Рішення від 06.02.2013 по справі 0418/6713/2012

Справа № 0418/6713/2012

Провадження № 2/0203/693/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2013 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Рябенькій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним,

у с т а н о в и в:

11 жовтня 2012 року позивач звернулася до суду з позовом до ПАТ «АКБ «Новий», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 24.10.2008 р. між її сином (ОСОБА_1В.), який є суб’єктом підприємницької діяльності, та відповідачем було укладено кредитний договір. На забезпечення належного виконання цього договору між сторонами у жовтні 2008 року було укладено договір поруки. Згодом позивач з’ясувала, що за договором поруки вона поручилася за належне виконання кредитного договору фізичною особою ОСОБА_2, а кредитний договір було укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 Таким чином, договір поруки було укладено нею помилково. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про визнання укладеного нею договору поруки недійним (а.с.а.с. 2, 3, 55).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, а представник ПАТ «АКБ «Новий» заперечував проти його задоволення.

ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував проти позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.10.2008 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ПАТ «АКБ «Новий» було укладено кредитний договір № 3527508/01, за яким останній надав ОСОБА_2 кредит в сумі 30 000,00 грн. строком повернення до 23.10.2010 р. (а.с.а.с. 24, 25).

Того ж дня між позивачем та ПАТ «АКБ «Новий» було укладено договір поруки № 3528408/п-(3527508), за яким позивач зобов’язалася солідарно з ОСОБА_2 відповідати за своєчасне повернення кредитних коштів за договором № 3527508/01. Строк дії поруки - до 26.10.2012 р. (а.с. 27).

21 грудня 2011 року ПАТ «АКБ «Новий» звернулося до позивача з вимогою № 5/3-3128 про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 28).

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а її волевиявлення має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним тощо.

З аналізу доводів позивача, викладених у позовній заяві, вбачається, що вони полягають у тому, що позивач під час укладення договору поруки помилилася, оскільки щиро вважала, що поручається не за підприємця ОСОБА_2, а за фізичну особу ОСОБА_2

У відповідності з частиною 1 статті 229 ЦК, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

З тексту кредитного договору, а саме з його преамбули, вбачається, що його було укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, про що свідчить посилання на свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 162341, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.01.2008 р.

Таким чином, твердження позивача та її представника про те, що кредитний договір не чітко відображає цю обставину є необґрунтованими.

Відповідно і їх твердження про те, що позивач була переконана у поруці за фізичну особу також є безпідставним, оскільки сам договір поруки містить усі реквізити кредитного договору, із змістом якого перед укладенням оспорюваного правочину позивач була ознайомлена.

Крім того, позивачем не було надано суду переконливих доказів «істотності порушення», яке нібито призвело до помилки і є підставою для визнання договору недійсним, оскільки теза про те, що коло обов’язків фізичної особи-підприємця набагато вужче за коло обов’язків фізичної особи не відповідає закону.

Керуючись статтями 4 - 11, 15, 18, 57 - 60, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 у позові до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий», ОСОБА_2 про визнання договору поруки недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 лютого 2013 року.

Суддя М.О. Католікян