Рішення

від 30.01.2013 по справі 5017/3301/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р.Справа № 5017/3301/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань - Ярошенко С.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: Ніколенко І.Б. за довіреністю від 12.11.2012р.

Від відповідача: Шевченко Т.Ю. за довіреністю від 21.01.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „Сана Ко" до державного підприємства „Одеська залізниця" про стягнення 2 533,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Сана Ко" (далі по тексту - ПП „Сана Ко") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Одеська залізниця" (далі по тексту - ДП „Одеська залізниця") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 221 299,79 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 218 766,00 грн. та пені в сумі 2 533,79 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної продукції.

Оскільки в процесі розгляду даної справи відповідачем було погашено суму основного боргу в розмірі 218 766,00 грн., згідно із заявою від 17.01.2013р. ПП „Сана Ко" зменшило розмір заявлених позовних вимог та просило суд стягнути з ДП „Одеська залізниця" суму пені в розмірі 2 533,79 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог ПП „Сана Ко" у зв'язку із погашенням у добровільному порядку суми основного боргу в розмірі 218 766 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

12.04.2012р. між ДП „Одеська залізниця" (Замовник) та ПП „Сана Ко" (Постачальник) було укладено договір поставки № ИХ-12-184НЮ, у відповідності до умов п.п. 1.1 - 1.3, 3.1 якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовнику певну продукцію, далі іменовану товар, відповідно до специфікації (додаток № 1), а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору. Найменування товару: аптечки для надання першої медичної допомоги працівникам Одеської залізниці. Виробник товару: ТОВ „Київське фармацевтичне товариство", м. Київ. Кількість та асортимент товару визначається у Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору.

Підписанням специфікації № 1 сторони по справі погодили, що предметом договору поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р. є наступний товар: аптечка для штабного вагону у кількості 12 шт., вартістю 559 грн. за 1 шт. (без ПДВ); аптечка автомобільна № 2 у кількості 153 шт., вартістю 1 386 грн. за 1 шт. (без ПДВ). Загальна вартість товару відповідно до умов даної специфікації складає 218 766 грн.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 9.1, 9.5 договору поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р. прийом товару здійснюється Замовником у відповідності з Інструкцією № П-6 від 15.06.1965р. „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю" та Інструкцією № П-7 від 25.04.1966р. „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю" при наявності товаросупровідних документів: товарно-транспортної накладної, пакувальних аркушів, податкової накладної на кожну партію товару, рахунку-фактури, документів, підтверджуючих якість товару та зразку-еталону. Підтвердженням про одержання товару Замовником є акт приймання-передачі товару та видаткова накладна, підписані уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р. позивачем було передано у власність ДП „Одеська залізниця" наступний товар: аптечки для штабного вагону у кількості 12 шт. та аптечки автомобільні № 2 у кількості 153 шт., загалом на суму 218 766 грн., що підтверджується видатковими накладними № Рнк-0000003029 від 29.05.2012р. та № Рнк-0000004661 від 02.07.2012р., а також товарно-транспортними накладними № 15А від 29.05.2012р. та № 17А від 02.07.2012р.

Згідно з п.п. 6.1, 6.4, 7.1, 7.2 договору поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р. Замовник оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації. Загальна сума по договору складає 218 766 грн. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі. Замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару та видаткової накладної.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, а саме платіжні доручення № 1746 від 12.12.2012р., № 400 від 14.12.2012р., № 401 від 14.12.2012р., № 417 від 18.14.2012р., № 467 від 25.12.2012р., ДП „Одеська залізниця" здійснило оплату вартості придбаного на виконання умов договору поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р. товару на суму 218 766 грн. із порушенням строків внесення даних платежів. З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено порушення прийнятих на себе за договором поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р. грошових зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості придбаної продукції в сумі 218 766 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 11.2 договору поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р. передбачено, що за несвоєчасну оплату Замовник виплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за яких нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

З посиланням на вищенаведені положення укладеного між сторонами по справі договору, позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 2 533,79 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань. Розглянувши позовні вимоги про стягнення ДП „Одеська залізниця" даного різновиду неустойки, проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок /а.с. 26/, господарський суд зазначає, що позивачем було допущено помилку при його здійсненні, яка укладається у наступному.

Так, позивачем не було враховано, що загальна тривалість календарного 2012 року, протягом якого триває допущене відповідачем порушення власних грошових зобов'язань за договором поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р., складає 366 календарних днів, а не 365 днів, як це визначено у розрахунку. З огляду на викладене, за наслідком здійсненого перерахунку суд дійшов висновку, що правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах має бути:

53 832 * 0,075 * 82 (кількість днів прострочення з 23.08.2012р. по 12.11.2012р.) / 366 = 904,55 грн.

164 934 * 0,075 * 48 (кількість днів прострочення з 26.09.2012р. по 12.11.2012р.) / 366 =1 622,30 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 2 526,85 грн. , у зв'язку з чим, позовні вимоги ПП „Сана Ко" підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ДП „Одеська залізниця" перед ПП „Сана Ко" зі сплати пені в сумі 2 526,85 грн., нарахованої на підставі договору поставки № ИХ-12-184НЮ від 12.04.2012р., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ДП „Одеська залізниця" на користь ПП „Сана Ко" пені в сумі 2 526,85 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

З урахуванням погашення відповідачем суми основного боргу, заявленої до стягнення, після порушення судом провадження у справі, що підтверджує факт виникнення даного спору внаслідок неправильних дій ДП „Одеська залізниця", відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача за винятком суми збору, сплаченого за розгляд позовних вимог у задоволенні яких було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця" /65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 0171315, р/р 26009000005 в ОФАБ „Експрес - Банк", МФО 328801/ на користь приватного підприємства „Сана Ко" /65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 3, код ЄДРПОУ 31117042, р/р 26007010921900 у АТ „УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005/ пеню в сумі 2 526 грн. 85 коп. /дві тисячі п'ятсот двадцять шість грн. 85 коп./, судовий збір в сумі 4 425 грн. 86 коп. /чотири тисячі чотириста двадцять п'ять грн. 86 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 04.02.2013р.

Суддя С.П. Желєзна