Постанова

від 30.01.2013 по справі 804/657/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 р. Справа № 804/657/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретарі судового засідання:Троценко О.О. за участю представників сторін: від позивача: Мадалиць В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 14 про стягнення 112 422, 98грн., -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2013р. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася з адміністративним позовом до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства №14 та просить:

- стягнути з відповідача на користь державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість в сумі 96692, 00грн.;

- стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету заборгованість з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності в сумі 15729, 00грн.;

- стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету заборгованість зі збору за спеціальне використання води від підприємств житлово-комунального господарства в сумі 1, 98грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та має борг по податку на додану вартість у розмірі 96692, 00грн., по податку на прибуток у розмірі 15729, 00грн. та з податку за спеціальне використання води у розмірі 1,98грн. за деклараціями від 18.04.2012р., від 20.05.2012р., від 19.07.2012р., 17.08.2012р., від 19.11.2012р. Позивачем вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була надіслана податкова вимога №2238 від 21.11.2011р., яку відповідачу направлено рекомендованим листом, однак вимога не була сплачена у встановлені законом строки, а тому позивач просить стягнути вищезазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку на підставі ст.ст. 14, 16, 36 Податкового кодексу України та ст.67, 68 Конституції України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом про направлення та отримання відповідачем від 28.01.2013р. факсу.(а.с.38).

Відповідач своїм правом згідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень на вимогу суду не надав.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у ній доказами у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 14 зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 18.09.2008р. та знаходиться на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби з 09.01.2004р., що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26.03.2012р. № 8944 та копією довідки з Єдиного державного реєстру від 23.03.2012р (а.с. 7, 9).

Відповідач подав до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби наступні податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9019804211 від 18.04.2012р. за березень 2012р. податковий борг складає 43 167грн., по терміну сплати до 30.04.2012р. Податковий борг виник - з 02.05.2012р.(а.с. 29-30);

- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9028162047 від 20.05.2012р. за квітень 2012р. податковий борг складає 35 864грн., по терміну сплати до 30.05.2012р. Податковий борг виник - з 01.06.2012р.(а.с.19-20);

- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 26445 від 19.07.2012р. за червень 2012р. податковий борг складає 11 498грн., по терміну сплати до 30.07.2012р. Податковий борг виник - з 31.07.2012р.(а.с. 27-28);

- за податковою декларацією з податку на додану вартість № 35860 від 17.08.2012р. за липень 2012р. податковий борг складає 6 163грн., по терміну сплати до 30.08.2012р. Податковий борг виник - з 31.08.2012р.(а.с.25-26).

Загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість з березня по липень 2012р. становить 96692грн. 00коп.

Також, відповідач подав до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська наступні податкові декларації з податку на прибуток, а саме:

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9024717493 від 08.05.2012р., де відповідачем самостійно нарахована сума податкових зобов'язань у розмірі - 172грн., по терміну сплати до 20.05.2012р.(а.с. 21-22);

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №34739 від 09.08.2012р., де відповідачем самостійно нарахована сума податкових зобов'язань у розмірі - 15 557грн., по терміну сплати до 19.08.2012р.(а.с.23-24).

Отже, податковий борг по вказаних вище податкових деклараціях виник у відповідача з 21.05.2012р. та з 20.08.2012р. відповідно.

Таким чином, загальна сума боргу з податку на прибуток становить 15 729, 00грн.

Відповідачем також була подана до податкової інспекції податкова декларація зі збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих та підземних вод для потреб рибництва; за спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної води № 54117 від 19.11.2012р. за півріччя 2012р., де відповідачем визначена сума грошового зобов'язання в розмірі 1,90грн. та самостійно нараховані штрафні санкції в розмірі 0,08грн. по терміну сплати до 19.11.2012р. Податковий борг виник - з 20.11.2012р.(а.с.16-18).

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю , протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідач у вищевказані строки самостійно визначеного грошового зобов'язання не сплатив, у зв'язку з чим у нього виник податковий борг в загальній сумі 112 422,98грн., що підтверджується копією зворотного боку облікової картки відповідача.(а.с. 10-15).

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суму узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Так, податковим органом, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, була сформована податкова вимога № 2238 від 21.11.2011р. на суму 233, 43грн., яку відповідачу направлено рекомендованим листом, що підтверджується копією квитанції про відправлення податкової вимоги.(а.с. 4-5).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилась не сплаченою у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшеного податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідна правова позиція викладена і в листі Вищого адміністративного Суду України від 12.04.2012р. № 1044/11/13-12.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 112 422, 98грн. суду не надав.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 14 про стягнення 112 422,98грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 14 (м.Дніпропетровськ, вул. Тополина, 20, ЄДРПОУ 32701741) на користь державного бюджету (код бюджетної класифікації 14010100 на рахунок № 31118029700004 в УДК у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, МФО 805012, код бюджетної класифікації 11020201 на рахунок № 33211861700004, код бюджетної класифікації 13020401 на рахунок № 33110359700004) податковий борг з податку на прибуток, з податку на додану вартість, зі збору за спеціальне використання води в загальній сумі 112 422, 98грн. (сто дванадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні 98 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04.02.2013р.

Суддя С.О. Конєва