Постанова

від 05.02.2013 по справі 23/555-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 23/555-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Коробенка Г.П.

Куровського С.В.

За участю : гр. ОСОБА_2, гр.ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4; представника ПАТ "Київгаз" - Костогриза О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу гр. ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. та ухвалу господарського суду м.Києва від 02.07.2012 р. в частині розгляду клопотання гр. ОСОБА_2 від 04.01.2012 р. по справі № 23/555-б за заявою ВАТ "Київгаз" до ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" про банкрутство,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 11.08.2003 р. порушено провадження по справі № 23/555-б про банкрутство ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м.Києва від 14.04.2005 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго".

Постановою господарського суду м.Києва від 27.06.2006 р. по справі № 23/555-б визнано боржника - ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначити арбітражного керуючого Головачева І.М.

До господарського суду м.Києва 25.04.2012 р. надійшло клопотання кредитора по справі ОСОБА_2 від 04.01.2012 р., в якому він просив суд зобов'язати ліквідатора боржника надати інформацію про те, що : - чи було стягнення з ТОВ "Гостинний комплекс "Феофанія" на користь ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" грошові кошти згідно наказу арбітражного суду м.Києва від 20.08.2001 р. по справі №19/172; - чи було стягнення з Житлово-комунальної контори №1 на користь ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" кошти згідно наказу господарського суду м.Києва від 23.11.2004 р. по справі № 42/128; чи було стягнення з Комунального підприємства Московського району м.Києва на користь ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" грошові кошти, згідно наказу господарського суду м.Києва від 04.01.2002 р. по справі № 3/535; чи було стягнення з Державного комунального підприємства Московського району м.Києва на користь ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" грошові кошти, згідно наказу господарського суду м.Києва від 29.12.2002 р. по справі № 22/437; чи було стягнення з Спеціального конструкторсько-технологічного бюро с експериментальним виробництвом інституту ядерних досліджень НАН України на користь ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" грошові кошти, згідно наказу господарського суду м.Києва від 18.09.2001 р. справа №19/188, так як на момент передачі документації по даним боржникам були відкриті виконавчі провадження; Також, кредитор ОСОБА_2 просив суд зобов'язати ліквідатора боржника надати інформацію про те, які саме дії були виконані по стягненню заборгованості і надати копії документів, які б підтверджували вжиті заходи по стягненню заборгованості по даним наказам.

Також, 16.05.2012 р. кредитором по справі ОСОБА_3 подано до господарського суду м.Києва клопотання про зобов'язання ліквідатора боржника Головачева І.М. та комітет кредиторів ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" своєчасно повідомляти її про час та місце проведення зборів кредиторів.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 02.07.2012 р. по справі № 23/555-б /суддя : Митрохіна А.В./ відмовлено гр. ОСОБА_2 у задоволенні клопотання від 04.01.2012 р., задоволено клопотання гр.ОСОБА_3 від 16.05.2012 р.; зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Головачева І.М. та комітет кредиторів ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" своєчасно повідомляти ОСОБА_3 про час та місце проведення зборів кредиторів; зобов'язано ліквідатора боржника надати суду ліквідаційний баланс боржника та звіт ліквідатора з додатками.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. по справі № 23/555-б /судді :Пантелієнко В.О., Гарник Л.Л., Доманська М.Л./ ухвала господарського суду м.Києва від 02.07.2012 р. залишена без змін.

В касаційній скарзі кредитор - ОСОБА_2 просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. та ухвалу господарського суду м.Києва від 02.07.2012 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити клопотання ОСОБА_2 від 04.01.2012 р. в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 02.07.2012 р. мотивована тим, що в матеріалах справи міститься докази того, що арбітражним керуючим Головачевим І.М. повноваження ліквідатора ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" виконуються належним чином і підстав для задоволення клопотання кредитора по справі ОСОБА_2 від 04.01.2012 р. про зобов'язання ліквідатора боржника надати йому інформацію про стягнення з дебіторів заборгованості на користь боржника, не має.

Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив ухвалу господарського суду м.Києва від 02.07.2012р. без змін.

Але з такими висновками суду як першої так і апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Згідно ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 є конкурсним кредитором по даній справі з кредиторськими вимогами по заробітній платі і клопотання кредитора ОСОБА_2 про зобов'язання ліквідатора боржника вчинити дії - надати інформацію, відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мотивовано тим, що на користь боржника були прийняті рішення господарського суду м.Києва по справам № 19/172, № 42/128, № 22/437, №3/535 та №19/188 та видані відповідні накази суду щодо стягнення дебіторської заборгованості, але кредиторові не відома інформація щодо того, які дії вчинено ліквідатором по стягненню вищевказаної дебіторської заборгованості (т.11, а.с.6, 7). Крім того, кредитор ОСОБА_2 посилається на те , що загальний розмір даної заборгованості перед ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" становить 1 392 600,00 грн. і стягнення даної заборгованості має суттєве значення для задоволення вимог кредиторів, в тому числі і його вимог по заробітній платі.

Відповідно до вимог ст. 3-1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент розгляду спірних правовідносин) при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Згідно ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.

Також, відповідно до ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з підстав, передбачених ч.10 ст.17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника та вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Таким чином, виявлення наявної дебіторської заборгованості та стягнення її на користь боржника є прямим обов'язком ліквідатора боржника, спрямованим на збільшення ліквідаційної маси для погашення визнаних кредиторських вимог по справі.

Проте, розглядаючи зазначене клопотання, суд першої інстанції взагалі не дослідив, які дії були вчинені ліквідатором боржника по стягненню боргу з дебіторів, відповідно до ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чи були виконані вищезазначені судові рішення по справам № 19/172, № 42/128, № 22/437, №3/535 та №19/188 і в якому обсязі, яка саме сума дебіторської заборгованості була стягнута ліквідатором боржника і яка залишилась не стягненою та чому.

В порушення вищезазначених вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд першої інстанції взагалі не розглянув по суті подане клопотання ОСОБА_2 про зобов'язання ліквідатора боржника вчинити дії - надати інформацію про стягнення дебіторської заборгованості, за якою вже видано накази суду, на користь боржника.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 02.07.2012 р. не відповідає вимогам ГПК України, належним чином не мотивована та не обгрунтована, зокрема, в ній не зазначено доводів, якими керувався суд при винесенні рішення про відмову у задоволенні клопотання кредитора по справі ОСОБА_2 про зобов'язання ліквідатора боржника вчинити дії, відсутні будь-які посилання на докази по справі, за наявності яких суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні вищевказаного клопотання.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, залишаючи без змін ухвалу господарського суду першої інстанції від 02.07.2012 р., Київський апеляційний господарський суд на зазначені обставини справи уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки, чим порушив вимоги ст.101 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Всупереч вимог чинного законодавства, апеляційною інстанцією не розглянуті в повному обсязі доводи, які були викладені в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду м.Києва від 02.07.2012 р. та належним чином не перевірені висновки суду першої інстанції (т.11 а.с.76-78).

Крім того, статтею 105 ГПК України визначено вимоги щодо постанови апеляційної інстанції, зокрема, апеляційна постанова повинна містити: стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду; підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (п.4-7, п.9 ст.105 ГПК України).

Оскаржувана постанова апеляційної інстанції від 05.09.2012 р. по даній справі № 23/555-б про банкрутство ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" , в порушення вищевказаних вимог ГПК України, належним чином не мотивована та не обгрунтована, містить лише зміст та висновки викладені судом першої інстанції в ухвалі від 02.07.2012 р., а мотивувальна частина оскаржуваної апеляційної постанови, взагалі містить посилання на матеріали справи № 44/269-б та відповідні висновки щодо справи про банкрутство ТОВ "Медгрупконтинент", пов'язані із розглядом звіту ліквідатора і ліквідаційним балансом , де судом апеляційної інстанції аналізуються дії ліквідатора ТОВ "Медгрупконтинент" спрямовані на виявлення та пошук майна боржника та приходить до висновку про необхідність затвердження поданого звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу ТОВ "Медгрупконтинент" та припинення провадження по справі № 44/269-б, на підставі ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що взагалі не має відношення до справи № 23/555-б про банкрутство ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" (т.11, а.с.143 - 144).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2012 р. в частині розгляду клопотання гр. ОСОБА_2 від 04.01.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. по справі про банкрутство ТОВ "Спеціалізованого виробничого підприємства "Академтеплоенерго" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа в частині розгляду клопотання гр. ОСОБА_2 від 04.01.2012 р. щодо зобов"язання ліквідатора вчинити певні дії, направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу гр. ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. та ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2012 р. по справі № 23/555-б в частині розгляду клопотання гр. ОСОБА_2 від 04.01.2012 р. скасувати, в решті ухвалу господарського суду м. Києва від 02.07.2012 р. залишити без змін.

Справу №23/555-б в частині розгляду клопотання гр. ОСОБА_2 від 04.01.2012 р. направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Коробенко Г.П.

Куровський С.В.