Рішення

від 06.02.2013 по справі 910/1161/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1161/13 06.02.13

За позовомФізичної особи-підприємця Липницької Марини Дмитрівни доГаражно-будівельного кооперативу «Водник» провизнання права власності Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Горяєва О.С. від відповідача:Яременко С.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Липницька Марина Дмитрівна (надалі - «Підприємець») звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу «Водник» (надалі - «Кооператив») про визнання права власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем заперечується право власності позивача на нежитлове приміщення - гаражні бокси №44 та №45 загальною площею 148,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 20-А, об'єднані та реконструйовані. набуте шляхом внесення відповідачу в повному обсязі пайових внесків за таке майно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.01.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.02.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, надала документи на виконання вимог ухвали суду та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на те, що позивачем було внесено пайові внески за гаражні бокси як за окремі приміщення, в той час як ним заявлено вимогу про визнання права власності на нежитлове приміщення - мийку автомашин та торговельно-офісні приміщення.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням VI сесії ХХІІІ скликання Київської міської ради №63/565 від 21.10.1999 р. Кооперативу було передано у постійне користування земельну ділянку площею 1,8038 га для обслуговування та експлуатації гаражних боксів на вул. Електриків, 20-А у Подільському районі.

На підставі вказаного рішення Київської міської ради Кооперативу було видано Державний акт на право постійного користування землею І-КВ №007362 від 16.11.2000 р.

07.12.2006 р. рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) Кооперативу, яке затверджене протоколом членів Кооперативу №17, Підприємця прийнято в члени такого Кооперативу.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.01.2007 р. Підприємцем було сплачено у повному обсязі суму пайового внеску за гаражний бокс №44, ряд №14, площею 38,22 кв.м. з другим поверхом площею 38,22 кв.м. по вул. Електриків, 20-А в подільському районі міста Києва, у розмірі 200,00 грн.

Крім того, 10.01.2007 р. Підприємцем було сплачено у повному обсязі суму пайового внеску за гаражний бокс №45, ряд №14, площею 38,22 кв.м. з другим поверхом площею 38,22 кв.м. по вул. Електриків, 20-А в подільському районі міста Києва, у розмірі 200,00 грн.

03.12.2012 р. Підприємець звернулась до Кооперативу із заявою про вихід з кооперативу, в якій повідомляла, що у 2007 році здійснила реконструкцію спірних гаражних боксів, а також просила одержати свою загальну частку натурою шляхом отримання у власність автомийки та торгівельно-офісних приміщень.

Відповідач листом від 20.12.2012 р. проти задоволення вимог позивача заперечував з огляду на те, що Підприємцем не вносилися пайові внески за об'єднані (реконструйовані) приміщення, а вносилися за окремі: гаражний бокс №44 та №45.

Спір у справі виник у зв'язку із порушенням, на думку позивача, його права власності на збудовану нежитлову будівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність» (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Згідно з п.п. а) п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 28.06.1991 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних з діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом (ст. 15 Закону України «Про власність»).

Отже, з моменту внесення членом кооперативу свого паю на гараж, ним правомірно набувається право власності на таке приміщення.

Із матеріалів справи вбачається, що 10.01.2007 р. позивачем в повному обсязі було сплачено відповідачу пайові внески за гаражні бокси №44 та №45, ряд №14, загальною площею 148,40 кв.м. по вул. Електриків, 20-А в Подільському районі міста Києва, на загальну суму 400,00 грн., що підтверджується довідками Кооперативу №29 та №30 від 20.12.2012 р.

Таким чином, з урахуванням положень Закону України «Про власність» та Цивільного кодексу України, судом встановлено, що 10.01.2007 р. Підприємцем правомірно набуте право власності на нежитлові приміщення - гаражні бокси №44 та №45, загальною площею 148,40 кв.м., що знаходяться по вул. Електриків, 20-А в Подільському районі міста Києва.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 15 Закону України «Про власність» (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин) громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.

Частинами 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

В 2007 році Підприємцем було реалізоване своє право на розпорядження майном шляхом проведення реконструкції отриманих у власність гаражних боксів №44 та №45, а саме перероблено такі приміщення під мийку автомашин та облаштувано торгівельно-офісні приміщення загальною площею 148,40 кв.м.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Матеріалами справи (технічний паспорт на гараж №44-45 ряд №14 та довідки Кооперативу №29 та №30 від 20.12.2012 р.) підтверджується завершення будівництва та введення в експлуатацію 01.04.2007 р. нежитлового приміщення - мийки автомашин та торгівельно-офісних приміщень загальною площею 148,4 кв.м., що знаходиться по вул. Електриків, 20-А в Подільському районі м. Києва.

Відповідно до висновку судового будівельно-технічного дослідження №1/13, складеного 04.02.2013 р. суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством «Бюро Маркуса», будівля мийки автомашин та торгівельно-офісних приміщень загальною площею 148,4 кв.м. відповідає технічним рішенням Ескізного Проекту Реконструкції гаражних блоків №№44-45, ряд 14 в гаражному кооперативі «Водник» під мийку автомашин, з надбудовою торговельно-офісних приміщень по вул. Електриків, 20-А в Подільському районі м. Києва, що розроблений ТОВ «Гранд проект» у 2007 році, виходячи із будівельних, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм та правил.

Таким чином, 01.04.2007 р. позивач правомірно набув право власності на новостворене нерухоме майно - приміщення - мийки автомашин та торгівельно-офісних приміщень загальною площею 148,4 кв.м.

Заперечуючи проти позову, відповідач вважає, що позивач набув право власності на окремі нежитлові будівлі - гаражні бокси №44 та №45, в той час як за об'єднані (реконструйовані) приміщення пайові внески ним вносилися.

Таким чином, відповідач на теперішній час не визнає за позивачем його право власності на спірний об'єкт (об'єднані та реконструйовані гаражні бокси №44 та №45 загальною площею 148,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 20-А), що свідчить про наявність між сторонами спору щодо права власності.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Оскільки, судом встановлено, що позивач правомірно набув право власності на спірний об'єкт (об'єднані та реконструйовані гаражні бокси №44 та №45 загальною площею 148,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 20-А), а відповідач необґрунтовано його не визнає та обмежує в його здійсненні, право власності позивача на такий об'єкт підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про визнання за ним права власності на гаражні бокси об'єднані та реконструйовані під мийку автомашин та облаштування торгівельно-офісних приміщень, а саме на нежитлове приміщення (мийка автомашин та торгівельно-офісні приміщення) загальною площею 148,4 кв.м., що знаходиться по вул. Електриків, 20-А в Подільському районі м. Києва.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Липницької Марини Дмитрівни задовольнити повністю.

2. Визнати за Фізичною особою-підприємцем Липницькою Мариною Дмитрівною (04116, м. Київ, вул. Коперника, 17, кв. 37; ідентифікаційний номер 2531714300) право власності на нежитлове приміщення (мийка автомашин та торгівельно-офісні приміщення) загальною площею 148,4 кв.м., що знаходиться по вул. Електриків, 20-А в Подільському районі м. Києва.

3. Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Водник» (04176, м. Київ, вул. Електриків, 20-А; ідентифікаційний код 21587423) на користь Фізичної особи-підприємця Липницької Марини Дмитрівни (04116, м. Київ, вул. Коперника, 17, кв. 37; ідентифікаційний номер 2531714300) судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.02.2013 р.

Суддя В.П. Босий