Рішення

від 29.01.2013 по справі 5011-57/16542-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/16542-2012 29.01.13

За позовом Фермерського господарства "Віктор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп"

про стягнення 102447,69 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача: Тютюников В.Л. (Дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 29.01.13 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фермерське господарство "Віктор" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп" 102447,69 грн. заборгованості за договором №51 від 06.12.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-57/16542-2012 та призначено справу до розгляду на 11.12.2012р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 11.12.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, справу № 5011-57/16542-2012 передано на розгляд судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012р. справу № 5011-57/16542-2012 прийнято до свого провадження суддею Пригуновою А.Б. та призначено до розгляду на 29.01.2013р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 29.01.2013р., у зв'язку з виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу № 5011-57/16542-2012 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013р. справу № 5011-57/16542-2012 прийнято до свого провадження суддею Гулевець О.В. та призначено до розгляду на 29.01.2013р.

29.01.2013р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Фермерського господарства "Віктор" надійшли письмові пояснення та документи по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2013р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Також, позивач в позовній заяві просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача в обсязі достатньому для сплати заборгованості, неустойки та відшкодування судових витрат за даним позовом.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Слід зазначити, що заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодних доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, вимога позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Представник відповідача в судове засідання 29.01.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та інших витребуваних документів ухвалою про порушення провадження суду не надав. Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 22868644.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.12.2011р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальник) укладено Договір поставки №51, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити позивачу селітру аміачну сільськогосподарського призначення (продукція), а позивач зобов'язався прийняти продукцію від відповідача та оплатити її загальну вартість на умовах Договору.

Загальна кількість продукції за даним Договором складає 900 тонн. Ціна за 1 тонну - 3070,00 грн. Кількість кожної партії визначається згідно транспортної інструкції позивача та визначається в додатках до цього Договору (Специфікації), що є невід'ємними частинами цього Договору (п. 1.2. Договору).

Розрахунки за продукцію здійснюються позивачем на умовах 100% попередньої оплати на протязі 3-х (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунка-фактури відповідачем (п. 5.2. Договору).

З матеріалів позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що рахунок - фактуру № ЕГ 00117 від 06.12.2011 р. на суму 626281,63 грн. надано позивачу засобом факсимільного зв'язку 07.12.2011р.

Позивачем на виконання умов Договору здійснено попередню оплату вказаного в рахунку - фактурі товару, що підтверджується платіжними дорученнями № 883 від 07.12.2011 р. на суму 521901,36 грн. та № 885 від 07.12.2011 р. на суму 104380,27 грн.

Згідно п. 1.5. Договору позивач зобов'язаний отримати загальну кількість продукції вказаної в пункті 1.2 Договору на протязі 2-х місяців.

Відповідач в порушення умов Договору та строків поставки товару за період з 30.12.2011 р. по 30.03.2012 р. поставив на адресу позивача аміачну селітру сільськогосподарського призначення в кількості 175 тонн на загальну суму 537250,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН0000015 від 30.12.2011року, №РН00000102 від 06.01.2012року, №РН0000005 від 19.01.2012року, №РН0000067 від 24.02.2012року, №РН0000068 від 28.02.2012року, №РН0000069 від 29.02.2012року, №РН0000051 від 23.03.2012року, №РН0000055 від 28.03.2012року, №РН0000062 від 30.03.2012року. копії яких наявні в матеріалах справи, а оригінали надані для огляду в судовому засіданні.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем за недопоставлену аміачну селітру оплачену на підставі рахунка - фактури № ЕГ 00117 від 06.12.2011 р. за Договором № 51 від 06.12.2011 р. складає 89031,63 грн.

Позивачем 04.07.2012р. на адресу відповідача направлено претензію з вимогою погашення заборгованості, що утворилася при виконанні Договору № 51 від 06.12.2011 р., а також пропозиції відносно можливості поставки на адресу позивача в рахунок погашення заборгованості, складних мінеральних добрив, з попереднім погодженням ціни та кількості товару.

Враховуючи, те, що відповідач товар позивачу не поставив, попередньої оплати не повернув, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 89031,63 грн. - основного боргу та 13416,06 грн. - пені.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, відповідач порушив свої зобов'язання за Договором поставки №51 від 06.12.2011р. в частині поставки продукції позивачу, здійснивши поставку продукції на загальну суму 537250,00 грн., та наявність підтвердженого факту здійснення останнім попередньої оплати, у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати у розмірі 89031,63 грн., у відповідності до ст. 693 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи норми частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 89031,63 грн. є правомірними, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 89031,63 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Позивач, також посилаючись на положення п. 7.2. Договору просить суд стягнути з відповідача 13416,06 грн. пені.

Згідно п 7.2. Договору за прострочення у разі несвоєчасного виконання умов поставки продукції відповідач повинен сплатити позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день її нарахування за кожен день затримки.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Позивачем здійснено нарахування пені за загальний період з 08.02.2012 року по 20.10.2012 року періодично з урахуванням дати зменшення заборгованості.

За розрахунком позивача розмір пені складає 13416,06 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп" (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова 1-А, офіс 5, код ЄДРПОУ 35222550, р/р 26005010045820 в AT "Укрексімбанк", м. Київ, МФО 322313, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фермерського господарства "Віктор" (юридична адреса: 93300, Луганська область, Попаснянський р-н м. Попасна, вул Піщана 39, код ЄДРПОУ 30053491, р/р 2600630136635 в ПАТ "Банк Національний кредит", МФО 320702) 89031 (вісімдесят дев'ять тисяч тридцять одну) грн. 63 коп. заборгованості, 13416 (тринадцять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 06 коп. - пені, а також 2048 (дві тисячі сорок вісім) грн. 95 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.02.2013р.

Суддя О.В. Гулевець