Рішення

від 29.01.2013 по справі 5023/5145/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р.Справа № 5023/5145/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Хотенець П.В. , Шатерніков М.І.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "У. С. К.", м. ХарківТреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Акціонерне товариство закритого типу "Спецбудмонтаж", м. Харків; 2) Приватне підприємство "Комплектгарант", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.К.С.М." м. Харків про про стягнення 680000,00 грн. за участю представників сторін :

позивача Люта В.А., дов. від 30.12.2011 року;

відповідача - Мерзлікіна В.О.., дов від 28.12.11 р.;

3-ї особи -1 Тітов В.О., дов від 31.10.11 р.;

3-ї особи - 2 Бовдир О.Б., дов від 01.11.12 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "У.С.К." звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "С.К.С.М." на свою користь 680000,00 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті судового збору. Вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 17/01-08 від 17.01.2008 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 листопада 2012 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27 листопада 2012 року об 11:00 год. Також зазначеною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Акціонерне товариство закритого типу "Спецбудмонтаж"; 2) Приватне підприємство "Комплект-гарант" .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2012р. для розгляду справи № 5023/5145/12 призначено судову колегію.

Розпорядження в.о. голови господарського суду Харківської області Бровченка І.О. 19.12.2012р. для розгляду справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Аюпова Р.М., судді Хотенець П.В., Шатерніков М.І.

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалами господарського суду від 27.11.2012р., 25.12.2012р. розгляд справи відкладався, з метою надання сторонами додаткових доказів по справі.

У судовому засідання 22.01.2013р. оголошувалась перерва до 29.01.2013р. о 10:30 год.

Через канцелярію господарського суду, представником відповідача надавались додаткові докази по справі (вх. №24282 від 25.01.13р., №2526 від 21.01.13р.), які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

У призначеному судовому засіданні 29.01.2013р. представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні 29.01.2013р. позовні вимоги визнає, у наявному в матеріалах справи відзиві на позов (вх. № 19073) не спростовує обставини, викладені у позовній заяві та вказує про неможливість сплатити виниклу заборгованість за договором поворотної безпроцентної допомоги у зв'язку із тяжким фінансовим становищем підприємства.

Представники третіх осіб, присутні у судовому засіданні 29.01.2013р., проти позову не заперечують, про що надали відповідні письмові пояснення (вх. № 19463,19462), які долучені до матеріалів справи..

У судовому засіданні 29.01.2013р. сторони наголосили на тому, що ними надані всі необхідні для розгляду справи докази та вважають за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17.08.2008р. між акціонерним товариством закритого типу «Спецбудмонтаж» (далі - позикодавець, третя особа - 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.» (далі - позичальник, відповідач) укладено договір № 17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, на умовах якого позикодавець надає позичальнику поворотну безпроцентну фінансову допомогу в сумі 1500000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути суму 1500000,00 грн. в обумовлений договором строк.

Відповідно до пункту 1.2. договору встановлено строк повернення позики позичальником - 31 березня 2008р.

Відповідно до пункту 2.2. договору, позичальник зобов'язується повернути отриману фінансову допомогу у строк, визначений п. 1.2. договору, шляхом перерахування суми 1500000,00 грн. на рахунок позикодавця, зазначений в цьому договорі.

На виконання умов договору, позикодавець (АТЗТ «Спецбудмонтаж») перерахував позичальнику (відповідачу) грошові кошти в сумі 980000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку про перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «С.К.С.М.» від 18.01.2008р. та 24.01.2008р.

Проте, відповідач, в порушення умов договору, грошові кошти в сумі 980000,00 грн. у передбачений договором строк не повернув, внаслідок чого у відповідача перед позикодавцем виникла заборгованість в сумі 980000,00 грн.

01 квітня 2008 між акціонерним товариством закритого типу «Спецбудмонтаж» (первісний кредитор) та приватним підприємством «Комплектгарант» (новий кредитор, третя особа -2 у справі) укладено договір уступки права вимоги (далі- договір уступки-1), відповідно до умов якого, первісний кредитор уступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.» (відповідача) по оплаті заборгованості за надання безпроцентної фінансової допомоги за договором про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 17/01-08 від 17.01.2008г., укладеним між первісним кредитором і боржником.

Відповідно до пункту 1.2. договору від первісного кредитора до нового кредитора переходить право вимоги до боржника сплатити суму заборгованості в розмірі 980000,00 грн.

Листом ПП «Комплектгарант» від 01 квітня 2008 року , відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги по договору про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 17/01-08 від 17.01.2008г. Відповідачем отримано зазначене повідомлення про відступлення права вимоги 02 квітня 2008 року, про що свідчить підпис директора підприємства відповідача, який міститься на повідомленні та визнається відповідачем у судовому засіданні.

Таким чином, відповідач був письмово повідомлений позивачем про зміну кредитора в зобов'язанні.

Зазначене свідчить, що позивач виконав вимоги ст. 516 Цивільного кодексу України і належним чином повідомив відповідача про заміну кредитора.

Відповідно до пункту 2.2. договору уступки-1, новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредиторові суму грошових коштів у термін до 31.12.2009р.

Згідно Додаткової угоди від 02.04.2008 року до Договору № 17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, сторони продовжили строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення грошових коштів до 31.12.2010 року.

Додатковою угодою №1 від 16.12.2008 року до Договору № 17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги було здійснено часткове погашення заборгованості відповідача, шляхом передачі векселя на суму 300000,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі векселя від 14.01.2009 року. Відтак основа сума зобов'язання Відповідача зменшилась і склала 680 000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 27.12.2010 року до договору № 17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги сторони домовились, що строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення грошових коштів становить - 31.12.2011 року.

Відповідно до додаткової угоди №3 від 26.12.2011 року до договору № 17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення грошових коштів у сумі сторонами продовжено до - 31.10.2012 року.

01.10.2012р. між приватним підприємством «Комплектгарант» (надалі - первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «У.С.К.» (новий кредитор, позивач) було укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір уступки -2) , відповідно до п. 1.1. якого, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором № 17/01-08 від 17.01.2008р. про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги (основний договір) зі змінами та доповненнями до нього, які є невід'ємними частинами, право вимоги за яким перейшло до первісного кредитора за договором відступлення права вимоги від 01.04.2008 року та боржником за яким є товариство з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.».

Листом за вих. №79 від 02.10.2012р. відповідача було повідомлено, що ПП «Комплектгарант» за договором про відступлення права вимоги -2 відступило ТОВ «У.С.К.» право вимагати сплати грошових коштів, що виникло на підставі договору №17/01-08, укладеного між ТОВ «С.К.С.М.» та ПрАТ «Спецбудмонтаж», у зв'язку з чим, сума боргу підлягає сплаті новому кредитору.

Відповідачем отримано зазначене повідомлення про відступлення права вимоги 03 жовтня 2012 року, про що свідчить штамп, який міститься на повідомленні та не спростовується відповідачем у судовому засіданні.

Таким чином, відповідач був письмово повідомлений позивачем про зміну кредитора в зобов'язанні.

Зазначене свідчить, про виконання вимоги ст. 516 Цивільного кодексу України і належне повідомлення відповідача про заміну кредитора.

Відповідно до п. 2.1. договору уступки -2 новий кредитор набуває право вимагати від боржника сплати грошових коштів за основним договором у сумі 680000,00 грн.

Відповідно до п.2.2. договору уступки -2, за відступлення права вимоги за цим договором, новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору суму, що дорівнює сумі переданого права вимоги, що вказана у п. 2.1. в строк .

Позивач - ТОВ «У.С.К.» отримав документи, що підтверджують права кредитора за договором про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 17.01.2008р., про що свідчить акт приймання-передачі від 01.10.2012р.

Позивач листом № 44/1 від 05.10.2012 року також повідомив Відповідача про необхідність здійснити оплату в строк до 31.10.2012 року суми боргу, що складає 680000,00 грн. Проте, у встановлений додатковою угодою №3 до договору №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги строк - 31.10.2012р. та на дату подання даного позову, відповідач не виконав зобов'язання по перерахуванню грошових коштів у сумі 680000,00 грн. на рахунок позивача, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Дослідивши договір №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 17.01.2008 року, судом встановлено, що цей договір за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно ст.1049 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності до ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Матеріали справи містять виписки із банківських установ по рахунках позикодавця АТЗТ «Спецбудмонтаж» про перерахування позичальнику (ТОВ «С.К.С.М.») грошових коштів в загальній сумі 980000,00 грн.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Договором №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги з урахуванням додаткової угоди №3 встановлено строк повернення позики - 31.10.2012р.

При цьому, пунктом 7.2 зазначеного договору передбачено, що він діє до 01 квітня 2008 року але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін договору не повернув у встановлений договором строк суму позики у розмірі 680000,00 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання по договору №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, який був укладений між АТЗТ «Спецбудмонтаж» та ТОВ «С.К.С.М.» 17 січня 2008 року.

Пунктом 1 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняться у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 Цивільного кодексу України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ст. 517 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 01 квітня 2008 року до ПП «Комплектгарант» перейшли всі права первісного кредитора АТЗТ «Спецбудмонтаж» стосовно вимоги боргових зобов'язань у сумі 980000,00 гривень за договором №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 17.01.2008 року.

Матеріалами справи встановлено, а сторонами підтверджено, що відповідач частково розрахувався за вказаним договором, передавши ПП «Комплектгарант» в якості оплати за договором №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 17.01.2008 року, вексель на суму 300000,00 грн., про що свідчить акт прийому-передачі векселя від 14.01.2009 року.

Таким чином заборгованість відповідача перед ПП «Комплектгарант» за договором №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 17.01.2008 року склала 680000,00 грн.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги від 01 жовтня 2012 року до позивача - ТОВ «У.С.К.» перейшли всі права первісного кредитора ПП «Комплектгарант» стосовно вимоги боргових зобов'язань у сумі 680000,00 гривень за договором №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 17.01.2008 року.

Таким чином, кредитором по зобов'язанням відповідача - ТОВ «С.К.С.М.», які виникли з договору №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 17.01.2008 року є позивач.

Судом встановлено, що зазначені договори про відступлення права вимоги станом на дату прийняття даного рішення не розірвані сторонами та не визнані недійсними у судовому порядку, а відтак, згідно зі ст. 204 ЦК України, діє презумпція правомірності правочину (він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним).

Матеріалами справи встановлено, що відповідач не повернув новому кредитору (позивачу) у встановлений договором строк суму позики у розмірі 680000,00 грн., що не спростовується відповідачем, а також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки розрахунків станом на 20.11.2012 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів погашення в добровільному порядку суми боргу, при цьому визнавши позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення заборгованості за договором №17/01-08 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 17.01.2008 року у розмірі 680000,00 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 22, 32, 33, 43, 44, 46, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями ст.ст. 11,15,16, 509, 512, 525, 526, 530, 612, 625, 627, 629, 837, 853, 854,Цивільного кодексу України, статтями 20,173,174,179, 193 Господарського кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.М.» (код ЄДРПОУ 31797878, місцезнаходження: 61036, м. Харків, вул.. Енергетична,18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "У.С.К." (код ЄДРПОУ 31555195, місцезнаходження: 61020, м. Харків, проспект Постишева, 93) суму боргу в розмірі 680000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.02.2013 р.

Головуючий суддя Аюпова Р.М.

Суддя Шатерніков М.І.

Суддя Хотенець П.В.