Рішення

від 04.02.2013 по справі 910/225/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/225/13 04.02.13 За позовом Державного підприємства заводу "Генератор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергооптима"

про стягнення 28 453,33 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники :

від позивача: Кравчук О.І. (дов. № 50/690 від 01.08.2012)

від відповідача : не з'явився.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство завод "Генератор" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою №8/90 від 16.01.2013 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергооптима" (відповідач) заборгованості в розмірі 28 453,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання у частині внесення плати за надані послуги, відповідно до договору № 7 "Про надання послуг" від 16.03.2010, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 28 453, 33 грн, з них: 26 477, 57 грн. - основний борг та 1 975, 76 грн. - пені.

Ухвалою суду від 04.01.2013 порушено провадження у справі № 910/225/13 та призначено до розгляду на 21.01.2013.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 16.01.2013, Державного підприємства заводу "Генератор" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання призначене на 21.01.2013 з'явився, вимоги ухвали суду виконав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 04.02.2013.

В судове засідання призначене на 04.02.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 04.02.2013 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2012 між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Запмовник) (разом - сторони), було укладено договір №7 про надання послуг (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до п. 6.1 Договору сторонами погоджено термін дії Договору до 30.05.2012 і набуває чинності з моменту підписання сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору термін дії договору продовжено до 30.06.2012, а Додатковою угодою № 2 до Договору термін дії договору продовжено до 30.09.2012 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно доп.1.1 Замовник передає, а Виконавець приймає на тимчасове збереження в міжекплуатаційний період автомобільний транспорт Замовника на автомобільній стоянці Виконавця.

Відповідно до п. 4.1. Договору вартість послуг з тимчасового збереження автомобільного транспорту Замовника складає 4 800 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 800 грн., замовник щомісяця, не пізніше 28 числа поточного місяця перераховує грошову суму на банківський рахунок Виконавця (п. 4.2 Договору).

Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками позивача та неоспореними відповідачем, складає 26 447,587 грн., що підтверджується актами здавання-приймання виконаних робіт (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, про що свідчить розрахунок та акти здавання-приймання виконаної роботи від 30.3.2012; від 28.04.2012; від 31.05.2012; від 27.06.2012; від 31.07.2012; від 31.08.2012 (належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 та 21.01.2013 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 та 21.01.2013 контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором про надання послуг №7 від 16.03.2012 в сумі 26 477,57 грн.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за період з 01.09.2012 по 26.12.2012 у розмірі 26 477,57 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 26 477,57 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 4.2 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 26 477,57 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 975,766 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 5.2 Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1 975,76 грн. у відповідності до п. 5.2 Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 5.2 Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергооптима (03083, м.Київ, пр.-т. Науки, буд. 88; ідентифікаційний код: 35569919) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Державного підприємства заводу "Генератор" (04080 м.Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18; ідентифікаційний код 14312453) 26 477 (двадцять шість тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 57 коп. - основного боргу, 1 975 (одна тисяча дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 76 коп. - пені, та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 08.02.2013

Суддя Ю.В. Цюкало