Постанова

від 29.01.2013 по справі 10780/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 січня 2013 р. № 2-а- 10780/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - Сімакович П.Ю.,

представника відповідача - Данканич М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Приватне ремонтно-будівельне підприємство "Ортікон" до Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне ремонтно-будівельне підприємство «Ортікон» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000051530 від 05.04.2012р. та податкове повідомлення- рішення № 0000061530 від 05.04.2012р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення № 0000051530 від 05.04.2012р. позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 38575,00 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0000061530 від 05.04.2012р. податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 58665,00 грн.

Позивач з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що головним державним податковим ревізором - інспектором ДПІ в Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС 17.02.2012р. та 20.02.2012р. проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість. За наслідками проведеної перевірки складено акти від 17.02.2012р. № 414/15-215/32759655 (а.с. 35) та акт від 20.02.2012р. № 438/15-215/32759655 (а.с. 39-41).

Згідно акту від 17.02.2012р. № 414/15-215/32759655 встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.8, 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України , п.п. 4.6.1 п. 4.6 р. ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за № 197/18935, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом. Позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року від 18.01.2012р. № 9013672086 та в додатку № 5 до декларації за грудень 2011 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» від 18.01.2012р. № 9013671398, віднесено суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Промбуд-Монтажінвест». Відповідно до наданого до податкового органу реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2011 року, податкові накладні, виписані ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на загальну суму 154299,93 грн., сума ПДВ, включена позивачем до складу податкового кредиту 30859,99 грн. При цьому, згідно даних реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» (код 36987611) свідоцтво платника ПДВ від 13.03.2010р. № 100274387 анульовано 14.10.2011р.

Таким чином відповідачем зроблено висновок, що позивач занизив суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за грудень 2011 року на 30860,0 грн.

Згідно акту перевірки 20.02.2012р. № 438/15-215/32759655 встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п.п. 201.8, 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України , п.п. 4.6.1 п. 4.6 р. ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період» Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011р. за № 197/18935, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом. Позивачем до складу податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року від 20.12.2011р. № 9012716104 та в додатку № 5 до декларації за листопад 2011 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» від 20.12.2011р. № 9012716129, віднесено суму ПДВ по контрагенту ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на суму 39109,64 грн. Відповідно до наданого до податкового органу реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2011 року, податкові накладні, виписані ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» на загальну суму 19554,82 грн., сума ПДВ, включена позивачем до складу податкового кредиту 39109,64 грн. При цьому, згідно даних реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» (код 36987611) свідоцтво платника ПДВ від 13.03.2010р. № 100274387 анульовано 14.10.2011р.

Таким чином відповідачем зроблено висновок, що позивач занизив суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за листопад 2011 року на 39110,00 грн.

На підставі розгляду акту перевірки від 17.02.2012р. № 414/15-215/32759655 відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000051530 (а.с. 8), яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 38575,00 грн., в тому числі за основним платежем 30860,00 грн. та за штрафними санкціями 7715,00 грн.

На підставі розгляду акту перевірки від 20.02.2012р. № 438/15-215/32759655 відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0000061530 (а.с. 9), яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 58665,00 грн., в тому числі за основним платежем 39110,00 грн. та за штрафними санкціями 19555,00 грн.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених порушень та необхідність нарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій в обох випадках відповідач виходив з того, що у контрагента позивача - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», по взаємовідносинам з яким сформовано податковий кредит, було анульовано свідоцтво платника ПДВ.

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011р., яка залишена без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012р., визнано протиправним та скасовано ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промбуд-монтажінвест», зобов'язано ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію ТОВ «Промбуд-монтажінвест» як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України суд враховує зазначене рішення при вирішенні даної справи та бере до уваги, що анулювання свідоцтва платника ПДВ, на яке посилається податковий орган, визнано незаконним в судовому порядку.

Разом з тим суд зауважує, що позивачем до суду надано докази, що свідчать про реальний характер правовідносин позивача з контрагентом - ТОВ «Промбуд-монтажінвест». Зокрема позивачем надано копію договору № 12 ПСМ від 01.11.2011р. (а.с. 76), згідно якого ТОВ «Промбуд-монтажінвест» зобов'язувався виконати на користь позивача роботи з прокладання, виміру оптичного кабелю; договору № 13 ПСМ від 14.11.2011р. (а.с. 91), згідно якого ТОВ «Промбуд-монтажінвест» зобов'язувався виконати на користь позивача роботи з прокладання, виміру оптичного кабелю; договору № 14 ПСМ від 30.11.2011р. (а.с. 95), якого ТОВ «Промбуд-монтажінвест» зобов'язувався виконати на користь позивача роботи з прокладання, виміру оптичного кабелю. Виконання вказаних договорів підтверджується копіями актів виконаних робіт. В зв'язку з укладеними договорами ТОВ «Промбуд-монтажінвест» на адресу позивача виписано податкові накладні (а.с. 122-125, 128-133), на підставі яких позивачем в подальшому сформовано податковий кредит відповідних періодів.

Таким чином судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість виконаних робіт, які оплачені позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного ремонтно-будівельного підприємства «Ортікон» до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000051530 від 05.04.2012р.;

Скасувати податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000061530 від 05.04.2012р.

Стягнути з державного бюджету на користь Приватного ремонтно-будівельного підприємства «Ортікон» (код ЄДРПОУ 32759655) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 32,19 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 01 лютого 2013 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова