Рішення

від 07.02.2013 по справі 913/192/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.13 Справа № 913/192/13-г

Провадження №4/319/192/13-г

Розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області , м. Луганськ

до Комунального закладу "Рубіжанський обласний центр для ВІЛ інфікованих дітей та молоді", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 2350 грн. 64 коп.

Суддя Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від заявника - Подгорна Г.В., службове посвідчення № 007816 від 06.10.2012;

від позивача - Щербатих Н.Г., довіреність № 14/1-9/Бл від 02.01.2013;

від відповідача - Приходченко Є.С., довіреність № б/н від 06.02.2013.

Суть спору: прокурор м. Луганська в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального закладу "Рубіжанський обласний центр для ВІЛ інфікованих дітей та молоді" заборгованості за надані послуги у сумі 2350 грн. 64 коп.

Представник заявника та позивача у судовому засіданні 07.02.2013 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача надав у судовому засіданні листв від 06.02.2013 № 21, яким зазначив, що відповідач має кредиторську заборгованість у сумі 2350,64 грн., яка виникла у зв'язку з не проходженням платіжних доручень в УДКСУ у м.Рубіжне Луганської області за період листопад-грудень 2012 року. Також відповідач вказав на те, що оплату кредиторської заборгованості за надані позивачем послуги гарантує. Вказаний лист судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Представник позивача надав у судовому засіданні 07.02.2013 лист, в порядку ст. 22 ГПК України, яким зазначив, що між позивачем та відповідачем підписаний акт взаємних розрахунків станом на 04.02.2013 де сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги становить 2350 грн. 64 коп. за жовтень, листопад, грудень 2012 року. Наданий лист з наданими до нього документами судом розглянуті та долучені до матеріалів справи разом наданим актом звірки взаємних розрахунків станом на 04.02.2013 та розрахунком позовних вимог, довідкою про розмір заборгованості відповідача станом на 07.02.2013.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 07.02.2013 лист, в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить долучити до матеріалів справи надані документи. Клопотання відповідача задоволене, надані документи долучені до матеріалів справи.

Заявник у судовому засіданні 07.02.2013 надав лист від 07.02.2013 № 156-704вих.-13, яким уточнив позивача за даним позовом, який судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,

в с т а н о в и в:

Обґрунтовуючи позовні вимоги заявник зазначив, що між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області (далі- Охорона, позивач) та Комунальним закладом "Рубіжанський обласний центр для ВІЛ інфікованих дітей та молоді" (далі- Замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг з охорони майна та технічного обслуговування системи охоронної сигналізації на об'єкті Комунальний заклад "Рубіжанський обласний центр для ВІЛ інфікованих дітей та молоді" підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України № 9-А/69 від 01.01.2012 (надалі-Договір), за умовами якого Замовник доручає, а Охорона приймає на себе зобов'язання про надання Замовнику послуг з охорони майна та технічного обслуговування системи охоронної сигналізації на об'єкті Замовника (надалі- Послуги) (п.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору вартість послуг за Договором складає: з 01.01.2012 по 31.12.2012 включно- 9534,45 грн., розраховується сторонами на підставі Дислокації та розрахунку( додаток №1-2 до Договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості. Оплата за послуги Охорони здійснюється Замовником по факту наданих послуг, згідно акта виконаних робіт, протягом семи банківських днів, але не пізніше 10-го числа наступного місяця.

Позивач умови Договору виконав у повному обсязі , але відповідач умови Договору щодо оплати за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не сплатив, тому заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 2350 грн. 64 коп. за період жовтень, листопад, грудень 2012 року, що підтверджується актами прийому - здачі виконаних робіт/послуг (а.с.18-19).

Заявник у позові зазначив, що згідно актів прийому - здачі виконаних робіт/послуг за жовтень, листопад, грудень 2012 року, які підписані між позивачем та відповідачем у справі без доповнень та заперечень, скріплені печатками їх підприємств, вбачається, що позивач виконав передбачені умовами Договору послуги, а відповідач прийняв надані послуги на загальну суму 2350 грн. 64 коп. без заперечень (а. с. 18-19).

Таким чином, відповідач свої обов'язки за Договором щодо своєчасної та повної сплати вартості наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за задані послуги у розмірі 2350 грн. 64 коп.

Оскільки відповідач не виконав умови Договору щодо оплати за надані послуги охорони, тому заявник в інтересах позивача звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги у сумі 2350 грн. 64 коп. за жовтень, листопад, грудень 2012 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги заявник посилається на умови договору про надання послуг з охорони майна та технічного обслуговування системи охоронної сигналізації на об'єкті Комунальний заклад "Рубіжанський обласний центр для ВІЛ інфікованих дітей та молоді" підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України № 9-А/69 від 01.01.2012 та положення ст.ст.525, 526, 530, 903 ЦК України.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором про надання послуг з охорони майна та технічного обслуговування системи охоронної сигналізації на об'єкті Комунальний заклад "Рубіжанський обласний центр для ВІЛ інфікованих дітей та молоді" підрозділом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України № 9-А/69 від 01.01.2012 зобов'язань на суму у сумі 2350 грн. 64 коп., що підтверджено наявним у матеріалах справи актами прийому - здачі виконаних робіт/послуг за жовтень, листопад, грудень 2012 року, які підписані сторонами без доповнень та заперечень та скріплені печатками їх підприємств, та відповідачем у справі не спростовано (а.с.18-19).

Відповідачем наявність заборгованості у сумі 2350 грн. 64 коп. не спростовано та доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за жовтень, листопад, грудень 2012 року у розмірі 2350 грн. 64 коп. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом звірення взаємних розрахунків станом на 04.02.2013, укладених між позивачем та відповідачем, без доповнень та зауважень, скріплених печатками їх підприємств та такою, що підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за надані послуги відповідачем надано до суду не було.

Згідно до пункту 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені, зокрема, ст. 2 ГПК України (господарський суд порушує справи за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються в інтересах держави). При цьому, прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарсько процесуального кодексу України встановлено, що „інтереси держави" , є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси, не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру", передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним кодексом.

Міліція України - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних замахів.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про міліцію» міліція є єдиною системою органів, які входять до складу Міністерства внутрішніх справ України, виконують кримінально-процесуальну, виконавчу, охоронну (на договірних засадах) функції. До складу міліції належать підрозділи кримінальної міліції, міліції суспільної безпеки, транспортної міліції, ДАІ, державної служби охорони, спеціальної міліції.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про міліцію" одними з основних завдань міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, захист власності від злочинних посягань.

Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ є централізованою системою підрозділів, створених для охорони на договірних : засадах об'єктів і майна держаної, колективної та приватної власності. Державна служба охорони діє на засадах самофінансування за рахунок коштів, отриманих за договорами охорони майна і громадян.

Відповідно до ч.18 ст. 10 Закону України „Про міліцію", охорона майна громадян та юридичних осіб є основним завданням міліції охорони.

Наявність заборгованості за надані послуги охорони негативно впливає на своєчасну виплату заробітної платні працівникам органів внутрішніх справ та сплату податків до бюджету, робить неможливим придбання спецзасобів, форменого одягу, запчастин та пального, що перешкоджає здійсненню функції по забезпеченню законності і правопорядку.

На підставі вищевикладеного, заявник вважає, що державі в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області ( позивач) відповідачем було завдано збитки через несплату заборгованості за надані послуги у сумі 2350 грн. 64 коп. , за таких обставин в теперішній час є підстави для представництва прокурором в суді інтересів позивача у формі звернення до суду з цим позовом та участі у його розгляді.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд вважає, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідач визнав позов в повному обсязі, суд, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає рішення про задоволення позову повністю.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 2350 грн. 64 коп. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні 07.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, п.5 ст.78, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального закладу "Рубіжанський обласний центр для ВІЛ інфікованих дітей та молоді" , пр.Московський,3б , м. Рубіжне Луганської області, код ЄДРПОУ 35615912 на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, вул.Леніна,30, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 08596831, заборгованість за надані послуги в сумі 2350 грн. 64 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Комунального закладу "Рубіжанський обласний центр для ВІЛ інфікованих дітей та молоді" , пр.Московський,3б , м. Рубіжне Луганської області, код ЄДРПОУ 35615912:

- в доход Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору 1720 грн. 50 коп., на рахунок отримувача 31214206783006, отримувач коштів УДКСУ у м.Луганську, код отримувача ( код ОКПО) 37991503, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, код банку отримувача (МФО) 804013, код класифікації доходів бюджету 22030001, видати наказ Рубіжанської об'єднаної державній податковій інспекції .

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено та підписано - 08.02.2013.

Суддя Г.М.Старкова