Рішення

від 30.01.2013 по справі 5017/3860/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р.Справа № 5017/3860/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань - Ярошенко С.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: Рудольф К.С. за довіреністю від 12.11.2012р.

Від відповідача: Загвоздіна Л.С. за довіреністю від 03.01.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" до приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство" про стягнення 136 140,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" (далі по тексту - ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство" (далі по тексту - ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 136 140,21 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 107 829,00 грн., трьох відсотків річних в сумі 4 844,58 грн. та пені в сумі 23 466,63 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р. щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Відповідач визнає позовні вимоги ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" в частині стягнення заборгованості в розмірі 107 829,00 грн. та трьох відсотків річних в сумі 4 844,58 грн., однак заперечує проти позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 23 466,63 грн., посилаючись на неправильність здійснення позивачем розрахунку та необхідність відмови у задоволенні даних позовних вимог через пропуск позивачем встановленого законом річного строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17.10.2011р. між ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" (Замовник) та ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" (Учасник) було укладено договір про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ, у відповідності до п.п. 1.1 - 1.3 якого учасник зобов'язується у 2011 році поставити Замовникові товари, зазначені в додатку № 1, а Замовник - прийняти та оплатити такі товари. Найменування товару: устаткування до автоматичного оброблення інформації (системний блок, монітор, принтер, багатофункціональний приклад, операційна система Win7, ноутбуки, комплектуючи).

Підписанням специфікації № 1 сторони по справі погодили асортимент, кількість та вартість товару, який є предметом договору про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 5.1 - 5.3, 6.1.1, 6.3.1 договору про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р. поставка товарів здійснюється лише у разі письмового повідомлення Замовника. Строк поставки товарів визначений сторонами в 30 календарних днів від дати отримання письмового повідомлення Замовника. Місцем поставки товарів та надання послуг за цим договором є: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28. Учасник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором, а Замовник, відповідно, зобов'язаний приймати поставлені товари згідно з актом приймання-передачі товари.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р. позивачем було передано у власність ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" товар на загальну суму 298 410,50 грн. з урахуванням ПДВ, а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується видатковою накладною № 5908 від 27.10.2011р., підписаною представниками сторін та скріпленою відповідними печатками.

Згідно з п.п. 3.1, 4.1, 4.2 договору про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р. ціна цього договору становить 381 247,20 грн., в тому числі ПДВ в сумі 63 541,20 грн. Розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Учасником рахунка на оплату товару, підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 30 календарних днів від дня одержання рахунку. До рахунку додаються акт приймання-передачі товару, а також оформлена відповідно до вимог чинного законодавства податкова накладна.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, а саме виписка з особового рахунку № 26003311163 за період з 11.05.2012р. по 29.11.2012р., ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" здійснило лише часткову оплату вартості придбаного у позивача товару на суму 190 581,50 грн., чим порушило прийняті на себе грошові зобов'язання за договором про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р. В результаті викладеного, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом, у ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" утворилась заборгованість перед ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" за вищезазначеним договором в сумі 107 829,00 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" в частині стягнення з ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" заборгованості за придбаний товар в сумі 107 829,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням відповідачем виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної на виконання умов договору про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р. продукції, позивачем з посиланням на положення ст. 625 ЦК України було здійснено розрахунок трьох відсотків річних в сумі 4 844,58 грн., що є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних /а.с. 41/, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 4 844,58 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 7.3 договору про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р. передбачено, що у разі затримки оплати Замовником, останній сплачує на користь Учасника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачуваного товару за кожен день затримки.

З посиланням на п. 7.3 договору про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати за допущене ним порушення власних грошових зобов'язань пеню в сумі 23 466,63 грн. Розглянувши здійснений позивачем розрахунок пені /а.с. 40/, господарський суд зазначає про допущення позивачем низки помилок при його здійсненні.

Так, при здійсненні згаданого розрахунку ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" не було враховано, що згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється через шість місяців від моменту виникнення спірного грошового зобов'язання відповідача, оскільки умови укладеного між сторонами договору не містять застережень про зворотнє. Крім того, позивачем було невірно та вибірково визначено період, протягом якого нараховувалась вказана штрафна санкція. Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені суд дійшов висновку про правомірність нарахування ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" пені в розмірі 22 367,32 грн. Однак з урахуванням заяви відповідача про необхідність застосування при вирішенні даного спору наслідків пропущення ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" встановленого строку позовної давності для стягнення штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовною давністю є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В свою чергу, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 2 ст. 264 ЦК України).

Таким чином, з урахуванням обставин справи, суд дійшов висновку, що строк позовної давності для стягнення з відповідача нарахованої пені розпочинався з 29.11.2011р., оскільки саме з цієї календарної дати мало місце порушення відповідачем спірного зобов'язання з оплати вартості придбаної продукції. За своєю юридичною сутністю пеня є видом неустойки, який нараховується протягом певного проміжку часу, який, згідно зі ст. 232 ГК України, не може перевищувати шести місяців, якщо інше не встановлено угодою сторін. Отже, у випадку пропуску строку позовної давності щодо частини періоду, пеня за даний період є такою, що нарахована поза межами строку позовної давності.

Згідно зі ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, з урахуванням того, що даний позов був поданий до суду 25.12.2012р., враховуючи річний строк позовної давності для звернення до суду із позовними вимогами про стягнення пені та заяви ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" про застосування інституту позовної давності до позовних вимог про нарахування штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що пеня, нарахована позивачем за порушення названим відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товарів та послуг за державні кошти № 403СИТ від 17.10.2011р. підлягає нарахуванню виключно з 25.12.2011р.

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах має бути:

298 410,50 * 6 (кількість днів прострочення з 25.12.2011р. по 31.12.2011р. включно) * 0,155 / 365 = 760,33 грн.

298 410,50 * 82 (кількість днів прострочення з 01.01.2012р. по 22.03.2012р. включно) * 0,155 / 366 = 10 362,84 грн.

298 410,50 * 50 (кількість днів прострочення з 23.03.2012р. по 11.05.2012р. включно) * 0,15 / 366 = 6 114,97 грн.

248 741 * 11 (кількість днів прострочення з 12.05.2012р. по 22.05.2012р. включно) * 0,15 / 366 = 1121,37 грн.

238 431 * 6 (кількість днів прострочення з 23.05.2012р. по 28.05.2012р. включно) * 0,15 / 366 = 586,31 грн.

З огляду на викладене, дійшов висновку про правомірність нарахування ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" до сплати пені в сумі 18 945,82 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" перед ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" в загальному розмірі 131 619,40 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 107 829 грн., трьох відсотків річних в сумі 4 844,58 грн. та пені в сумі 18 945,82 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності частково задоволення позовних вимог шляхом присудження до стягнення з ПрАТ „Українське Дунайське пароплавство" на користь ТОВ „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" суми основного боргу в розмірі 107 829 грн., трьох відсотків річних в сумі 4 844,58 грн. та пені в сумі 18 945,82 грн. відповідно до ст.ст. 11, 256 - 258, 261, 264, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розмір задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 256 - 258, 261, 264, 267, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (із змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство" /68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, код ЄДРПОУ 01125821, п/р 2600801531105 у філії ПАТ „Укрексімбанк" у м. Ізмаїл, МФО 328629/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Комп'ютерний центр „ПРОМІНЬ" /65045, м. Одеса, вул. Катерининська, 41, код ЄДРПОУ 25420810, п/р 26003311163 в АБ „Південний" м. Одеса, МФО 328209/ суму основного боргу в розмірі 107 829 грн. 00 коп. /сто сім тисяч вісімсот двадцять дев'ять грн. 00 коп./, три відсотки річних в сумі 4 844 грн. 58 коп. /чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн. 58 коп./, пеню в сумі 18 945 грн. 82 коп. /вісімнадцять тисяч дев'ятсот сорок п'ять грн. 82 коп./, судовий збір в сумі 2 632 грн. 39 коп. /дві тисячі шістсот тридцять дві грн. 39 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 04.02.2013р.

Суддя С.П. Желєзна