Постанова

від 08.02.2013 по справі 810/22/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 08 лютого 2013 року           810/22/13-а Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр» про накладення арешту на кошти платника податків, ВСТАНОВИВ: 03.01.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі – позивач, Податковий орган) до товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр» (далі – відповідач, Товариство) про накладення арешту на кошти платника податків у банках в межах суми податкового боргу в розмірі 1  139,95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має перед Податковим органом податкову заборгованість у сумі 1  139,95 грн. нарахованих штрафних санкцій, відображених у податковому повідомлені-рішенні № 0000631502/0 від 17.02.2010. Представник відповідача, повідомленого належним чином про час, дату і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутність. В той же час, жодних зауважень, заяв чи заперечень проти адміністративного позову від Товариства не надходило. Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків. Товариство з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр» зареєстроване як суб'єкт господарювання 11.12.2006 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, код ЄДРПОУ – 34812935. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 19.11.2008 № 501, товариство перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби. З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині не подання податкових декларацій з податку на додану вартість. За результатами перевірки позивачем складено акт перевірки від 16.02.2010 № 255/15-217/51, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2010 №0000631502/0, яким визначено податкове зобов'язання по сплаті нарахованих штрафних санкцій за не подання податкової декларації по сплаті податку на додану вартість за червень-грудень 2009 у сумі 1  190,00 грн. Однак з матеріалів справи вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача по податку на додану вартість, з урахуванням часткового погашення заборгованості за рахунок переплати на суму 50,05 грн., становить 1  139, 95грн. 18.03.2010 відповідно до акту № 123/15-2/33 податкове повідомлення-рішення від 16.02.2010 № 255/15-217/51 було розміщено на дошці податкових оголошень, у зв'язку з його неврученням повноважним представникам Товариства. З долученого до матеріалів справи корінця податкової вимоги форми № 1/323 від 01.04.2010 вбачається, що остання була направлена на адресу Товариства, із зазначенням в ній суми податкового боргу у розмірі 1  139,95 грн., яку було отримано представником Товариства 04.04.2010, що підтверджується відповідним підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. Додатково 11.05.2010 позивачем було винесено другу податкову вимогу № 2/425, відповідно до якої зазначено суму податкового боргу у розмірі 1  139,95 грн., яку не було отримано відповідачем, про що складено відповідний акт № 98 від 28.05.2010. Рішенням № 89 від 29.06.2010 було застосовано вимоги законодавства щодо стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, з метою погашення податкового боргу відповідача. Відповідно до листа Комунального підприємства Київської обласної ради «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» № 1241 від 25.08.2010 вбачається, що за товариством право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано. Довідкою Вишгородського РЕВ при УДАІ ГУМВС України в Київській області № 210 від 10.08.2010 підтверджується відсутність за відповідачем зареєстрованих транспортних засобів. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки № 1265 від 08.09.2010 Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області за товариством не зареєстровано земельні ділянки на праві власності чи праві користування. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного. Позовні вимоги стосуються заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр» зі сплати податку на додану вартість, що регламентується Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПК України). Відповідач є платником податків і зборів згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 126.1. статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Згідно з підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи ДПС України мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. П.п. 94.6.2 п. 96.4 ст. 96 ПК України передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Виходячи з положень зазначених статей та враховуючи доведеність наявності у відповідача непогашеного податкового боргу, суд вважає за можливе накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах податкового боргу у сумі 1  139,95 грн. з метою забезпечення його погашення. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.амін Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254  КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Іпотечний центр» (код ЄДРПОУ 34812935, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, проспект Шевченка, будинок 1) у банках в межах суми податкового боргу у розмірі 1 139,95 грн. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Спиридонова В.О.