Рішення

від 07.12.2006 по справі 20/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/603

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  20/603

07.12.06

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К Київ”

До                    Приватного підприємства «Топаз-Регіон»

Про                        стягнення 105883,93рн.

                                                                                              Суддя В.В. Палій

                                                                                                                 Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача     Якименко І.В.- предст. (дов. від 17.04.2006р.)

Від відповідача  Ященко В.В.- предст. (дов. від 05.01.2005р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 105,883,93грн. (95883,93грн.-основний борг, 10000,00грн.-штрафу), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов мирової угоди від 13.06.2006р., яка затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2006р. у справі №17/221.

16.11.2006р. судом одержано заяву від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням директора відповідача, який має намір особисто представляти інтереси відповідача у судовому засіданні по справі №20/603.

У судовому засіданні 20.11.2006р. клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 20.11.2006р. судом одержано уточнення позовних вимог від позивача, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача 94122,69грн.-основного боргу, 10000,00грн.-штрафу. Зазначене обґрунтовується тим, що 31.10.2006р., тобто після пред'явлення позивачем позову до суду відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 1761,24грн.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи 20.11.2006р. відкладено.

29.11.2006р. у судовому засіданні оголошено перерву.

У судовому засіданні 30.11.2006р. представник відповідача надав суду  відзив на позовну заяву від відповідача, у якому відповідач просить суд надати відповідачу відстрочку виконання рішення по справі та відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 10000,00грн. штрафу, оскільки умова сплати штрафу, яка передбачена в угоді не відповідає вимога мст. 549 ЦК України, а саме, сума штрафу обчислена не у відсотковому вигляді від суми невиконаного зобов'язання.

30.11.2006р. у судовому засіданні оголошено перерву.

У судовому засіданні 06.12.2006р. представник позивача надав суду  уточнення позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 95381,54грн.-основного  боргу, 10000,00грн.-штрафу.

06.12.2006р. у судовому засіданні оголошено перерву.

У судовому засіданні 07.12.2006р. представник позивача надав суду акт звірки взаємних розрахунків сторін станом на 06.12.2006р., відповідно до якого сума боргу відповідача перед позивачем складає 95381,54грн.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -  

В С Т А Н О В И В :

          13.06.2006р. між сторонами укладено мирову угоду по справі №17/221, яка затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2006р. у справі №17/221.

Відповідно до . 2 мирової угоди відповідач зобов'язався поетапно погасити основний борг у сумі 110439,25грн. згідно наступного графіку перерахування коштів:

01.07.2006р.-31.07.2006р. 30762,23грн.;

01.08.2006р.-31.08.2006р.  31194,16грн.;

01.09.2006р.-31.09.2006р.  24580,45грн.;

01.10.2006р.-31.10.2006р.-24902,41грн.

Відповідно до п. 3 Угоди відповідач зобов'язався задовольнити позивачу частину його вимог, викладених у позовній заяві, а саме, відшкодувати частину судових витрат по сплаті державного мита-1140,85грн. та затрат на інформаційно-технічне забезпечення-118грн., тобто 1258,85грн.

Станом на 18.09.2006р. відповідач сплатив позивачу 13296,47грн. основного боргу та 1258,85грн. судових витрат.

На день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 97142,78рн.

Після пред'явлення позивачем позову до суму, відповідач сплатив на користь позивача в рахунок погашення заборгованості суму у розмірі 1761,24грн.

Таким чином, станом на час прийняття рішення по справі №20/603, сума боргу відповідача перед позивачем складає 95381,54грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін станом на 06.12.2006р.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 13, 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 95381,54грн. підлягають задоволенню.

Стосовно застосування штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання, а саме штрафу у розмірі 10 000,00грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У той же час необхідно зазначити, що Цивільний кодекс України не містить заборони за згодою сторін встановлювати конкретно визначену суму штрафу за неналежне виконання зобов'язання однією із сторін.

Ознайомившись з розрахунком штрафу, стягнення якого передбачено п. 5 Угоди, суд задовольняє зазначену вимогу у сумі 10 000,00грн. відповідно до розрахунку позивача.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача, оскільки відповідачем заборгованість була частково сплачена після пред'явлення позивачем позову до суду.

Клопотання представника відповідача про відстрочку  виконання рішення суду щодо стягнення з відповідача 95 381,54грн. основного боргу судом не задовольняється, оскільки, відповідачем не зазначено строку, на який відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду. Крім того, при укладенні сторонами мирової угоди, яка була затверджена судом, сторонами була встановлена розстрочка виконання зобов'язання відповідача перед позивачем. У свою чергу, відповідачем не було виконано належним чином  умови мирової угоди. Таким чином, суд не вбачає виняткових обставин, які були б підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи наведене,  позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Приватного підприємства “Топаз-Регіон” (м. Київ, вул. Арсенальна, 20, м. Київ, вул. Урицького, 11, к. 10, р/р 26000104182101 в КБ “Експобанк” м. Києва, МФО 322294, ЄДРПОУ 31243891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “А.В.К. Київ” (м. Київ, вул. Новопирогівська, 58, р/р 260026874 в ВАТ “Родовід Банк”, МФО 321712, ЄДРПОУ 21512394), а у випадку відсутності коштів-з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, під час виконання судового рішення,  95381,54грн. - основного боргу, 10 000,00грн.-штрафу, 1071,42грн. - державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          4.Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя                                                                                                                     В.В. Палій