Рішення

від 30.01.2013 по справі 5017/3316/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2013 р.Справа № 5017/3316/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Гарновська К. В.

за участю представників сторін:

Представники сторін:

від позивача: Швед А.Ю. (представник діючий на підставі довіреності);

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Кілійської районної санітарно-епідеміологічної станції;

до відповідача: Комунального закладу охорони здоров'я Кілійської районної ради "Вилківська міська лікарня";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кілійської районної ради Одеської області;

про стягнення 64868,78 грн.;

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Кілійська районна санітарно-епідеміологічна станція звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - Комунального закладу охорони здоров'я Кілійської районної ради "Вилківська міська лікарня", в якій просить суд стягнути з відповідача 64 868, 78 грн., з яких 50 252, 25 грн. сума основної заборгованості, 12 229, 20 грн. пені та 2 387, 33 грн. 3% річних, а також стягнути з відповідача суму сплаченого судовго збору у розмірі 1 609, 50грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між Кілійською районною санітарно-епідеміологічною станцією та Комунальним закладом охорони здоров'я Кілійської районної ради "Вилківська міська лікарня" договору №2 від 01.02.2011р. позивачем взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов вказаного договору, виконано в повному обсязі, між тим, відповідач, в порушення вимог договору, за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, сплативши тільки 19 971, 06 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою суду від 19.11.2012р. суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом порушено провадження у справі № 5017/3316/2012, залучено Виконавчий комітет Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та призначено розгляд справи у засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2012р. виключено із складу третіх осіб Виконавчий комітет Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області та залучено Кілійську районну раду Одеської області (68303, Одеська обл., Кілійський район, м. Кілія, вул. Леніна, вул. Леніна, 44, код ЄДРПОУ 23214904) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 16.01.2013р. строк розгляду справи № 5017/3316/2012 продовжено до 31.01.2013р. та відкладено розгляд справи у засіданні суду.

10.12.2012р. відповідачем надано суду відзив на позов Кілійської районної санітарно-епідеміологічної станції, згідно якого Комунальний заклад охорони здоров'я Кілійської районної ради "Вилківська міська лікарня" просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Кілійської районної санітарно-епідеміологічної станції про стягнення 64 868, 78 грн.

16.01.2013р. позивачем надано суду заяву про зменшення суми позову, згідно якої просить суд зменшити суму позову до 56 546, 42 грн., з яких 50 252, 25 грн. основна сума заборгованості, 3 906, 84 грн. нарахована пеня та 2 387, 33 грн. - 3% річних.

16.01.2013р. Комунальний заклад охорони здоров'я Кілійської районної ради "Вилківська міська лікарня" надав суду доповнення до відзиву на позовну заяву та підтримав свою позицію щодо заперечення проти позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 30.01.2013р. позивач свої позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 30.01.2013р. не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином безпосередньо під розпис.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01.02.2011р. між Комунальним закладом „Вилківська міська лікарня" (надалі - Замовник) та Кілійською районною санітарно-епідеміологічною станцією (надалі - Виконавець) укладено договір № 2 про надання послуг по проведенню лабораторних бактеріологічно-діагностичних досліджень для Комунального Закладу „Вилківська міська лікарня".

Пунктами 2.1., 2.2. та 2.3. договору передбачено, що надання послуг цього договору проводяться окремими видами обстежень, вказаними у додатку № 1. З цінами згідно тарифів затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2006р. № 662. За виконану роботу згідно цього договору Замовник перераховує Виконавцю 116 567, 00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 19 427, 83 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору, Виконавець надає Замовнику акти виконаних робіт за надані послуги в термін не пізніше 5 числа наступного місяця.

При цьому, пунктами 3.4. та 4.1. договору встановлено, що Замовник оплачує роботу Виконавця в розмірі, передбаченим актом виконаних робіт згідно Постанови Кабінету Міністрів від 11.05.2006р. № 662 протягом 3 днів.

Згідно з п. 5.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.

