Постанова

від 30.01.2013 по справі 812/103/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2013 року Справа № 812/103/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Балябі В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у загальній сумі 17554,16 грн., -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт», в якому зазначив, що відповідач має заборгованість перед УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 17554,16 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з червня 2012 року по листопад 2012 року у сумі 17554,16 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неприбуття суду не повідомив. Надав суду письмові заперечення в яких, серед іншого зазначив, що ТОВ «Донбасконтракт» займається видобутком вугілля та його працівники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, а тому підприємство не повинно відшкодовувати Пенсійному фонду України виплати та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Крім того підприємство не отримувало від Пенсійного фонду України в м. Антрацит ніяких вимог про недоїмку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» є юридичною особою, зареєстроване Антрацитівським виконавчим комітетом міської ради Луганської області 22.11.2000 року, є платником обов'язкових платежів та зборів в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абз. 2 п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пільгових пенсій, сплачених відповідно до п. «а» ст. 13 зазначеного Закону, та фактичні витрати на їх доставку відшкодовуються Пенсійному Фонду України підприємством, установою, організацією, на якому працював пенсіонер, за рахунок коштів на оплату праці до досягнення працівником пенсійного віку.

Порядок надіслання підприємствам повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений п. 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663.

Таким чином, на підставі вищенаведених норм, єдиною підставою для нарахування пенсій призначених на пільгових умовах, є розрахунки фактичних витрат.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підтверджується матеріалами справи, відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з червня 2012 по листопад 2012 року у сумі 17554,16 грн.

Розрахунки підприємство отримувало, не оскаржувало в установленому порядку, тобто суму по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій визнало, але до теперішнього часу добровільно суму боргу підприємство не сплатило.

Доводи заперечень відповідача стосовно того, що відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки з 01.01.2005 виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.

Абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосується осіб, яким призначено пенсію на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не з підстав, встановлених статтею 13 цього ж Закону, та осіб, яким призначено пенсії відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Оскільки в даній справі позивачем заявлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списком № 1, відповідачем безпідставно зроблено посилання на абзац 5 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким врегульовано виплату пенсій з інших підстав, ніж в цій справі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ у сумі 17554,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» (вул. Маршака, 1, м. Антрацит, 94608, код ЄДРПОУ 31250736) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (вул. Радянська, 19, м. Антрацит, 94613, код ЄДРПОУ 37530472) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за червня 2012 року по листопад 2012 року у загальній сумі 17554,16 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 16 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі складено 04 лютого 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко