Рішення

від 06.02.2013 по справі 5023/6082/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р.Справа № 5023/6082/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бураковой А.М.

при секретарі судового засідання Тарасова С.В.

розглянувши справу

за позовом Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Марія", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 49916,17 грн. за участю представників сторін:

позивача - Баран А.О. за довіреністю №01-04/2899 від 11.12.2012 року,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Марія", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 49916,17 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором оренди державного майна від 13.05.2003 року (та Додаткової угоди до Договору оренди в новій редакції №3582-Н від 27.05.2008 року) та Договору про відшкодування затрат балансоутримувача від 27.05.2008 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, з урахуванням чого просить суд задовольнити позовні вимоги та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.12.2012 року було прийнято заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 23.01.2013 року о 12:45 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 06.02.2013 року о 12:00 годині.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Проте, до господарського суду Харківської області 04.02.2013 року повернулась ухвала суду від 23.01.2013 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Марія", належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтями 4-3 та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

27 травня 2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Марія" (відповідач) був укладений договір оренди майна № 3582-Н, відповідно до п.п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення кімн. № 1, пам'ятка архітектури, загальною площею 19,5 м.кв., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Чернишевського, 14, у колишньому північному флігелі садибного комплексу, що перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури (позивача), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на "26" лютого 2008р. і становить у колишньому північному флігелі садибного комплексу, що перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури. (Договір)

Згідно пункту 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі майна.

Факт передачі приміщень в оренду підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 27.05.2008 року. (а.с. 17)

У відповідності до п. 10.1. договору його було укладено строком до 13.05.2023р.

Крім того, на виконання п.5.13. Договору оренди майна № 3582-Н від 27 травня 2008 року, між позивачем та відповідачем 27.05.2008 року був укладений Договір про відшкодування затрат балансоутримувача. (а.с. 23-27)

Згідно п. 3.1. Договору, оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - квітень 2008 р. - 2588,32 грн. (згідно Додатку № 2). Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2008 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2008 р.

Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами, - у розмірі 50 %;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем, - у розмірі 50%.

Пунктом 5.3. договору сторони зазначили, що відповідач повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Додатковою угодою від 14 травня 2010р. сторони виклали п. 3.1. договору оренди в наступній редакції: "Орендна плата за перший місяць перерахунку оренди квітень 2010р. становить 1749,70 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць".

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, однак відповідач орендну плату за надане орендне приміщення вносить несвоєчасно, у зв'язку з чим станом на 01.11.2012р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем за Договором оренди майна № 3582-Н від 27 травня 2008 року, за період з 01.01.2008 року по 01.11.2012 року, що складає - 25736,81 грн. та заборгованість в розмірі 6337,10 грн. за Договором про відшкодування затрат балансоутримувача від 27 травня 2008 року.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав, враховуючи вищевикладені норми права, а також те, що відповідач не виконав повністю покладені на нього зобов'язання за договором оренди, доказів на підтвердження погашення заборгованості не надав, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01.01.2008 року по 01.11.2012 року в розмірі 25736,81 грн. та заборгованість в розмірі 6337,10 грн. за Договором про відшкодування затрат балансоутримувача від 27 травня 2008 року. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 8401,48грн., 3% річних - 3661,68 грн., штраф - 1801,58 грн., інфляційні нарахування - 3977,52 грн. нарахована за період з 01.01.2008 року по 01.11.2012 року.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем, інфляційні нарахування в розмірі 3977,52 грн., 3% річних в розмірі 3661,68 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

У відповідності до п. 3.7. договору оренди орендна плата, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8 договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування пені в розмірі 8401,48грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з 01.01.2008 року по 01.11.2012 року, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 180,02грн., в частині стягнення 8221,46 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Перевіривши нарахування штрафу у розмірі 7% від суми заборгованості в розмірі 1801,58 грн. та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором, позовні вимоги в частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Марія" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 22, код ЄДРПОУ 21197840) на користь Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (61002, м.Харків, вул.Сумська, 76, код ЄДРПОУ 02498530) заборгованість за Договором оренди майна № 3582-Н від 27.05.2008 р., за період з 01.01.2008 року по 01.11.2012р., в сумі 25736,81 грн., заборгованість за Договором про відшкодування затрат балансоутримувача від 27.05.2008 року за період з 01.01.2008р. по 01.11.2012 р. в розмірі 6337,10 грн., інфляційні нарахування в розмірі 3977,52 грн., 3% річних в розмірі 3661,68 грн., пені в розмірі 180,02 грн., 7% штрафу в розмірі 1801,58 грн., судовий збір в розмірі 1344,41 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 8221,46 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 08.02.2013 р.

Суддя Буракова А.М.

5023/6082/12