Відповідно до п. 5.2. договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань пов'язаних з наданням послуг за бюджетні кошти Учасник сплачує Замовнику штрафні санкції у розмірі 0,5%, а у разі здійснення попередньої оплати, Учасник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає Замовнику кошти із урахуванням індексу інфляції.

Пунктами 7.1. та 7.2. договору передбачено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей, сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Згідно з п.п. 8.1. та 8.2. цей договір діє до 31.12.2011р. Цей договір може бути розірваний за згодою кожної з сторін письмовим попередженням іншої сторони за 10 днів до припинення дії договору. До дати припинення договору повинні бути здійснені розрахунки згідно діючого законодавства.

До позовної заяви позивачем додано План проведення планових бактеріологічних (клінічних та профілактичних) досліджень КЗ „Вилківська міська лікарня" на 2011 рік, яким встановлено категорії досліджень, види досліджень, пункт прейскуранта, вартість, середньорічна кількість обстежень та загальна сума, а також надані акти виконаних робіт за січень 2011р. на суму 3882,69 грн., лютий 2011р. на суму 3888, 9 грн., березень 2011р. на суму 4502, 58 грн., квітень 2011р. на суму 4444, 05 грн., травень 2011р. на суму 5892,78 грн., червень 2011р. на суму 5516,35 грн., липень 2011р. на суму 1170, 41 грн., серпень 2011р. на суму 417, 62 грн., вересень 2011р. на суму 7534,15 грн., жовтень 2011р. на суму 5213, 08 грн., листопад 2011р. на суму 7789,64 грн. Вказані акти підписані позивачем, між тим, підпис відповідача на вказаних актах відсутній.

Також, в підтвердження виконання Кілійською районною санітарно-епідеміологічною станцією своїх зобов'язань за договором № 2, позивачем надано акт звірки взаємних розрахунків з відповідачем, підписаний як позивачем так і відповідачем, в якому з боку позивача зазначено, що станом на 01.09.2012р. сальдо на користь СЕС складає 50 252, 23грн., а з боку відповідача вказано, що заборгованості на 01.10.2012р. не має.

10.12.2012р. позивачем надані суду додаткові пояснення до позову з яких, зокрема, вбачається, що за домовленістю сторін договір вступає в силу з моменту його підписання, тобто з 01.02.011р. і діє до 31.12.2011р. Відповідно до умов договору до 31.12.2011р. сторони повинні повністю виконати взяті на себе зобов'язання, проте відповідач не оплатив в повній мірі виконані послуги, які затверджені планом проведення планових бактеріологічних досліджень. На думку позивача, підтвердженням надання відповідачу відповідних послуг є план проведення планових бактеріологічних (клінічних та профілактичних) досліджень КЗ „Вилківська міська лікарня" на 2011р., який є невід'ємним додатком до Договору № 2 та підписаний відповідачем. Вказаним додатком сторони узгодили суму та безпосередньо ті роботи, які мав виконати позивач на протязі дії договору. Акти виконаних робіт своєчасно надавались відповідачу з детальним описом виконаних робіт за відповідний місяць, проте, з різних причин вони не оплачувались, журнали досліджень де безпосередньо зафіксовано кількість проведених робіт, а також вид робіт. В свою чергу відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором оскільки позивачу було сплачено лише 19 971, 06 грн. 26.01.2012р. позивачем було направлено на ім'я Головного лікаря КЗ „Вилківська міська лікарня" вимогу про сплату заборгованості № 137 на виконання п. 7.1 Договору, а також ст. 5 Господарсько-процесуального кодексу України. Проте відповіді від відповідача так і не надійшло. Договір з КЗ „Вилківська міська лікарня було укладено лише у лютому 2011 року оскільки, до цього моменту у відповідача не було кошторису на 2011 рік на підставі та у відповідності до якого він вправі укладати договори, але фактично в січні місяці послуги для відповідача позивачем вже надавались, оскільки Вилківська лікарня не має своїх лабораторій дослідження повинні проводитись регулярно. Відповідно до п.2.3. загальна сума договору склала 116567 грн. Кілійською районною СЕС було проведено лабораторні бактеріологічно-діагностичні дослідження та медичні огляди працівників бюджетних установ на суму 70 223, 29 грн. КЗ „Вилківська міська лікарня" на вищезазначені дослідження сплатила лише 19971 грн. 06 коп.. Таким чином сума основної заборгованості без врахування пені та 3% річних склала 50252,25грн.

Крім того, до заяви про зменшення суми позову позивачем додано Акт виконаних робіт № 8 від 26.10.2011р. на суму 9985,17 грн. та Акт виконаних робіт № 8 від 22.08.2011р. на суму 9985,89 грн. З вказаних актів вбачається, що вони підписані позивачем та відповідачем, виставлені на виконання договору № 2, між тим, за який період були надані вказані послуги в даних актах не зазначено.

В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на те, що акти виконаних робіт відповідачем не підписувались, оскільки Замовник не згоден з об'ємом виконаних робіт. Про це неодноразово наголошував Замовник, проте впливати та/або контролювати діяльність Виконавця було неможливо. Факт проведення робіт фіксував спеціаліст Виконавця у відповідному журналі, зміст якого до теперішнього часу Замовнику був невідомий. Усі спроби вести альтернативний контроль зі сторони Замовника, щодо кількості робіт проведених Виконавцем були марні, оскільки на такий контроль Виконавець не погоджувався. Відтак після виконання Виконавцем певного виду робіт, спеціаліст Виконавця фіксував це у зазначених журналах самостійно підписував відповідні записи проте самі записи не узгоджував з Замовником. Також відповідачем зазначено, що відповідно до п. 3.4. договору Замовник оплачує роботу Виконавця в розмірі передбаченим актом виконаних робіт, згідно Постанови КМУ від 11.05.2006 року № 662, протягом 3 днів, але з якої дати або події починається відлік зазначеного триденного строку договором не визначено. Таким чином договором не визначений момент належного виконання Замовником своїх зобов'язань в частині оплати послуг. Щодо стягнення 3% річних та пені відповідач зазначає, що сторони у договорі не визначили відповідальність Замовника за несвоєчасне та/або неповне виконання грошових зобов'язань (ані розмір пені, ані розмір штрафу), у зв'язку з чим, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 12 229,20 грн. пені за прострочення оплати за послуги, на думку відповідача, є безпідставними, а також враховуючи те, що договором не визначений момент належного виконання Замовником своїх зобов'язань в частині оплати послуг, а також відсутність належних доказів щодо розміру заборгованості за договором позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 2 387,33 грн. - 3% річних від суми несплаченого зобов'язання є також безпідставними.

Згідно наданих до суду доповнень до відзиву, відповідач посилається на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003р. № 1351 із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11 травня 2006 року N 662, від 17 жовтня 2007р. N 1235 затверджено тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, проте враховуючи податок на додану вартість, ціна послуг, яка передбачена планом проведення планових бактеріологічних досліджень значно перевищує ціну таких послуг, яка затверджена Кабінетом Міністрів України. Також відповідачем вказується на наявність розбіжностей у кількості проведених досліджень вказаних у виставлених актах, та кількостей відповідних записів у журналах реєстрації цих досліджень. Відповідачем зазначено, що крім договору який укладався сторонами у лютому 2011р., 08.08.2011р. сторони уклали ще один договір під тим же номером 2. Як і в попередньому договорі відповідно до п. 1.1. Замовник замовляє, а Виконавець надає послуги по проведенню лабораторних бактеріологічно-діагностичних досліджень для комунального закладу «Вилківської міської лікарні». Відповідно до п. 2.1. Договору надання послуг цього договору проводяться окремими видами обстежень вказаними у Додатку № 1 (плану проведення планових бактеріологічних досліджень КЗ «Вилківська міська лікарня» на 2011 рік). Таким чином на підставі одного плану було укладено два договори. На виконання умов договору від 08.08.2011р. позивач надіслав два акта виконаних робіт (Акт виконаних робіт від 08.08.2011 року на загальну суму 9 985,89 грн. та Акт виконаних робіт від 06.10.2011 року на загальну суму 9 985,17 грн.). Проте, позивач в один період одночасно виставляє Акти виконаних робіт і по договору від 01.02.2011р.

