Рішення

від 06.02.2013 по справі 5004/1628/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 лютого 2013 р. Справа № 5004/1628/12

за позовом приватного підприємства «Плутос Ко», м. Дніпропетровськ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 66 178,43 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Мороз Д.В.

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 66178,43 грн., з них: 53219,20 грн. заборгованості за переданий товар, 2079,19 грн. штрафних санкцій, 3748,67 грн. процентів річних, 7131,37 грн. збитків, завданих інфляцією.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на передачу відповідачу портландцементу ПЦ ІІ/А-Ш-400 насипом на загальну суму 123019,20 грн. та невиконанням відповідачем зобов'язань щодо його оплати.

Представник позивача, будучи в судовому засіданні 09.01.2013р., позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений, не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд за місцем його проживання: АДРЕСА_2, підтверджується повідомленням №4301031283404 про вручення йому ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.12.2012р.

Ухвалу суду від 09.01.2013. про відкладення розгляду справи на 06.02.2013р. було надіслано відповідачу за тією ж адресою. Проте, ухвала суду повернулась з поштовою відміткою «За даною адресою не проживає».

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові пояснення міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника чи з'явитись особисто, господарський суд визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

відповідач надіслав позивачу замовлення на передачу товару №12/07 від 12.07.2010р., №05/08 від 05.08.2010р., в якому просив передати йому відповідно 2 і 1 вагон портландцементу ПЦ ІІ/А-Ш-400 насипом, оплату гарантував протягом 3-ох днів з дати відвантаження товару.

Позивач на підставі замовлень №12/07 від 12.07.2010р., №05/08 від 05.08.2010р. відвантажив відповідачу 216 тонн (3 вагони) портландцементу. Вантажовідправником було ВАТ «Івано-Франківськцемент».

Факт перевезення вантажу і видачі його відповідачу підтверджується квитанціями про приймання вантажу від 16.07.2010р. (72 т), 25.07.2010р. (72 т), 10.08.2010р. (72 т); дорожніми відомостями №36547718, №36547505, № 36547584.

На оплату товару позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №00000245 від 16.07.2010р. на суму 40886,40 грн., №00000266 від 25.07.2010р. - на суму 40886,40 грн., №00000304 від 10.08.2010р. - на суму 41246,40 грн., а всього на загальну суму 123019,20 грн.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В даному випадку між сторонами у справі виникли цивільні права та обов'язки на підставі вчинення ними юридично значимих дій: відповідачем - надіслання замовлень на передачу товару, позивачем - відвантаження товару.

За своєю правовою природою ці правовідносини належать до правовідносин купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із змісту замовлень відповідача він зобов'язувався оплатити товар протягом 3-ох днів з дати відвантаження товару.

Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, оплатив товар на суму 69800 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 59 від 19.07.2010р., № 61 від 20.07.2010р., № 62 від 22.07.2010р., № 63 від 28.07.2010р., № @2PL864571 від 28.07.2010р., № 64 від 30.07.2010р., № А0816Y2RW7 від 16.08.2010р., № @2PL311382 від 09.09.2010р., № @ 2PL420561 від 29.09.2010р.

Залишок заборгованості відповідача за переданий йому товар становить 53219,20 грн.

Позивач надсилав відповідачу вимоги № 18/08 від 18.08.2010р., № 12/10 від 12.10.2010р., № 06/01 від 06.12.2012р. про оплату суми боргу, про що свідчать фіскальні чеки №4931 від 18.08.2010р., № 7547 від 12.10.2010р., № 5802 від 06.12.2012р. та описи вкладення.

Оскільки позивач товар передав, відповідач товар прийняв, але не оплатив його у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з відповідача 53 219,20 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв'язку з тим, що відповідач порушив строки, в які гарантував оплату в замовленнях, з нього відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України слід стягнути 3748,67 грн. процентів річних за період з 14.08.2010р. по 17.12.2012р., 7131,37 грн. збитків, завданих інфляцією, за період серпень 2010р. - листопад 2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності із ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Будучи в судовому засіданні 09.01.2013р., представник позивача пояснив, що нарахована позивачем штрафна санкція в розмірі 2079,19 грн. є пенею.

Оскільки між сторонами у справі не було укладено договору в письмовій формі, отже не було передбачено відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення пені, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2079,19 грн. пені до задоволення не підлягає.

На відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 599, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «Плутос Ко» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Високовольтна, 18/56, код ЄДРПОУ 36365817) 53219 грн. 20 коп. заборгованості, 3748 грн. 67 коп. процентів річних, 7131 грн. 37 коп. збитків, завданих інфляцією, 1558 грн. 96 коп. судового збору.

3. В позові про стягнення 2079 грн. 19 коп. пені відмовити.

Суддя І. О. Якушева