Рішення

від 04.02.2013 по справі 5011-45/17547-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/17547-2012 04.02.13

За позовом : Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві Ради"

до : Закритого акціонерного товариства "Джерело"

про : стягнення 2 599,95 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Максимова Я.С. - представник за довіреністю від 12.12.2012, б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що на умовах укладеного сторонами даного спору Договору про надання послуг від 01.01.2010 № 3/302д, комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві Ради" надало закритому акціонерному товариству "ДЖЕРЕЛО", найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство "ДЖЕРЕЛО", послуги з утримання прибудинкової території, технічного обслуговування та вивіз сміття, а відповідач надані йому послуги отримав, але не оплатив.

З таких підстав, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 2 599,95 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-45/17547-2012, а її розгляд призначено на 14.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 розгляд справи відкладено на 04.02.2013, про що відповідач повідомлений судом належним чином, що, в свою чергу, підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення останньому поштового відправлення.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач обґрунтованих пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника та відзиву на позов, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, до суду не подав.

Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу суду не заявлялося у зв'язку з чим, розгляд даної справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення повноважного представника позивача по суті даного спору, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А НО В И В :

Між комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві Ради" (далі - позивач) та закритим акціонерним товариством "ДЖЕРЕЛО", найменування якого змінено на публічне акціонерне товариство "ДЖЕРЕЛО", (далі - відповідач) укладено договір про надання послуг від 01.01.2010 № 3/302д (далі - Договір).

Як вбачається з предмету Договору, позивач взяв на себе зобов'язання надавати послуги з утримання прибудинкової території, технічного обслуговування та вивіз сміття (далі - послуги), а відповідач оплачувати вартість цих послуг.

Склад та розрахунок вартості послуг визначається у додатку до Договору, що є його невід'ємною частиною (п. 3.1 Договору).

Як вбачається з п. 3.2 Договору, загальна вартість послуг за місяць складає 563,49 грн., з яких: 269,98 грн. - витрати з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та 293,51 грн. - вивіз сміття (п. 1.1 Додатку № 1 до Договору).

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що оплата вартості послуг проводиться відповідачем до 20 числа наступного за календарем розрахунковим місяцем.

Згідно з п. 8.1 Договору, то останній набрав чинності з моменту його підписання і діє до 31.07.2010. Якщо жодна зі сторін даного спору за місяць до кінця дії Договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію Договору, то Договір вважається продовжений на наступний строк на тих же умовах.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, з огляду на те, що в порядку п. 8.1 Договору, від відповідача позивачеві не надходило пропозицій щодо припинення дії Договору, позивач надавав відповідачеві послуги, а останній їх отримав, але не оплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 599,95 грн., про що свідчить довідка про стан розрахунків по Договору станом на 01.11.2011, яка підписана директором позивача, головним бухгалтером та бухгалтером.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем своєї заборгованості за отримані ним послуги на користь позивача до суду не подано.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 2 599,95 грн. є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того, позивач у позовній заяві просив суд вжити заходів щодо забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно, що належать відповідачу.

Розглянувши згадану вище заяву позивача, суд її відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Абзацом 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 № 16 (далі -Постанова) передбачено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до абзацу 2 п. 3 Постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач свою заяву про забезпечення позову жодним чином не обґрунтував, доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, суду не надав.

За таких обставин суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову та не визнає за необхідне накладати арешт на майно та грошові кошти відповідача, які знаходяться на рахунках банківської установи.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

За подання до господарського суду заяви про забезпечення позову пунктом 2.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1073,00 грн.

Отже, виходячи з викладеного вище, судовий збір за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України у розмірі 1 609,50 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Замінити найменування Закритого акціонерного товариства "ДЖЕРЕЛО" на Публічне акціонерне товариство "ДЖЕРЕЛО".

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДЖЕРЕЛО" (02166, м. Київ, вул. Курчатова, буд. 5; код ЄДРПОУ 04543648, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у місті Києві Ради" (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15; код ЄДРПОУ 36657100, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 2 599,95 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 95 коп. - основного боргу; 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у місті Києві Ради" (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15; код ЄДРПОУ 36657100, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) в дохід Державного бюджету України - 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.02.2013 року.

Суддя С.В. Балац