Разом з тим, твердження відповідача щодо існування аналогічного договору №2 про надання послуг господарським судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи вказаний договір відсутній, та представником відповідача не надано належної копії даного договору до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів про надання послуг та умови якого ніяким чином не суперечать нормам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

В підтвердження належного виконання своїх обов'язків за договором № 2 позивач посилається насамперед на акти виконаних робіт за січень 2011р. на суму 3882,69 грн., лютий 2011р. на суму 3888, 9 грн., березень 2011р. на суму 4502, 58 грн., квітень 2011р. на суму 4444, 05 грн., травень 2011р. на суму 5892,78 грн., червень 2011р. на суму 5516,35 грн., липень 2011р. на суму 1170, 41 грн., серпень 2011р. на суму 417, 62 грн., вересень 2011р. на суму 7534,15 грн., жовтень 2011р. на суму 5213, 08 грн., листопад 2011р. на суму 7789,64 грн., та журнали реєстрації досліджень, які додані до позовної заяви.

Як встановлено матеріалами справи, акти виконаних робіт за січень 2011р. на суму 3882,69 грн., лютий 2011р. на суму 3888, 9 грн., березень 2011р. на суму 4502, 58 грн., квітень 2011р. на суму 4444, 05 грн., травень 2011р. на суму 5892,78 грн., червень 2011р. на суму 5516,35 грн., липень 2011р. на суму 1170, 41 грн., серпень 2011р. на суму 417, 62 грн., вересень 2011р. на суму 7534,15 грн., жовтень 2011р. на суму 5213, 08 грн., листопад 2011р. на суму 7789,64 грн. не містять відомостей за яким саме договором вони були виставлені, відсутні дати складання вказаних актів та взагалі позивачем не надано доказів надання відповідачу або отримання ним вказаних актів, відповідно до умов договору, що стало би підставою для оплати наданих послуг відповідачем та підтвердило момент виникнення у нього обов'язку щодо оплати робіт, згідно до умов п. 3.4. договору №2 від 01.02.2011р.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що вказані акти не є належними та допустимими доказами, підтверджуючими факт належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 2, з боку позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що за своєю формою вищевказані акти та акти № 8 від 26.10.2011р. та від 22.08.2011р. значно відрізняються, так згідно поданих позивачем актів виконаних робіт № 8 від 26.10.2011р. та від 22.08.2011р. на загальну суму 19 971, 06 грн. вбачається, що вказані акти дійсно виставлені на виконання умов договору № 2, отже, підписані та скріплені печатками обох сторін.

З наведеного вбачається, що належно виконані позивачем зобов'язання з договором №2 від 01.02.2011р. лише за актами №8 від 26.10.2011р. та від 22.08.2011р. на загальну суму 19 971, 06 грн., які і були оплачені відповідачем.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем, в порушення вимог вищевказаних статей, не надано належних доказів, підтверджуючих виконання ним робіт за договором №2 від 01.02.2011р. на суму 50 252, 25 грн., в зв'язку з чим, суд доходить висновку про відсутність у відповідача зобов'язання по сплаті 50 252, 23 грн. за актами виконаних робіт за січень 2011р. на суму 3882,69 грн., лютий 2011р. на суму 3888, 9 грн., березень 2011р. на суму 4502, 58 грн., квітень 2011р. на суму 4444, 05 грн., травень 2011р. на суму 5892,78 грн., червень 2011р. на суму 5516,35 грн., липень 2011р. на суму 1170, 41 грн., серпень 2011р. на суму 417, 62 грн., вересень 2011р. на суму 7534,15 грн., жовтень 2011р. на суму 5213, 08 грн., листопад 2011р. на суму 7789,64 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Кілійської районної санітарно-епідеміологічної станції у повному обсязі.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04.02.2013р.

Суддя Невінгловська Ю.М.