Постанова

від 05.02.2013 по справі 13/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 13/238

Суддя господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович

розглядаючи справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Заставнівському районі

про включення в акт помісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв"язку з втратою годувальника за жовтень 2007 року -

за участю представників:

Від позивача - Кривохиж В.М. - головний спеціаліст (дов. від 03.01.2013 р. № 64/09)

Від відповідача -Писанчин О.В. -головний спеціаліст (дов. від 01.09.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області звернулось з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Заставнівському районі Чернівецької області в якому просить зобов'язання вчинити дії по включенню в акт помісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень 2007 р. в сумі 302,40 грн., в тому числі 300 грн. Суми допомоги на поховання, 2 грн. суми витрат на доставку допомоги на поховання.

Ухвалою суду від 24.09.2008 року відкрито провадження у справі та судове засідання призначено на 16.10.2008 року.

Ухвалою суду від 26.03.2009 року провадження у справі зупинено, а ухвалою суду від 23.01.2013 року - поновлено.

В судовому засіданні 23.01.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача заперечує проти позову посилаючись на те, що Порядок відшкодування втрат не врегульовує спірних відносин між Фондами в даному випадку, оскільки вказаний порядок щодо підписання актів звірок розрахунків підлягає застосуванню лиши при відсутності спорів між фондами, крім того представник відповідача звертає увагу на те, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2007 року управлінням Пенсійного фонду України в Заставнівському районі Чернівецької області (далі управління) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Заставнівському районі Чернівецької області (далі відділення) були підготовлені списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 302,40 грн.

В вищевказані акти були включені суми пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві (Божика Дмитра Івановича, котрий номер 24.09.2007 p яку отримала дружина померлого пенсіонера, Бучинська Ганна Петрівна.

Але, в свою чергу Відділення не взяло до заліку вищевказану суму в розмірі 302,40 грн., мотивуючи тим, що смерть потерпілого не пов'язана із страховим випадком державного соціального страхування.

Указані акти містять суми витрат управління Пенсійного фонду в Заставнівському районі на виплату таким особам пенсій з урахуванням їх індексації, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, витрат з виплати і доставки пенсій і індексації, державної допомоги, та витрат з її доставки, а також суми витрат із зазначених виплат, які прийняті до заліку (відшкодування) відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Заставнівському районі.

Як видно з цих актів та випливає з письмових пояснень представників сторін, відділенням виконавчої дирекції Фонду не прийнято до заліку суми витрат на виплату індексацій пенсії і державної допомоги та витрат з її доставки.

Спір виник у зв'язку з відмовою відповідача включити згадані витрати до Актів звірки щодо підстав такої відмови.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянином, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- пенсійне страхування;

- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- медичне страхування;

- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

- страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними в частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (ст. 12 Основ). За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті;

- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

- допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до п. 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У ч. 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 2 ст. 7 ("Прикінцеві положення") Закону "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001р., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілий, документи якого не передано до фонду, продовжує отримувати належні йому виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 ст. 24 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Разом з тим обраний спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 N 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Дана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України, який викладено у постанові від 20.03.2007 року у справі №21-897 во 06.

Індексація пенсій передбачена Законом України "Про індексацію грошових доходів населення"(ст. 2 цього Закону).

Ч. 4 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" встановлено, що індексація пенсій, інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги, проводиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів Державного бюджету України.

З системного аналізу ст.ст. 2, 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати Пенсійному фонду України пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві, та ч. 4 ст. 26 Основ, згідно якої належним страховиком стосовно особи, яка одержує пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, випливає, що й відшкодування індексації такої пенсії у разі її виплати Пенсійним фондом, повинно проводитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Аналогічно щодо державної адресної допомоги та витрат на її доставку.

Зазначена допомога передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян".

Згідно з п. 1 цієї постанови у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Пунктом 4 постанови визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, тобто, в контексті спору, що виник між сторонами у справі, -за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Разом з тим, перелік витрат, які підлягають відшкодуванню Пенсійному Фонду Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві згідно з Порядком, є вичерпним і не містить витрат, пов'язаних з проведенням індексації та на виплату державної адресної допомоги і їх доставки.

Як видно з наданого відповідачем листування, питання щодо порядку відшкодування витрат з адресної допомоги, передбаченої постановою КМУ від 26.03.2008р. № 265, на даний час нормативно не врегульовано.

Відтак, у позивача відсутнє право вимагати зобов'язати відповідача включити до Актів щомісячних звірок витрати на індексацію пенсій та державну адресну допомогу і витрати на їх доставку ще й огляду на те, що включення таких витрат до актів Порядком не передбачено.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд, як орган судової влади, повинен діяти у відповідності до Конституції та законів України і захищати порушене право в спосіб, установлений законом.

З огляду на те, що вимоги про зобов'язання включити певні суми коштів у Акти помісячних звірок витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, витрат по індексації пенсій та виплаті державної адресної допомоги та їх доставки не передбачено законодавством як спосіб захисту порушеного права Пенсійного фонду щодо отримання відшкодування цих витрат і не відновлює порушене право останнього, обов'язок провести таке відшкодування покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а право отримати відшкодування закріплене за Пенсійним фондом (тобто територіальні органи зазначених фондів не можуть бути учасниками подібного спору), суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись статтями 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.О. Миронюк