Ухвала

від 14.02.2012 по справі 9101/102814/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р. справа № 2а-0870/3802/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Алтухової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Веселівський комбікормово-продовольчий комбінат" до Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

У травні 2011 року ТОВ "Веселівський комбікормово-продовольчий комбінат" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати нечиннним податкове повідомлення-рішення форма "Р" № 0000081600 від 05.05.2011 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій платнику податків ТОВ "Веселівський КПК" по податку на додану вартість у загальній сумі сімсот тисяч двісті вісім грн. 75 коп., з них за основним платежем 560167,00 грн. та штрафні санкцій на суму 140041,75 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області № 0000081600 від 05 травня 2011 року. Стягнуто з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Веселівський комбікормово-продовольчий комбінат" (ЄДРПОУ 32441030) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Не погодившись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить винести постанову, якою відмінити оскаржувану постанову та винести нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу від 21.03.2011р. №91 ДПІ у Веселівському районі Запорізької області проведена невиїзна документальна перевірка товариств з обмеженою відповідальністю «Веселівський комбікормово-продовольчий комбінат»з питань дотримання вимог податкового законодавства з контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю «Вершина мрії»в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010р. за результатами якої складено акт № 82/16-042/32441030 від 25.03.2011р.

Перевіркою зокрема встановлено порушення товариством вимог ч. 1, ч.5 ст. 203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині дотримання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених покупцем ТОВ «Веселівський КПК»на суму 3361000 грн., в т.ч. ПДВ 560167 грн.: відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги придбання, податковий кредит за перевіряємий період в сумі 560167 грн. - не є дійсними, порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 560167грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000081600, в якому зазначено про встановлення порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 700008 грн. 75 коп.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення не відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

Матеріали справи свідчать, що 27.12.2010р. між позивачем та ТОВ «Вершина мрії»укладений договір постачання наступного обладнання: вібростіл ВС-5 (1шт.) -вартість з ПДВ 120000грн.; вібросепаратор ВСП-5 (1шт.) -вартість з ПДВ 180000грн.; норія НЦ-20 (3шт.) - вартість з ПДВ 240000грн.; автопід'ємник ГУ АР-115 (1шт.) -вартість з ПДВ -300000грн.; транспортер ТСЦ-40 (5шт.) -вартість з ПДВ -200000грн.; лінія виробництва борошна (1шт.) -вартість з ПДВ -284000грн.; норія НЦ-20 (2шт.) -200000грн. -загальна сума договору з урахуванням ПДВ-3324000грн., що підтверджується податковою накладною від 07.12.2010р. №95.

Відповідно умов Договору, товар постачається на склад покупця у термін до 31 травня 2011року, покупець - ТОВ «Веселівський КПК»перераховує продавцю передплату у розмірі 100% вартості товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця - ТОВ «Вершина мрії»на протязі 10 днів після підписання договору. Строк дії договору до 31 грудня 2011року.

Оплата по договору була проведена 28.12.2010р., 29.12.2010р, 30.12.2010р.

Додатковою угодою до договору від 15.03.2011р. позивач та ТОВ «Вершина мрії»визначили інший строк постачання - до 31 грудня 2011року.

Крім того, позивачу від ТОВ «Вершина мрії» було поставлено насіння соняшника на загальну суму з ПДВ 37000грн. (видаткова накладна від 01.12.2010р. №16, податкова накладна від 01.12.2010р. №16), що також вплинуло на формування податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі за текстом - Закон України № 168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Між тим, позивачем надані всі документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Посилання відповідача на нікчемність правочину є безпідставними, оскільки відповідачем не надано доказів, що договір укладено з порушенням встановлених вимог та визнано в судовому порядку таким, що не відповідає чинному законодавству.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим