Ухвала

від 28.01.2013 по справі 9/73/5022-1038/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" січня 2013 р.Справа № 9/73/5022-1038/2012 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства проектного бюро "Євростиль", вул. Острозького, 48, оф.39, м. Тернопіль, 46006

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль, 46000

про cтягнення 141 116 грн. 47 коп. - заборгованості, з яких: 125 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 8750 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, 7366 грн. 47 коп. - 3% річних

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Бочан Іван Павлович - довіреність № 129 від 03.12.12 р.

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час, та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Позивач - Приватне підприємство проектного бюро "Євростиль", вул. Острозького, 48, оф.39, м. Тернопіль звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник", вул. Лозовецька, 13, м. Тернопіль про cтягнення 141 116 грн. 47 коп. - заборгованості, з яких: 125 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 8750 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, 7366 грн. 47 коп. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 18.12.2012 р. о 16 год. 20 хв. У відповідності до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 15.01.2013р. на 15 год. 40 хв. та до 21.01.2013р. на 15 год. 00 хв. та розгляд справи відкладався на 28.01.2013р. на 15 год. 00 хв. для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування та заперечення по справі, а позивачу забезпечити явку уповноваженого представника в судове засідання та надати неодноразово витребовувані судом матеріали, необхідні для повного та об'єктивного розгляду спору по суті, а саме:

- належним чином засвідчені та технічно якісно виготовлені копії документів, що долучено до матеріалів справи (в тому числі платіжні доручення, акт звірки, листи звернення та відповіді);

- докази, що підтверджують повернення коштів відповідачем (виписки з рахунку, платіжки, квитанції, тощо);

- докази в підтвердження виникнення у позивача права вимагати стягнення з відповідача боргу за правочинами укладеними позивачем з відповідачем (правочини що підтверджують позику, дольову участі у будівництві, оренду приміщення відповідачем, тощо).

- додаткові обґрунтування позовних вимог (за наявності).

Явка представника позивача визнавалась судом обов'язковою.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні 28.01.2013р. не забезпечив, витребуваних судом доказів не надав, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст.64, 77 ГПК України, про що свідчить розписка про ознайомлення представника позивача про відкладення розгляду справи.

Разом з цим у попередніх судових засіданнях представники позивача підтримали раніше подану позовну заяву від 04.12.2012 року №5 вх. від 06.12.2012р. № 1318(н) з підстав зазначених у ній.

Зокрема, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до платіжних доручень приватного підприємства проектного бюро «Євростиль» (надалі по тексту - позивач, ПП ПБ «Євростиль») №41 від 16.10.2009р. на суму 150 000,00грн., №66 від 21.12.2009р. на суму 70 000,00 грн., №73 від 12.01.2010р. на суму 90 000,00 грн., №119 від 18.06.2010р. на суму 100 000,00 грн. згідно усної домовленості було перераховано товариству з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» (надалі - відповідач, ТзОВ «Домобудівник») кошти в загальному розмірі 410 000,00 грн. (шістсот вісім тисяч) гривень 00 копійок.

При цьому у судових засіданнях представник позивача стверджував, що вказані кошти перераховувались у зв'язку з укладенням між сторонами договору позики.

Проте, зазначені кошти за позикою у визначені терміни повністю відповідачем не були поверненні. У зв'язку з чим станом на 02.12.2010 р. заборгованість ТОВ «Домобудівник» перед ПП ПБ «Євростиль» становить 125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок, що на думку позивача підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2009р. по 02.12.2010р. підписані головним бухгалтером ТзОВ «Домобудівник» Чупровським В.Й. скріплений печаткою товариства.

На підставі ч.2 ст.530 ЦК України позивачем направлено відповідачу вимогу про оплату боргу №10 від 06.12.2010р. на суму 125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень.

При цьому, на думку позивача, відповідачем заборгованість визнано повністю в сумі 125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок, що підтверджується відповіддю на вимогу №11-XII від 15.12.2010р.

Однак, заборгованість не погашена і становить 125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

У зв'язку чим, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" на користь Приватного підприємства проектного бюро "Євростиль" суму заборгованості в розмірі 141 116 грн. 47 коп. а саме: 125 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 8750 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, 7366 грн. 47 коп. - 3% річних.

Також, позивачем до позовної заяви долучалась заява про забезпечення позову від 04.12.2012р. №06. Проте, до початку розгляду справи по суті у судовому засіданні 18.12.2012р. представник позивача відмовився від поданої заяви про забезпечення позову та просив суд не розглядати її як таку, що подана помилково.

Одночасно, позивачем 09.01.2013р. подано клопотання від 25.12.2012р. №08 про уточнення позовних вимог в частині стягнення помилково перерахованих грошових коштів відповідно до якого просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник» на користь приватного підприємства проектне бюро "Євростиль", як помилково перераховані грошові кошти в розмірі 141 116,47 гривень, а саме: основна сума в розмірі 125 000,00 (сто двадцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок, інфляційне нарахування в розмірі 8750 гривень 00 копійок та 3 % річних в розмірі 7 366 грн. 47 коп.

Розглянувши зазначене клопотання суд залишив його без розгляду з огляду на наступне.

Згідно п.п. 3.11. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань ) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог , або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як :

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК. Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті , залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 18.12.2012 р. по справі № 9/73/5022-1038/2012 суд 18.12.2012р. перейшов до розгляду справи по суті.

Разом з цим, клопотання про уточнення позовних вимог від 25.12.2012р. №08 подано позивачем 09.01.2013р. вх. № 4121 після початку розгляду справи по суті.

Одночасно, розглянувши та оцінивши зміст вказаного клопотання, суд вважає, що позивачем фактично подано заву, якою позивач змінює предмет позовних вимог.

Так, у первинному позові позивачем заявлялись позовні вимоги про стягнення заборгованості з підстав неналежного виконання зобов'язання (ст. 509,525,526 ЦК України) обґрунтовуючи їх посиланням на укладенні між сторонами усні правочини позики. В свою чергу, у поданому клопотанні про уточнення позовних вимог позивач уже просить суд стягнути з позивача помилково перераховані кошти та посилається на ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Проте, суд має за необхідне зазначити, що із змісту наведених положень ЦК України за своєю правовою природою правовідносини між сторонами, що пов'язанні з виконанням взятих ними на себе зобов'язань за укладеними правочинами в тому числі із сплати заборгованості є відмінними від правовідносин, що виникають у зв'язку з помилково перерахованими коштами однієї юридичної особи іншій.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги ті обставини, що позивач звернувся із клопотання від 25.12.2012р. №08 про уточнення позовних вимог після початку розгляду господарським судом справи № 9/73/5022-1038/2011 по суті, а також те, що його клопотання є фактично заявою, якою позивач змінює предмет позовних вимог, суд прийшов до висновку, що клопотання позивача від 25.12.2012р. №08 про уточнення позовних вимог слід залишити без розгляду.

А тому предметом розгляду у справі є позовні вимоги про стягнення 141 116 грн. 47 коп. - заборгованості , з яких: 125 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 8750 грн. 00 коп. - інфляційних нарахувань, 7366 грн. 47 коп. - 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання прибув, відповідно до відзиву на позовну заяву від 17.12.2012р. №138 поданого 18.12.2012р. пояснює, що у позові йдеться про відшкодування боргу, хоча серед матеріалів позовної заяви немає належних та допустимих доказів існування між ними будь-яких боргових зобов'язань, які повинні підтверджуватись відповідним договором позики та позовні вимоги спростовуються самим призначенням платежів у платіжних дорученнях, копії яких долучено до матеріалів позовної заяви.

Одночасно, відповідно до поданого 28.01.2013р. вх. №4808 додаткового заперечення на позов від 28.01.2013р. №14/01 стверджує, що вимогу про оплату боргу №10 від 06.12.2010р. та відповідь на вимогу №11-XII від 15.12.2010р. в зазначений у них час сторонами фактично не були підготовлені та взаємно не направлялися.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши заперечення представника відповідача, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, згідно пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з такого.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначені твердження позивача, а також вимоги чинного законодавства та те, що позивачем не подано належних доказів, необхідних для вирішення спору судом неодноразово витребовувались у позивача докази, які б дали змогу повно та об'єктивно розглянути спір по суті, а саме:

- належним чином засвідчені та технічно якісно виготовлені копії документів, що долучено до матеріалів справи (в тому числі платіжні доручення, акт звірки, листи звернення та відповіді);

- докази, що підтверджують повернення коштів відповідачем (виписки з рахунку, платіжки, квитанції, тощо);

- докази в підтвердження виникнення у позивача права вимагати стягнення з відповідача боргу за правочинами укладеними позивачем з відповідачем (правочини що підтверджують позику, дольову участі у будівництві, оренду приміщення відповідачем, тощо).

- додаткові обґрунтування позовних вимог (за наявності).

Зокрема, належним чином засвідчені та технічно якісно виготовлені копії документів, що долучено до матеріалів справи (платіжні доручення, акт звірки, листи звернення та відповіді).

Так, відповідно до п. 4 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях.

Проте, в окремих випадках документи, як докази, якими обґрунтовує свої позовні вимоги позивач подані суду у вигляді лише ксерокопій документів та не завірені як копія належним чином. Крім того, окремі ксерокопії вказаних документів виготовлені технічно неякісно, що не дає змоги суду ознайомитись із їх повним змістом.

Зазначене, зокрема, стосується і копій платіжних доручень, що долучені до матеріалів справи і на які позивач посилається як на факт переказу коштів а також інших доказів.

При цьому враховуючи той факт, що відповідачем у справі відповідно до відзиву на позов від 17.12.2012р. та представником у судових засіданнях заперечувався факт існування між сторонами будь-яких боргових зобов'язань, так як немає належних та допустимих доказів, які повинні підтверджуватись відповідним договором.

Таким чином, у позивача витребовувались підтвердження виникнення у позивача права вимагати стягнення з відповідача боргу за правочинами укладеними позивачем з відповідачем (правочини що підтверджують позику, дольову участі у будівництві, оренду приміщення відповідачем, тощо).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем невиконані вимоги ухвали суду від 21.01.2013р. та не надано жодних з вищезазначених, інших належних та допустимих доказів в підтвердження існування між сторонами договірних зобов'язань, зокрема, суду не подано як доказ будь яких укладених між сторонами правочинів позики чи інших правочинів.

Також, суд враховує те, що відповідачем заперечується той факт що лист № 12-ХІІ від 15 грудня 2010 р. за підписом колишнього директора ТзОВ «Домобудівник» Є.О. Рожука про визнання вказаного боргу з проханням відстрочки його сплати готувався відповідачем і направлявся на адресу позивача. При цьому в спростування зазначених тверджень позивача відповідач посилається на журнал реєстрації вихідної кореспонденції за 2010 рік, пронумерований, прошитий та скріплений печаткою підприємства в установленому порядку. Та зазначає, що у вказаному журналі відсутній запис 15 грудня 2010 року під номером 12-ХІІ про направлення позивачу вищевказаного листа. Крім того, подібної нумерації вихідної кореспонденції з римськими цифрами у даному журналі взагалі не існує. Запис номера та дати вказаного листа зроблено рукою самого Рожука Є.О. - батька власника позивача, а не уповноваженого працівника відповідача, який веде реєстрацію вихідної кореспонденції відповідно до індексів їхніх служб. Таким індексом, як стверджує відповідач, їхньої адміністрації (директора) є « 01», а далі вказується порядковий номер і дата. Враховуючи вищезазначене відповідач вважає, що вказаний лист колишнім директором ТзОВ «Домобудівник» Рожуком Є.О. було підготовлено за наявності у нього чистих бланків підприємства з печатками уже після його звільнення з посади 12 листопада 2012 року. Крім того, зазначив, що позивач не направляв відповідачу вимогу №10 від 06.12.2010р. про повернення коштів, що підтверджується журналом вхідної пошти за 2010 рік, пронумерованим, прошитим та скріпленим печаткою підприємства в установленому порядку. Реєстрація вказаної вимоги у даному журналі відсутня. Відповідач вбачає, що вказана вимога позивача як і відповідь ТзОВ «Домобудівник» на неї в зазначений у них час сторонами фактично не були підготовлені та взаємно не направлялися.

При цьому судом у судових засіданнях представникам позивача неодноразово вказувалось про необхідність надання додаткових доказів, що підтверджували би відправлення вимоги позивача про повернення коштів на адресу відповідача та отримання ним такої (листи з відміткою про вручення кореспонденції, поштові повідомлення про вручення кореспонденції, описи вкладення, тощо).

Проте зазначені додаткові докази не було подано позивачем, що не дає суду можливість достовірно встановити той факт, що зазначене повідомлення надсилалось на адресу відповідача та у який день воно було отримано відповідачем.

Враховуючи неодноразове неподання позивачем на вимогу суду витребуваних судом документів, суд ухвалою від 21.01.2013р. визнав явку представника позивача у судове засідання на 28.01.2013р. обов'язковою , проте, представник позивача в судове засідання 28.01.2013р. не з'явився, вказаних недоліків позовної заяви не усунув, витребуваних судом документів необхідних для всебічного та об'єктивного розгляду справи не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, клопотань про відкладення розгляду справи позивачем суду не подано.

Враховуючи зазначене, при вирішенні даного спору, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України заходами та засобами доказування, господарський суд не має можливості з'ясувати всі фактичні обставини по даному спору, а відповідно і винести об'єктивне судове рішення у справі.

Згідно з п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Вказаним приписом п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду, а саме неподання позивачем документів, які витребовувались судом та неявку представника позивача у судове засідання.

Враховуючи вище зазначене, розглянувши матеріали справи та приймаючи до уваги те, що, позивачем не дотримано вимог, передбачених ГПК України при зверненні до суду з позовом про захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу, станом на 28.01.2013р. вимоги суду позивачем не виконані, витребувані матеріали, необхідні для вирішення спору без поважних причин не подані, представник позивача в судове засідання 28.01.2013р. не з'явився, що перешкоджає вирішенню господарського спору по суті, створює перешкоди для всебічного, об'єктивного та повного дослідження всіх обставин у справі, а тому суд вважає, що позов слід залишити без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Згідно п. 4. ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011р. сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням.

Також і згідно п.п. 4.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вищим господарським судом відмічено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

При цьому з протоколів судових засідань у справі вбачається, що представники позивача брали участь в усіх судових засіданнях за виключенням останнього.

А тому, судовий збір сплачений позивачем підлягає поверненню їм на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 4 2 - 4 7 , 22, 33, 43, 44, 49, п. 5 ч.1 ст. 81, 86 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

Ухвалив:

1.Позов залишити без розгляду.

2.У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в сумі 2822, 23 грн., сплачений ПП ПБ "Євростиль", вул. Острозького, 48, оф.39, м. Тернопіль, ідент. код 36121692 до Державного бюджету України на рахунок 31217206783002 УДКСУ м. Тернополя, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО банку - 838012, код - 37977726, згідно платіжного доручення №300 від 05.12.2012р., підлягає поверненню з Державного бюджету України Приватному підприємству проектне бюро "Євростиль", вул. Острозького, 48, оф.39, м. Тернопіль, ідент. код 36121692.

Суддя В.Л. Гевко