Ухвала

від 05.02.2013 по справі к-31011/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 року м. Київ К-31011/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 р.

у справі № 16/130-ПН-06

за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні

до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Астарта-Плюс»

про визнання недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі -позивач, ДПІ у м. Херсоні) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Астарта-Плюс»(далі -відповідач, ПП «ВКФ «Астарта-Плюс») про визнання недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації.

Постановою господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 р. постанову господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ПП «ВКФ «Астарта-Плюс»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Херсонською міською радою 22.03.2002 р. про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 9316, що підтверджено витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно правоустановчих документів зазначене підприємство внесено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31918035, воно зареєстровано за юридичною адресою м. Херсон, вул. Старостіна 4, кв.59, засновником підприємства на день реєстрації підприємства був ОСОБА_5

Згідно заяви гр. ОСОБА_5 передав, гр. ОСОБА_6 прийняв права та обов'язки засновника ПП «ВКФ «Астарта-Плюс».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при проведенні перевірки господарської діяльності було встановлено, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою, а засновник ОСОБА_6 при перереєстрації прав та обов'язків на себе не мав намірів займатися підприємницькою діяльністю.

З пояснень ОСОБА_6 вбачається, що у 2003 році він загубив свій паспорт. Після цього звернувся до органі внутрішніх справ з заявою про втрату паспорта. За результатами розгляду цієї застави Деснянським РУ ГУМВС України у м. Києві в порушені кримінальної справи було відмовлено. Відносно ПП «ВКФ «Астарта-Плюс»пояснив, що жодних установчих, реєстраційних документів він не отримував. Розрахункові банківські рахунки не відривав, ніяких документів, стосовно таких рахунків не підписував. Печатки в дозвільній системі не заказував та не отримував. До ведення фінансово -господарської діяльності фірми ніякого відношення не має і взагалі не бажав займатися підприємницькою діяльністю.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що гр. ОСОБА_6 втратив паспорт у 2005 році, а заява про прийняття на себе прав та зобов'язань засновника фірми датована 26.11.2003 р.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»закріплено право органів державної податкової інспекції звертатись у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Отже, підстав щодо припинення юридичної особи не вбачається, оскільки податковим органом не доведено, що гр. ОСОБА_6 перереєстрував підприємство без намірів займатися підприємницькою діяльністю.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити.

2.Постанову господарського суду Херсонської області від 27.02.2008 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов