Рішення

від 06.02.2013 по справі 903/78/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2013 р. Справа № 903/78/13-г

за позовом Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Волинського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Луцьк

до відповідача: Фермерського господарства "Гримікс", смт.Любешів, Волинська область

про стягнення 41 145 грн. 82 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Демків Ю.В., довіреність від 22.01.2013 року №05

від відповідача: н/з

в судовому засіданні взяв участь: Загоруйко С.С. - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури Волинської області

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст.22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

Суть спору: заступник прокурора Волинської області в інтересах держави, Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Волинського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств просить стягнути з відповідача - фермерського господарства "Гримікс" 40 000грн. 00 коп. основного боргу згідно договору №1 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 22.04.2008 року, 954 грн. 48 коп. пені, 191 грн. 34 коп. річних та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 22.04.2008 року між Волинським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством "Гримікс" укладено договір № 1 про надання фінансової підтримки господарству на поворотній основі в сумі 76 000 грн., які останнє зобов'язалося повернути до 01.12.2012 року. Позивачем, відповідно до умов договору, перераховано 76 000 грн. поворотної фінансової підтримки на рахунок ФГ "Гримікс". Відповідач взяті на себе зобов'язання по договору належним чином не виконав і повернув лише частину боргу в сумі 36 000 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 954 грн. 48 коп. пені відповідно до п.п.5.2 договору та 191 грн. 34 коп. - 3 відсотки річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 24.01.2013 року не виконав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 24.01.2013 року, направлена рекомендованим листом на юридичну адресу (Волинська обл., Любешівський район, смт.Любешів, вул.Лісна, 1) та на фактичну адресу (Волинська обл., Любешівський район, смт.Любешів, вул.Маяковського, 7) повернута органами зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.

Згідно п.3.9.2. даної постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

На засіданні конкурсної комісії Волинського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств, оформленому протоколом №1 від 22.04.2008 року, було вирішено надати поворотну фінансову допомогу фермерському господарству "Гримікс" в сумі 76 000 грн. для провадження виробничої діяльності.

22 квітня 2008 року між позивачем - Волинським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та відповідачем - фермерським господарством "Гримікс" укладений договір № 1 про надання фінансової підтримки фермерському господарству (далі договір, а. с. 25-26).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 1 від 22.04.2008 року.

Укладений між сторонами договір № 1 від 22.04.2008 року за своєю правовою природою є договором позики. Відносини сторін регулюються його умовами та ст. ст. 1046 - 1053 ЦК України.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості ( ч. 1 ст. 1046 ЦК України ).

Відповідно до розділу 1 договору позивач зобов'язується надати фінансову підтримку на поворотній основі відповідачу в сумі 76 000 грн., а відповідач - використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений договором строк.

Згідно п. 3.4.2. договору відповідач зобов'язується повернути кошти фінансової підтримки на поворотній основі позивачу згідно з встановленим графіком: до 01.06.2010 року в сумі 5 000 грн., до 01.12.2010 року - 10 000 грн., до 01.06.2011 року - 10 000 грн., до 01.12.2011 року - 10 000 грн., до 01.06.2012 року - 10 000 грн., до 01.12.2012 року - 31 000 грн.

Для забезпечення гарантії повернення коштів поворотної фінансової допомоги між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств і Михайлюком Григорієм Олексійовичем укладено договір застави № 1097 від 24.04.2008 року, згідно з пунктом 1 якого у заставу передано вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO 108, 2002 року випуску, кузов № WDF63809413449691, реєстраційний номер АС0399АЕ, що належить заставодавцю на праві свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА №293085, виданого 22.04.2006 року Камінь-Каширським ДАІ ГУ УМВС у Волинській області.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На виконання договору 25.04.2008 року Волинське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств перерахувало 76 000грн. коштів поворотної фінансової підтримки на розрахунковий рахунок відповідача згідно платіжного доручення від 25.04.2008 року №70 (а. с. 25 - 26 ).

Позивач звертався до відповідача з претензіями від 16.01.2012 року №03-14 та від 11.12.2012 року №03-191 про необхідність погашення заборгованості, проте вони були залишені відповідачем без відповіді.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав повернувши лише частину боргу на загальну суму 36 000 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 67-73).

У поясненнях від 17.01.2013 року, наданих прокурору відділу представництва інтересів громадян і держави в судах управління захисту, представництва інтересів громадян і держави в суді прокуратури Волинської області старшому раднику юстиції Загоруйку С.С. головою фермерського господарства "Гримікс" Михайлюком Г.О., останній пояснив, що господарству було надано фінансову підтримку на поворотній основі в сумі 76 000 грн. з яких на даний час не повернуто 40 000 грн. Невиконанню договору по поверненню зазначених коштів слугувала неможливість збуту вирощеної продукції та низькі закупівельні ціни. Зобов'язався в місячний строк погасити заборгованість перед державним фондом підтримки фермерських господарств і повернути 40 000 грн. боргу, 954 грн. 48 коп. пені та 191 грн. 34 коп. три відсотки річних.

Заборгованість відповідача в сумі 40 000 грн. підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за грошовими зобов'язаннями розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки відповідач сплачує позивачу пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З нарахованої позивачем пені в сумі 954 грн. 48 коп. за період з 01.07.2012 року по 24.12.2012 року підставні та підлягають до стягнення 869 грн. 26 коп. (з них: 564 грн. 34 коп. з суми 9 000грн. за період з 01.07.2012 року по 30.11.2012 року; 304 грн. 92 коп. з суми 31 000 грн. за період з 01.12.2012 року по 24.12.2012 року). Позивач мав право нараховувати пеню за період з 01.06.2012 року по 30.11.2012 року на суму 9 000 грн. (6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано), однак позивач просить стягнути пеню за період з 01.07.2012 року по 24.12.2012 року, а тому в стягненні пені на суму 85 грн. 22 коп. слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем за період з 01.07.2012 року по 24.12.2012 року 191 грн. 34 коп. річних підставні та підлягають до стягнення згідно ч. 2 ст.625 ЦК України.

Оскільки, спір до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Гримікс" (Волинська область, Любешівський район, смт.Любешів, вул. Лісна, 1, код 35298132) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Волинського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Луцьк, пр. Перемоги, 14, код 13353898)

- 40 000 грн. основного боргу, 191 грн. 34 коп. річних, 869 грн. 26 коп. пені, а всього: 41 060 грн. 60 коп. (сорок одна тисяча шістдесят грн. 60 коп.)

3. У позові на суму 85 грн. 22 коп. відмовити.

4. Стягнути Фермерського господарства "Гримікс" (Волинська область, Любешівський район, смт.Любешів, вул. Лісна, 1, код 35298132)

- 1 720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору на р/р 31219206783002, банк УДКСУ у м. Луцьку Волинської обл., МФО 803014, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009628, код платежу 03499885.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення

підписаний 07.02.2013 року

Суддя А. М. Кравчук