Рішення

від 30.11.2006 по справі 1/337пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/337пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.11.06 р.                                                                               Справа № 1/337пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді

З.П.Азаровій

При секретарі судового засідання: А.С. Розум

З участю представників сторін:

від позивача:  Губар Ю.В. – представ. за дов. .

від відповідача : АкімушкінаО.В.. – представ. за дов.

                            Фадєєва Т.В. – гол. держ. виконавець.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрсторймеханізація”, м. Донецьк

до відповідача 1 : Корпорація “Міжрегіональний Промисловий Союз”, м. Донецьк

до відповідача 2 : Відділ Державної виконавчої служби у Будьонівському районі м. Донецька.

про  визнання права власності.

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація”, м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Корпорації “Межрегіональний “Промисловий Союз”, м. Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно – котельню, літ. О-1, загальною площею 177,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, Будьонівський район, вул.. Світлого Путі, буд.1.

В обґрунтування своїх вимог позивачем надані копії: договору №93 від 01.07.2002 року, свідоцтва про державну реєстрацію, Технічного паспорту на котельну, заяви про державну реєстрацію права власності від 01.09.2006 року, рішення реєстратора від 15.09.2006 року, технічного

звіту, зробленого ТОВ ПБК “Емброл Інжинірінг”, листа Донецької міської ради від 01.11.2004 року №01/13-6225, акта від 14.11.2006 року про стан приборів обліку витрат газу, протокол засідання комісії з перевірки знань щодо охорони праці.

Позивач надав  доповнення до позовної заяви №361/3 від 15.11.2006 року, в яких він просить суд звільнити з –під арешту нерухоме майно, а саме: котельню, літ. О-1, загальною площею 177,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, Будьонівський район, вул.. Світлого Путі, буд.1 на яке постановою №АА 320565 від15.09.2004 року було накладено арешт.

В обґрунтування додаткових вимог позивач посилається на взаємопов'язаність заявлених та додаткових вимог.

Ухвалою від 16.11.2006 року судом залучений до участі у справі в якості другого відповідача Державна виконавча служба у Будьонівському районі м. Донецька.

Відповідач 1, Корпорація “Міжрегіональний промисловий Союз” погоджується та визнає,  що викладені у позові обставини встановлюють наявність факту невизнання права власності, через відсутність належним чином оформленого правовстановлюючого документа, а саме ним не була проведена державна реєстрація права власності по договору  купівлі-продажу котельної з ТОВ “Укрінтерстрой”.

Залучений до участі  в справі у якості другого відповідача – Державна виконавча служба у Будьонівському районі м. Донецька надала відзив №7722 від 29.11.2006 року, в якому зазначила, що 10.02.2005 року до Відділу ДВС  Будьонівського  РУЮ м. Донецька, згідно п.10 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, надійшли на примусове виконання 22 накази господарського суду щодо стягнення боргів на користь юридичних осіб з ТОВ “Укрінтерстрой” на загальну суму 723 939,48 грн. Для виконання вказаних наказів було відкрито зведене виконавче провадження і згідно довідки БТІ м. Донецька №419 від 15.08.2004 року  з метою забезпечення збереження та подальшої реалізації в рахунок погашення боргів ТОВ “Укрінтерстрой”, постановою від 15.09.2004 року накладений арешт на будинок 1 по вул. Світлого Путі, м. Донецька, на спірне приміщення,  оскільки ВДВС не мало інформації щодо власника приміщення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарським судом встановлено, що 19 червня 2002 року між ТОВ “Укрінтерстрой” та відповідачем 1  Корпорацією “Міжрегіональний Промисловий союз”, м. Донецьк був укладений договір купівлі-продажу №34, за яким ТОВ “Укрінтерстрой” (продавець) зобов'язався передати у власність Корпорації “МПС” (покупець ) інвентарні об'єкти, серед яких був об'єкт нерухомого майна -  котельна, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул.. Світлого Путі,1.

Згідно п. 7.6 договору право власності на інвентарні об'єкти переходить до Покупця (Корпорації “МПС”) з дати підписання актів приймання – передачі об'єктів.

19.червня 2002 року відповідач за актом прийому - передачі прийняв котельню.

Відповідно до ст.. 128 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, який діяв за станом на момент укладання договору між ТОВ “Укрінтерстрой” та відповідачем 1, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Таке ж положення міститься в ст. 334 ЦК України в редакції 2003 року.

Отже, на підставі ст. 128 ЦК УРСР та п.7.6 договору відповідач отримав право власності на котельню, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул.. Світлого Путі, буд.1. але не здійснив державну реєстрацію права власності та не зробив технічну інвентаризацію майна.

В подальшому 01.липня 2002 року між ТОВ “Укрстроймеханізація”(позивач) та корпорацією “МПС” (відповідач 1) уклали договір купівлі-продажу №93, за яким відповідач  (продавець) передав у власність позивача (покупця),  котельню літ. О-1, загальною площею 177,5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул.. Світлого Путі, буд. 1.

П.7.5 договору купівлі-продажу №93 від 01.07.2002 року визначено, що право власності на об'єкти переходить до покупця (позивача) з дати підписання актів прийому – передачі  об'єктів.

Акт прийому – передачі до договору купівлі-продажу №93 підписаний та скріплений печатками 01.07.2002 року.

Відповідно до  ст. 128 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) та ст.  334  ЦК України (в редакції 2003 року) позивач набув право власності на котельню і має право звернутись до реєструю чого органу за державною реєстрацією права власності на об”єкт нерухомого майна

.

Чинним законодавством чітко закріплені особливості правового режиму нерухомості.

Зокрема ст.. 182 ЦК України (в редакції 2003 року) визначено, що право власності та інші речові права на нерухомість, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід та припинення підлягають державній реєстрації.

Реєстрація об'єктів нерухомості проводиться Комунальними підприємствами  Бюро технічної інвентаризації відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

За таких обставин,  позивач 01 вересня 2006 року звернувся до КП БТІ м. Донецька із заявою  про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно – котельню, літ. О-1, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул.. Світлого Путі, буд.1.

Рішенням від 15.09.2006 року реєстратор відмовив в державній реєстрації на підставі того, що договір купівлі-продажу №93 від 01.07.2002 року нотаріально не посвідчений. Відповідно до ст. 657 ЦК України в редакції 2003 року, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Однак, згідно п. п. 1.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, Кодекс набирає чинності з 01.01.2004 року Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Приймаючи до уваги, що Цивільний кодекс УРСР в редакції 1963 року не встановлював обов'язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомості, на дані договори, що укладені 2002 році норми ст. 657 Цивільного кодексу України не розповсюджуються.

ТОВ “Укрінтестрой” продав відповідачу 1, об'єкт нерухомого майна літ. О-1 під назвою “котельна”. Та отримані відповідачем 1 від продавця документи, зокрема акт приймання – передачі основних засобів (форма №03-1), свідчать про те, що котельна була прийнята ТОВ “Укрінтрестрой” до експлуатації, Дозвіл Донецької обласної державної інспекції з енергозбереження про надання згоди на початок експлуатації газових установок та акт приймання газопроводу до експлуатації, підписаний Державним інспектором.

В матеріалах справи є висновок про технічний стан котельної, який зроблений  ТОВ “ПКБ “Емброл Інжиніринг”, згідно до цього висновку котельна знаходиться у задовільному стані, відповідає архітектурним, будівельним та санітарним, екологічним нормам і правилам, придатна для подальшої безпечної для життя та здоров'я експлуатації при дотриманні нормативних вимог.

Відповідно п.4  ст. 334Цивільного кодексу України право  власності на об'єкти нерухомості виникає з моменту реєстрації договору.

Реєстрація вищевказаних договорів у встановленому законом порядку не проводилась, право власності на котельню (пресовочне  відділення літ. О-1) не  оформлювалось, тому позивач правомірно звернувся з позовом про встановлення права власності на спірне майно.

Також слід зазначити, що через відсутність належним чином оформленого документу, що засвідчує право власності позивача на нерухоме майно, ВДВС при проведенні опису та арешту майна  ухвалило постанову від 17.02.2005 року про арешт майна з метою забезпечення збереження та подальшої реалізації в рахунок погашення боргів ТОВ “Укрінтерстрой”, але обидва договорі були укладені у 2002 році, тому суд вважає, що вказане майно підлягає звільненню із-під арешту.

Згідно ст. 59 Закону України “Про виконавче провадження” єдиним документом за яким майно позивача може бути звільнено із-під арешту є рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно, а саме – котельню літ.О-1, загальною площею 177,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, Будьонівський район, вул.. Світлого Путі, буд.1, та рішення про звільнення цього майна із-під арешту.

У відповідності до ст.. 48 Закону України “Про власність”, кожний власник має право вимагати від осіб, що порушують його права, усунення будь-яких порушень його права. Одним з засобів захисту порушеного цивільного права є визнання такого права (ст. 16 ЦК України.).

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач довів позовні вимоги.

Відповідно до ст.. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи  в їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача є обґрунтованими, доказаними та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на першого відповідача.

Керуючись ст. ст. 22,33,43,49, 75, 83,84,85 ГПК України, суд, -

                                                  ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація”, м. Донецьк – задовольнити.

Визнати право власності на  нерухоме майно, а саме – котельню літ.О-1, загальною площею 177,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, Будьонівський район, вул. Світлого Путі, буд.1

Стягнути з Корпорації “Міжрегіональний “Промисловий Союз”, м. Донецьк (83086, м. Донецьк, вул.. Артема, буд.7 р\р 26006111800 у ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, код зо ЄДРПОУ 31577638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрстроймеханізація” (83052, м. Донецьк, вул. Бурденка,27 р\р 260081114000 в ЗАТ “Донгорбанк” МФО 334970, код за ЄДРПОУ 31552084)  витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн.; та 118,00 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Звільнити із-під арешту, який накладений  постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №АА320565 від 15.09.2004 року,  нерухоме майно, а саме – котельню літ.О-1, загальною площею 177,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Донецьк, Будьонівський район, вул. Світлого Путі, буд.1

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Азарова З.П.