ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-20/18908-2012 30.01.13
За позовом Управління освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації
до Загальноосвітнього навчального закладу "Навчально-виховний комплекс дитячий
садок-школа "Гармонія"
про стягнення 162 115, 37 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Кошелева М.О. - представник за довіреністю № 18 від 04.01.2013
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 30.01.2013, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Управління освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Загальноосвітнього навчального закладу "Навчально-виховний комплекс дитячий садок-школа "Гармонія" про стягнення 162 115, 37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договорами оренди № 187, № 188 та № 189 від 30.12.2004 в частині повноти сплати орендної плати, комунальних платежів та відшкодування податку на землю, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість.
Так, на підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідача 145 132,66 грн.- основного боргу, 6 236,62 грн. - 3% річних, 10 746,09 грн. - пені та судові витрати у розмірі 3 242,31 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 було порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.01.2013.
Ухвалою суду від 14.01.2013 розгляд справи було відкладено на 30.01.2013 у зв'язку з неявкою представник відповідача.
В судове засідання призначене на 30.01.2013 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав свої пояснення по суті спору.
Відповідач не забезпечив явку в судове засідання повноважного представника, вимог ухвали суду не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 25.01.2013р., а саме: 02068, м.Київ, вул. Драгоманова, 22, кв. 114.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
В матеріалах справи наявні листи, що направлялися на адресу відповідача та повернуті органами зв'язку з позначками "за зазначеною адресою не знаходиться". З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
На підставі розпорядження Дарницької районної у міста Києві державної адміністрації від 30.12.2004 № 14 між позивачем та віповідачем укладено договір № 187 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що є об'єктом комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, на підставі якого відповідач отримав у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 718,63 кв. м, що знаходиться по вул. Григоренка, 21-а ДНЗ №7 у м. Києві, договір № 188 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що є об'єктом комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, на підставі якого відповідач отримав у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 58,1 кв. м, що знаходиться по вул. Григоренка, 21-а ДНЗ №7 у м. Києві та договір № 189 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що є об'єктом комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, на підставі якого відповідач отримав у строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 62,5 кв. м, що знаходиться по вул. Григоренка, 21-а у ДНЗ №7 м. Києві, для виховної та навчальної роботи з дітьми, терміном з 01.01.2005 по 31.12.2005.
Відповідно до рішення Дарницької районної в м. Києві ради від 10.09.2008 № 7 орендована площа за договором від 30.12.2004 № 187 зменшена до 452,18кв.м., за договором від 30.12.2004 № 188 збільшена до 158 кв. м та за договором від 30.12.2004 № 189 збільшена до 87,3 кв. м
Додатковими угодами до договорів № 187, № 188 та № 189 строки їх дії було неодноразово продовжено.
Зокрема, на підставі рішення Дарницької районної в м.Києві ради від 31.05.2010 №6 укладено додаткову угоду до договорів від 30.12.2004 №187, №188 та № 189 на продовження договорів оренди нерухомого майна до 01.07.2012.
Відповідно до пункту 3.2. Договорів, орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Крім орендної плати орендар сплачує комунальні послуги та відшкодовує орендодавцю експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням нерухомого майна (включаючи відшкодування податку на землю).
Відповідно до пункту 5.2. Договорів, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату, сплачувати витрати за користування комунальними послугами та інші платежі згідно пункту 3 договору.
Відповідно до пункту 9.3. Договорів, спори, що виникають в ході виконання договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не було досягнуто, спір передається на розгляд до Господарського суду.
Згідно з вимогами пункту 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Відповідач в порушення умов договору та вимог статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не сплачував орендні та інші платежі своєчасно (тобто щомісячно, як передбачено договором) та має заборгованість перед позивачем.
Розмір орендної плати та комунальних платежів може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.3 договору).
Згідно з п. 3.5 договору платежі, пов'язані з орендою нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар вносить на підставі переданого орендодавцем рахунку-фактури.
Відповідно до п. 5.2 договорів орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату, сплачувати витрати за користування комунальними послугами (водою, електроенергією, центральним опаленням) та інші платежі згідно п.3 договорів.
У відповідності до Додаткових угод, укладених на підставі п. 10 Рішення Дарницької районної у місті Києві ради від 31.05.2010 №7 "Про надання дозволів на встановлення тимчасової пільгової орендної плати" встановлено пільгову орендну плату у розмірі 5, 00 грн (без ПДВ) за 1 кв.м на орендовані за Договорами № 187, № 188 та №189 площі строком до 01.06.2011р.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2011 по 01.07.2012 позивачем було нараховано до сплати відповідачем 20 289, 09 грн. - орендної плати та 105, 55 грн. - відшкодування земельного податку.
Судом перевірено розрахунки сум, заявлених до стягнення, що надані позивачем, та встановлено, що вказані розрахунки відповідають погодженим сторонами базовим розрахункам.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, суд вважає заборгованість відповідача з відшкодування земельного податку та орендної плати у розмірі 20 394, 64 грн. доведеною.
За обґрунтованими розрахунками позивача, що додано до позовної заяви, заборгованість відповідача з оплати комунальних послуг за період з 01.01.2011 по 01.07.2012 складає 124 738,02 грн, в тому числі 111 230,39 грн -теплопостачання, холодне водопостачання - 6 405,28 грн, електроенергія - 7 102,35 грн.
На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договорами оренди № 187 № 188 та № 189 від 30.12.2004 в частині забезпечення орендаря комунальними послугами, а відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення комунальних платежів.
Факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.
Отже, станом на час розгляду справи, суд вважає доведеними та обґрунтованими твердження позивача, про наявність заборгованості відповідача перед позивачем за період з 01.01.2011 по 01.07.2012 у розмірі 145 132,66 грн, з яких: 20 289,09 грн. - орендна плата, 124 738,02 грн. - заборгованість за користування комунальними послугами та відшкодування земельного податку у розмірі 105,55 грн.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.. 629 ЦК України).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості з орендної плати, за надані комунальні послуги та відшкодування плати за землю у відповідача перед позивачем в сумі 145 132,66 грн. за період з 01.01.2011 по 01.07.2012 належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім вище переліченого, позивачем у позові заявлено також вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 746,09 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з квітня 2012 по вересень 2012 р. (розрахунок суми пені наведений у позовній заяві).
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають певні правові наслідки, зокрема - неустойка.
Згідно із ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.
Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 3.6 Договору передбачена пеня у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) у разі несвоєчасної сплати необхідних платежів або не у повному обсязі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведене та встановлений судом факт прострочення виконання грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 10 746, 09 грн визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 236, 62 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 6 236, 62 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Управління освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Загальноосвітнього навчального закладу „Навчально-виховний комплекс Дитячий садок-школа „Гармонія" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, б.22, кв. 114, ідентифікаційний код 30151318) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168-к, ідентифікаційний код 37448113) заборгованість в сумі 145 132 (сто сорок п'ять тисяч сто тридцять дві) грн 66 коп. - основного боргу, 6 236 (шість тисяч двісті тридцять дві) грн. 62 коп. - три відсотки річних, 10 746 (десять тисяч сімсот сорок шість) грн. 09 коп. - пені та 3 242 (три тисячі двісті сорок дві) 31 грн. - судового збору за подання позовної заяви.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Цюкало
дата підписання рішення 04.02.2013 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2013 |
Оприлюднено | 07.02.2013 |
Номер документу | 29135766 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Цюкало Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні