ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/2093/12

категорія 8.2

17 січня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Савич Д.В.,

за участю:

представника позивача - Тарнавського В.Я. (за довіреністю від 02.02.2012 р.);

представника відповідача - Кислого О.О. (за довіреністю від 27.07.2012 р.) - приймав

участь в судовому засіданні 20.12.2012 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферпласт-Україна" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002581601 та №0002571601 від 20.03.2012 р.,-

встановив:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферпласт-Україна" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Житомирі, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0002571601 від 20.03.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року на 50345 грн. та донараховано штрафну (фінансову) санкцію у сумі розміром 12586 грн.; №0002581601 від 20.03.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 198593 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувані рішення:

- №0002571601 від 20.03.2012 року прийняте податковим органом у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.187.8 ст. 187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в наслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферпласт-Україна" було завищено заявлені до відшкодування з бюджету суми з податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 50345 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі розміром 12586 грн.;

- №0002581601 від 20.03.2012 року прийняте податковим органом у зв'язку з порушенням підприємством вимог п. 102.5 ст. 102, розділу 2, п.п. Б п. 200.4 ст. 200, розділу V Податкового кодексу України та п.п. 4.6.6 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 року. Рядок 21.2 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. Згідно з п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Із акта камеральної перевірки складеного відповідачем та з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002581601 від 20.03.2012 року не зрозуміло що саме невірно та які норми порушено позивачем при складання та поданні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні.

Зазначив, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0002571601 від 20.03.2012 року є порушення позивачем вимог п.187.8 ст. 187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.4 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством було завищено заявлене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року в розмірі 50345 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі розміром 12586 грн. Податок на додану вартість, що включений платником до податкового кредиту за послуги отримані від нерезидетна, фактично не сплачений постачальником, оскільки постачальником є нерезидент.

Стосовно рішення №0002581601 від 20.03.2012 року вказав, що підставою для зменшення значення рядка 24 декларацій з ПДВ за січень 2012 року стало порушення вимог п.п. 4.6.6 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 року. Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Посилається на п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, та відповідно вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті згідно з чинним законодавством.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженої відповідальністю "Ферпласт-Україна" (далі - ТОВ "Ферпласт-Україна") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 22890431, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Житомирі (далі - ДПІ у м.Житомирі).

Відповідачем здійснено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2012 року, за наслідками якої складено акт №1561/15-2 від 07.03.2012 року (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено заявлені до відшкодування з бюджету суми за січень 2012 року в розмірі 50345 грн.

Одночасно актом зафіксовано порушення вимог п.102.5 ст.102, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, пункту 4.6.6 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 року (далі - Порядок №41), що призвело до завищення від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 198593 грн. Зазначене порушення виникло у зв'язку з тим, що ТОВ "Ферпласт-Україна" при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2012 року безпідставно включило до рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту) залишок від'ємного значення ПДВ з дати виникнення якого минуло 1095 днів.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0002571601 від 20.03.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 50345 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі розміром 12586 грн.;

- №0002581601 від 20.03.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2012 року на 198593 грн.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Що стосується податкового-повідомлення рішення №0002571601 від 20 березня 2012 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем для здійснення господарських операцій було укладено наступні договори:

- Договір оренди №12 від 18.01.2006 року, відповідно до умов якого ТОВ "Ферпласт - Україна" отримало від "Ferplast S.p.А" (Італія) майно в користування у поточній господарській діяльності в України, а саме: пристрій виведення інформації на друк та пристрій для введення інформації. Послуги по оренді були отримані позивачем та оплачені, що підтверджується актом від 28.12.2007 року до договору оренди №12 від 18.01.2006 року та платіжним дорученням. Позивач виписав податкову накладну №01053 від 28.12.2007 року та включив її до реєстру отриманих на виданих податкових накладних №1;

- Договір про надання послуг від 01.01.2007 рок, відповідно до умов якого ТОВ "Ферпласт - Україна" отримало від ТОВ "Грін Сервісис ЛЛС" (США) консультативні послуги на території України. Консультативні послуги були отримані позивачем та сплачені, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2007 року та платіжним дорученням. Позивачем виписано податкову накладну №01061 від 28.11.2007 року та включено її до реєстру отриманих на виданих податкових накладних №1;

- Ліцензійний договір, укладений 10.01.2007 року, відповідно до умов якого ТОВ "Ферпласт-Україна" отримало від Акціонерного товариства "Ферпласт" (Італія) право на використання торгового знаку на території України. Консультативні послуги були отримані ТОВ "Ферпласт-Україна" та сплачені, що підтверджується розрахунком сум роялті за 2007 рік та платіжним дорученням. Позивачем виписано податкову накладну №01065 від 28.12.2007 року та включено її до реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

При виконанні умов зазначених договорів, позивачем було здійснено оплату наданих послуг та в подальшому на підставі вказаних коштів було сформовано податковий кредит.

