Рішення

від 06.02.2013 по справі 5015/5456/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.13 Справа№ 5015/5456/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галка Маркет», м.Львів

до відповідача: Комунального підприємства «Берізка», м.Дрогобич

про: стягнення 1240,93грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Загарюк Н.В.

Представники:

Від позивача: Серафин Р.Я. - представник за довіреністю, Самотій І.Я. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Галка Маркет», м.Львів звернулось з позовом до Комунального підприємства «Берізка», м.Дрогобич про стягнення 1240,93грн., з яких 1154,80грн. основного боргу, 86,13грн. пені.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2012р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.01.2013 року. Ухвалою суду від 16.01.2012р. розгляд справи відкладено на 06.02.2013р. для надання сторонам можливості провести звірку розрахунків та подати витребувані судом докази.

Представникам позивача роз'яснено їх права згідно ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні 06.02.2013р. представники позивача позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердили, зокрема, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галка Маркет» та відповідачем - Комунальним підприємством «Берізка» укладено договір постачання продукції №001о11 від 12.01.2011р., на виконання якого позивач поставив відповідачу товар (каву смажену в зернах) на загальну суму 2096,32грн., що підтверджується товаро-транспортними накладними №1790 від 12.05.2011р. на суму 972,32грн. та №3723 від 27.10.2011р. на суму 1124.00грн. Внаслідок невиконання у повному обсязі зобов'язання по оплаті за поставлений товар у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 1154,80грн. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 86,13грн.

Відповідач явки повноважного представника в судовому засіданні 06.02.2013р. не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а саме, на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме - Львівська обл., м.Дрогобич, вул.Завалля, буд.5, надіслано копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи, що підтверджується реєстрами на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції №1713 за 28.12.2012р. та №54 за 17.01.2013р. (копії знаходяться в матеріалах справи). Проте, дана кореспонденція знаходиться в матеріалах справи, повернута органами зв'язку з поміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галка Маркет» (позивач по справі, продавець за договором) та Комунальним підприємством «Берізка» (відповідач по справі, покупець за договором) укладено договір №001о11 від 12.01.2011р.

Відповідно до п.1.1 договору, продавець передає у власність покупцю для використання у підприємницькій діяльності (гуртова та роздрібна купівля-продаж) товар продавця (надалі - продукція) в діючому асортименті по вільній відпускній ціні, яка встановлюється кожний раз при відвантаженні продукції. Вільна відпускна ціна - ціна від виробника продукції, яка встановлюється при відвантаженні продукції і фіксується у товаро-транспортній накладній. Товаро-транспортні накладні складають невід'ємну частину цього договору.

Як визначено п.2.1 договору, продавець відвантажує покупцю погоджений асортимент продукції до двох банківських днів після отримання замовлення. Як передбачено п.4.2 договору, покупець зобов'язаний прийняти замовлену продукцію по кількості згідно товаро-транспортної накладної та за якістю, керуючись Інструкціями «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості та якості: П-6, П-7».

Згідно з п.2.3 договору, розрахунок за кожну поставлену партію продукції здійснюється покупцем в безготівковому порядку протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту її отримання. Момент отримання фіксується у товаро-транспортній накладній, що підписується уповноваженою матеріально-відповідальною особою покупця та скріплюється печаткою (у разі відсутності печатки - довіреністю на право отримання продукції). Як встановлено п.4.2 договору, покупець зобов'язаний забезпечити своєчасну оплату за отриману продукцію, згідно вимог п.3.1 даного договору, та вказувати у платіжних дорученнях на перерахування продавцю коштів в розділі «призначення платежу» номер та дату товаро-транспортної накладної згідно якої отримана продукція за яку сплачується цим платіжним дорученням.

Відповідно до п.3.4 договору, при систематичному порушенні покупцем термінів оплати, вказаних у п.3.1, продавець може перевести покупця на розрахунок за отриману продукцію у формі попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не завжди своєчасно проводив оплату за отриманий товар, а починаючи з березня 2011р. у нього виникла часткова заборгованість в розмірі 58,48грн. за товар, отриманий відповідно до товаро-транспортної накладної №1112 від 15.03.2011р. Згідно з товаро-транспортними накладними №1790 від 12.05.2011р. та №3723 від 27.10.2011р. відповідачу поставлено товар на загальну суму 2096,32грн., за який проведено часткову оплату в розмірі 1000,00грн., що підтверджується банківськими виписками, долученими до матеріалів справи. Таким чином, на момент розгляду справи в суді у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 1154,80грн.

Претензію позивача вих. №102 від 26.03.2012р. відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.5.1 договору, за несвоєчасну оплату за поставлену продукцію, передбачену у п.3.1 даного договору, відповідачу нараховано з врахуванням вимог ст.343 ГК України та ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» 86,13грн. пені.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами та підлягає до задоволення.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього пропорційно до задоволених вимог, згідно норм ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Берізка» (Львівська обл., м.Дрогобич, вул. Завалля, буд.5, код ЄДРПОУ 30444861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галка Маркет» (м.Львів, вул.Заповітна, буд.1, код ЄДРПОУ 30276203) 1154,80грн. основного боргу, 86,13грн. пені та 1609,50грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 07.02.2013р.

Суддя Щигельська О.І.

Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.