Рішення

від 30.01.2013 по справі 908/110/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  26/23/13 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Запорізької області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.01.13                                                                                        Справа №  908/110/13-г     за позовом –   Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальвес», м. Дніпропетровськ до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-аграрна фірма «Меркурій», м. Запоріжжя про стягнення 350  000,00 грн.                                                                                           Суддя Юлдашев О.О. Представники: від позивача:  не прибув. від відповідача:  не прибув. ТОВ «Кальвес» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до  ТОВ «Виробничо-аграрна фірма «Меркурій» про стягнення  350  000,00 грн., за простим векселем серії 2456743 від 03.12.2012. Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст. 34 Уніфікованого закону про переказні і прості векселя. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №908/110/13-г, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 30.01.2013р.   Позивач у судове засідання не прибув.         Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно з п. 3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.         Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність представників сторін, за наявними в ній матеріалами.         Розглянувши матеріали справи, суд                                                ВСТАНОВИВ:         03.12.2012. за актом приймання-передачі векселя відповідач передав, а позивач прийняв простий вексель серії АА 2456743 на суму 350  000,00 грн. зі строком платежу за пред'явленням.         Згідно зі ст. 34 Уніфікованого закону про переказні і прості векселі (Конвенція, якою запроваджено закон про переказні і прості векселі від 07.06.1930., ратифікована Україною 06.07.1999.) переказний вексель строком за пред'явленнями підлягає оплаті при його пред'явленні.         Позивач звернувся до відповідача із заявою про оплату векселя, що оформлено Актом пред'явлення векселя до платежу від 24.12.2012. (копія в матеріалах справи).         До цього часу відповідач свій обов'язок по оплаті векселя не виконав.                              Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.         Правовідносини сторін є господарськими.         Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.         Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.                   Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.         Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.         Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.         Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.         Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.         У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.         У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.         У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.         Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.         Враховуючи встановлений факт невиконання грошових зобов'язань відповідачем, вимога про стягнення 350  000,00 грн. є обґрунтованою, підтверджуються матеріалами справи, підлягає задоволенню у повному обсязі.                    Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведений до суду. Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд                                                                                                       ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-аграрна фірма «Меркурій» (вул. Запорізького козацтва, 16-А, м. Запоріжжя, 69097; код ЄДРПОУ 30691632; р/р  не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кальвес» (а/с 1784, м. Дніпропетровськ, 49027; код ЄДРПОУ 37453165; п/р 2600430399301 в ПАТ «Кредит-Дніпро», МФО 305749) суму боргу 350 000 (триста п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., судового збору 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.  Видати наказ.        Суддя                                                                                                                   О.О. Юлдашев Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України – 05.02.2013р.