Суми податку на додану вартість у складі зазначених послуг, отриманих ТОВ "Ферпласт - Україна" від нерезидентів на митній території України, включені позивачем у розділ "податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість та правомірно заявлені до бюджетного відшкодування, зважаючи на таке.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинного на момент виникнення спірних відносин), (далі - Закон №168/97-ВР) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом "а" пункту 6.5 статті 6 Закону №168/97-ВР визначено, що місцем поставки послуги, яка надається нерезидентом, є місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Згідно з п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із означенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Відповідно до пункту 5.5 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166, зареєстрований в Мін'юсті України 09.07.1997 р. за №250/2054 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 15.06.2005 р. №213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за №702/10982), обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, включаються до рядка 7 розділу 1 "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість, що і було зроблено позивачем.

Положеннями п.п.7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Таким чином, позивач - отримувач послуг від нерезидента з місцем їх надання на митній території України виступає податковим агентом такого нерезидента, тобто при придбанні таких послуг здійснює розрахунок в частині податку на додану вартість з бюджетом шляхом включення податку на додану вартість до податкових зобов'язань.

З наведеного випливає, що датою сплати податку на додану вартість позивачем з зазначених операцій вважається дата подання декларації з податку на додану вартість, в якій сума податку на додану вартість за отримані від нерезидента послуги включена до податкових зобов'язань.

При імпорті послуг податок на додану вартість постачальникам товарів не сплачується, а сплачується до Державного бюджету під час включення до податкової декларації, оскільки імпортовані послуги митному оформленню не підлягають і єдиною можливістю сплатити податок на додану вартість за отримані від нерезидента послуги на митній території України є включення податкового зобов'язання з податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість.

Із змісту підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР випливає відсутність обмежень щодо відшкодування податку на додану вартість при імпорті послуг, сплаченого до бюджету шляхом включення його до податкових зобов'язань.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, тобто податкове зобов'язання, яке бере участь у розрахунку, включає у себе, в тому числі і податкове зобов'язання, відображене у рядку 7 податкової декларації - з послуг, отриманих від нерезидента на митній території України.

Відповідно до абз. а пп.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи позивачем було сформовано суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до вимог пп. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки дана сума бюджетного відшкодування формувалась на підставі податку на додану вартість фактично сплаченому отримувачем послуг.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу податковим органом за січень 2012 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, стало порушення вимог пункту 4.6.6 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 року (далі - Порядок №41) та п. 102.1 ст. 102 та розділу ІІ підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002581601 від 20.03.2012 року, судом враховується, що порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

У свою чергу, пунктом 102.5 статті 102 Кодексу передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Приписи п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Відповідно до підпункту 4.6.6. пункту 4.6 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Системний правовий аналіз наведених положень законодавства дозволяє зробити висновок про відсутність будь-яких методологічних помилок при заповненні позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року та наявність у нього права на перенесення до рядка 21.2 цієї декларації значення рядка 24 декларації з ПДВ за липень 2011 року.

Таким чином, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Зазначена позиція викладена в листі Державної податкової служби України за №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012 року.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0002581601 та №0002571601 від 20.03.2012 року підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферпласт-Україна" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002581601 та №0002571601 від 20.03.2012 р., - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0002581601 та №0002571601 від 20.03.2012 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферпласт-Україна" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 17 січня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 22 січня 2013 року.

Дата ухвалення рішення 17.01.2013
Зареєстровано 07.02.2013
Оприлюднено 08.02.2013

Судовий реєстр по справі 0670/2093/12

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 29.03.2013 Вищий адміністративний суд України Адміністративне
Ухвала від 06.03.2013 Житомирський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 18.02.2013 Житомирський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 18.02.2013 Житомирський апеляційний адміністративний суд Адміністративне
Постанова від 17.01.2013 Житомирський окружний адміністративний суд Адміністративне
Ухвала від 03.05.2012 Житомирський окружний адміністративний суд Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Відстежувати судові рішення та засідання

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону