Рішення

від 04.02.2013 по справі 5011-45/17546-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/17546-2012 04.02.13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-консалтингова група "ТЕДО"

до: Приватного підприємства "Рекламно-виробнича агенція "БАЛІ"

про: стягнення 77 630,36 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Кондюріна Я.О. - адвокат (угода 02.05.2012, б/н);

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-консалтингова група "ТЕДО" обґрунтовані тим, що останнім поставлено товар та надані послуги, а приватним підприємством "Рекламно-виробнича агенція "Балі" вони отримані, але оплачені лише частково.

З таких підстав позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 77 630,36 грн., з яких: 49 000,00 грн. - основна заборгованість та 1 630,36 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-45/17546-2012, а її розгляд призначено на 14.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2013 розгляд справи, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 04.02.2013.

Зазначені вище ухвали надіслані судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому, у розумінні ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Проте, повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач обґрунтованих пояснень із зазначенням поважних причин неявки представника останнього, а також відзиву на позов, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, до суду не подав.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення повноважного представника позивача та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-консалтингова група «ТЕДО» (далі - позивач) поставило приватному підприємству "Рекламно-виробнича агенція "БАЛІ" (далі - відповідач) банер з освітленням (далі - товар), вартість якого складає 144 000,00 грн., а також позивач виконав роботи з монтажу товару (далі - послуги), вартість яких складає 127 000,00 грн.

Отже, відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами спору виникли договірні відносини.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару та надання послуг, то згідно зі ст.ст. 712, 901 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки та надання послуг є предмет та ціна.

Так, видатковою накладною від 30.06.2010 № РН-0000026 та актом здачі-прийняття робіт від 30.06.2010 № ОУ-0000023, згідно з якими позивачем передано товар та надані послуги відповідачеві, визначені предмет (товар, вид послуг) та їх ціну. Проте, сторонами не досягнуто згоди щодо строку оплати поставленого товару та наданих послуг.

Згідно ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Отже, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки та надання послуг, за яким позивач зобов'язався поставити відповідачеві товар та надати йому послуги, а відповідач зобов'язувався їх прийняти та оплатити відповідно до загальних вимог цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, в свою чергу, поставлений йому товар та надані послуги отримав, що підтверджується видатковою накладною від 30.06.2010 № РН-0000026 та актом здачі-прийняття робіт від 30.06.2010 № ОУ-0000023. Зазначені первинні документи підписані з обох сторін даного спору та скріплені печатками останніх.

Проте, відповідач отриманий товар оплатив лише у сумі 131 500,00 грн. (платіжні доручення: від 24.06.2010 № 149, від 09.09.2010 № 207, від 04.10.2010 № 221, від 31.01.2011 № 425, від 08.11.2011 № 485), а за надані йому послуги сплатив позивачеві 63 500,00 грн. платіжним дорученням від 30.06.2010 № 157.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 76 000,00 грн.

Позивач 02.03.2012, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, направив відповідачеві претензію № 1, згідно з якою вимагав оплатити заборгованість за поставлений йому товар та надані послуги в сумі 63 500,00 грн.

Однак, вказана вище вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості за отриманий ним товар на користь позивача до суду не подано.

Отже, виходячи з наведеного вище, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 63 500,00 грн. належним чином позивачем доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 63 500,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

А оскільки Відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню частково, оскільки розрахунок позивача визнаний судом арифметично невірним.

Таким чином, за розрахунками суду, наведених у таблиці нижче, сума 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі 1 255,56 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 63 500,00 10.05.2012 - 26.11.2012 201 3 % 1049.05 грн. 12 500,00 10.05.2012 - 26.11.2012 201 3 % 206.51 грн.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

До матеріалів справи, в якості доказу надання послуг адвокатом, позивачем додана угода про надання адвокатських послуг від 02.05.2012 № б/н, укладена між позивачем та Конд.ріною Я.О., а також платіжне доручення від 20.11.2012 № 312 про перерахування 3 000,00 грн. в якості оплати послуг адвоката.

Як визначено пунктом 14.1.226 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежною професійною діяльністю є участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Статус адвоката характеризується певними елементами, зокрема, права і обов'язками, які перебувають у нерозривному взаємозв'язку. Так, право адвоката представляти за плату інтереси довірителя, пов'язано із можливістю довірителя віднеси плату за послуги адвоката до судових витрат. При цьому адвокат має отримати таку суму гонорару.

Виходячи зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокати не можуть займатися підприємницькою діяльністю. Їх діяльність відповідно віднесена до незалежної діяльності.

А згідно листа Національного банку України від 25.07.2006 № 11-111/2790-7749 Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах (п. 4.5), яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (зі змінами), встановлено окремий порядок відкриття поточних рахунків адвокатам для здійснення їх професійної діяльності, а також передбачено, що кошти за цими рахунками використовуються згідно з порядком, установленим для використання коштів за поточними рахунками суб'єктів господарювання. Відповідно до п. 11 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280, кошти адвокатів відображаються у класі 2 Плану рахунків і обліковуються за балансовим рахунком 2620 "Кошти на вимогу фізичних осіб" (роз'яснення надано листом Національного банку України від 29.04.2005 № 25-111/668-4449).

З вищезазначених норм вбачається, що у адвоката має бути відкритий балансовий рахунок 2620, на який і має перераховуватися його гонорар.

Як вбачається з платіжного доручення від 20.11.2012 № 312, позивач сплатив грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця Кондюріної Я.О. (код ІПН: 3043402200).

Отже, Кондюріна Я.О. виступає у відносинах із позивачем в двох різних статусах, як адвокат - надає правові послуги та як суб'єкт господарювання - отримує від довірителя кошти.

Для того, щоб гонорар адвоката був віднесений до складу судових витрат, то такий гонорар має бути сплачено саме адвокату, а не підприємцю. Оскільки позивачем сплачено 3 000,00 грн. не адвокату, то вказана сума не може бити віднесена до судових витрат та не підлягає поділу між сторонами спору за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене вище, вимоги про стягнення 3 000,00 грн. витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рекламно-виробнича агенція "БАЛІ" (02121, м. Київ, вул. Декабристів, буд. 6, кв. 143; код ЄДРПОУ 35576161, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-консалтингова група "ТЕДО" (03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, буд. 4; код ЄДРПОУ 35911494, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 63 500,00 (шістдесят три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - основного боргу; 1 255,56 (одна тисяча двісті п'ятдесят п'ять) грн. 56 коп. - 3 % річних; 1 342,57 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 57 коп. - витрат по оплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 08.02.2013 року.

Суддя С.В. Балац