Рішення

від 21.01.2013 по справі 5011-41/13328-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/13328-2012 21.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Простягнення 69 672,50 грн. Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М (головуючий)

суддя Івченко А.М.

суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Рябець Н.В. -дов. № 111 від 01.11.12р.;

від відповідача: ОСОБА_3 -дов. № б/н від 29.11.12р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 66 996,70 грн.

Ухвалою суду від 28.09.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 05.11.2012 року.

05.11.2012 року представник позивача подав до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої ще додатково до позовних вимог додав заборгованість по двох накладних, сума боргу по яким склала 2 675,80 грн.

Дослідивши заяву про збільшення позовних вимог, суд приймає її тільки в частині збільшення, щодо накладної № 08/66 від 23.08.2012 року на суму 1 624,80 грн. з огляду на нижченаведене.

Строк оплати по накладній № 08/66 від 23.08.2012 року на суму 1 624,80 грн. закінчився 24.09.2012 року, а по накладній № 08/72 від 27.08.2012 року на суму 1 051,00 грн. - 27.09.2012 року. Враховуючи те, що позовна заява подана 25.09.2012 року, права позивача щодо оплати по накладній № 08/72 від 27.08.2012 року на суму 1 051,00 грн. на момент подачі позову до Господарського суду м. Києва порушені не були, що виключає можливість прийняття заяви в цій частині.

05.11.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та усні пояснення по суті спору.

Представники відповідача в судове засідання 05.11.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Також, в судовому засіданні 05.11.2012 року представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 5011-41/13328-2012, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 05.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2012 року.

03.12.2012 року в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача 03.12.2012 року в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву та надав усні пояснення по суті спору.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд справи на 10.12.2012 року.

Представник позивача 10.12.12 року до канцелярії суду подав письмові пояснення на відзив по справі, а в судовому засіданні 10.12.2012 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

В судовому засіданні 10.12.2012 року представник відповідача надав додаткові пояснення щодо нарахування пені та усні пояснення по суті спору.

Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України, суддя Спичак О.М. звернувся до Голови Господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 5011-41/13328-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 10.12.2012 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Шаптала Є.Ю.

Справу № 5011-41/13328-2012 було прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено до розгляду на 21.01.2013 року.

Представник позивача до канцелярії суду подав додаткові документи по справі, а в судовому засіданні 21.01.2013 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01- 08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.01.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» (далі - позивач, продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач, покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №16/11 (у подальшому - Договір), пунктом 1.1. якого передбачено, що продавець зобов'язується протягом строку дії цього Договору передати покупцю товари медичного призначення одноразового використання за погодженою сторонами в накладних (специфікаціях, рахунках або інших підписаних представниками сторін документах, які є невід'ємною частиною цього Договору) номенклатурою та об'ємом, далі за текстом товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених цим Договором. Загальний обсяг товару, що продається за цим Договором, визначається протягом строку дії цього Договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими відповідно до умов цього Договору окремими партіями товару.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктами 1.2. та 1.3. Договору сторони узгодили, що ціни на товар визначаються сторонами в накладних або в двосторонніх специфікаціях чи в інших погоджених сторонами в письмовій формі документах. Загальна сума Договору обумовлюється сумами, зазначеними у накладних на кожну партію відвантаженого товару за весь період дії Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару після приймання зазначеної партії на складі покупця, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту приймання зазначеної партії на складі покупця. Розрахунок проводиться в гривнях шляхом перерахування суми вартості партії товару на поточний рахунок продавця. За погодженням сторін покупець має право проводити розрахунок (повністю або частково) готівкою через каси продавця у встановленому чинним законодавством порядку або проводити розрахунок у порядку повної або часткової попередньої оплати вартості товару.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору ним поставлявся відповідачу товар, а останнім приймався та частково оплачувався.

16.07.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків, який підтверджував на момент його підписання заборгованість у відповідача за договором купівлі-продажу №16/11 від 01.04.2011 р. у розмірі 62 057,84 грн.

Після складання зазначеного акту, як зазначає позивач, ним було поставлено відповідачу по накладних № 08/45 від 14.08.2012 р., № 08/66 від 23.08.2012 р. та № 08/72 від 27.08.2012 р. товар на загальну суму 4 777,80 грн.

21.08.2012 р. відповідачем на рахунок позивача було перераховано 2 544,40 грн. за поставку товарів по накладній від 03.04.2012 № 04/15.

У зв'язку з тим, що строк оплати на момент подачі позовної заяви по накладним № 08/66 від 23.08.2012 р. на суму 1 624,80 грн. та № 08/72 від 27.08.2012 р. на суму 1 051,00 грн. не настав, то позивач просив суд стягнути з відповідача 61 615,44 грн. боргу.

В процесі розгляду значеної справи позивачем були збільшені позовні вимоги на 2 675,80 грн. у зв'язку із заявленням до стягнення заборгованості по накладним № 08/66 від 23.08.2012 р. та № 08/72 від 27.08.2012 р.

Судом заява про збільшення позовних вимог була прийнята лише в частині стягнення заборгованості по накладній № 08/66 від 23.08.2012 року на суму 1 624,80 грн., в іншій частині її не було прийнято з огляду не те, що права позивача щодо оплати по накладній № 08/72 від 27.08.2012 року на суму 1 051,00 грн. на момент подачі позову до Господарського суду м. Києва порушені не були.

Таким чином, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог, вимоги позивач про стягнення основного боргу становлять 63 240,24 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 888,86 грн. три відсотки річних та 4 492,40 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 19.09.2012 р. позивачем був поставлений товар на загальну суму 238 491,17 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними представниками сторін, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте, відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не у повному обсязі розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 61 615,44 грн.

При цьому, судом при визначенні суми основного богу не враховувалась заборгованість за видатковою накладною № 08/66 від 23.08.2012 року на суму 1 624,80 грн., оскільки вона не містить підпису відповідача і він заперечує факт отримання товару за вказаною накладною, а тому не є належним доказом поставки товару.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 61 615,44 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору у випадку затримки оплати товару покупець за вимогою продавця сплачує останньому суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення.

Позивач, за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.2. Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4 492,40 грн.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 3 623,68 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» просить суд також стягнути з відповідача 888,86 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, дати поставок товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, в сумі 871,21 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження : 03049, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» (місцезнаходження: 14034, м. Чернігів, пров. Північний, 16, код ЄДРПОУ 31598129) 61 615 (шістдесят одну шістсот п'ятнадцять) грн. 44 коп. основного боргу, 3 623 (три тисячі шістсот двадцять три) грн. 68 коп. пені, 871 (вісімсот сімдесят одну) грн. 21 коп. - три відсотки річних та 1 527 (одну тисячу п'ятсот двадцять сім) грн. 21 коп. судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

28.01.2013 р.

Колегія суддів у складі: суддя О.М. Спичак (головуючий)

суддя А.М. Івченко

суддя Є.Ю. Шаптала