заявки-договору від 17.11.2010р. господарської операції.

Беручи до уваги положення заявки договору від 17.11.2010р., надані послуги з перевезення вантажів відповідач зобов'язувався оплатити впродовж 7-10 банківських днів після одержання оригіналів документів (рахунку, податкової накладної актів виконаних робіт, оригіналу ТТН, копії ТТН з мокрою печаткою перевізника).

Отримання Замовником оригіналу рахунки фактури №СФ-0000643 від 19.11.2010р. (а.с. 10) вбачається із факту підписання між сторонами Акту здачі-прийняття (наданих послуг) №ОУ-0000592 від 19.11.2010р.

Враховуючи викладені фактичні обставини справи та положення укладеної між сторонами заявки-договору, суд вважає, що оплата транспортних послуг повинна була бути здійсненою ТзОВ "Агротранс" впродовж семи-десяти банківських днів з дня отримання документів та підписання відповідного акту виконаних робіт, а саме:

- у період з 19.11.2010р. по 03.12.2010р. включно відповідач повинен був оплатити рахунок №СФ-0000643 від 19.11.2010р. на суму 3000 грн. (акт здачі-прийняття (наданих послуг) №ОУ-0000592 від 19.11.2010р.), що ТзОВ "Агротранс" було виконано лише частково.

Відповідачем 30.12.2010р. було частково сплачено наданні послуги на суму 1000 грн. (докази оплати - банківська виписка про рух коштів на рахунку - а.с. 11).

З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання ТзОВ "Агротранс" своїх зобов'язань за заявкою-договором від 17.11.2010р., позивачем 14.12.2011р. за №1222 та 11.12.2012р. за №259 було направлено на адресу відповідача відповідні претензії про оплату наданих послуг та погашення існуючої заборгованості в розмірі 2000 грн. (а.с. 12, 13), котрі зі сторони останнього залишилися без відповіді і належного реагування.

Викладені обставини виступили підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про примусове стягнення з боржника суми існуючої заборгованості 2000 грн. При цьому до розміру позовних вимог було включено також вимоги щодо стягнення з ТзОВ "Агротранс" 123,30 грн. трьох процентів річних, нарахованих за період з 01.01.2011р. по 19.01.2013р. у відповідності до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 909 Цивільного кодексу України та статтею 307 Господарського кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір-заявка на перевезення вантажу від 17.11.2010р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, надання позивачем на виконання його умов відповідачу послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, отримання цих послуг товариством з обмеженою відповідальністю "Агротранс" та непроведення при цьому у встановлені угодою строки, порядку та розмірах всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс" позову щодо стягнення суми основної заборгованості 2000 грн.

Сума боргу 2000 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 123,30 грн. трьох процентів річних, обрахованих із суми заборгованості 2000 грн. за період прострочки платежів з 01.01.2011р. по 19.01.2013р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення суми трьох процентів річних, перевіривши методику її нарахування, суд вважає, що остання підставна, нарахована у відповідності до положень чинного законодавства, умов укладеного між сторонами заявки-договору, відповідає фактичним обставинам справи та підлягає до задоволення в повному об'ємі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому в повному об'ємі, у відповідності до ст. 49 ГПК України, за рахунок ТзОВ "Агротранс".

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 625, 909, 916 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс" (Ківерцівський район, с. Прилуцьке, вул. Радянська, 8, код ЄДРПОУ 32701668) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 2000 грн. заборгованості та 123,30 грн. трьох процентів річних, а всього 2123,30 грн., 1720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя В.А. Войціховський

Повне рішення

складено

07.02.2013р.