Постанова

від 21.11.2006 по справі 25/418-06-10836

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/418-06-10836

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"21" листопада 2006 р. Справа № 25/418-06-10836

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого   Андрєєвої Е.І.

Суддів:             Мацюри П.Ф.,

                        Ліпчанської Н.В.

При секретарі Федорові В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача            – Мазуркевича Р.В.,

від відповідача        – Мокрого Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 16.10.2006р.

у справі № 25/418-06-10836

за позовом  ТОВ „ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ПРИДУНАВ'Є”

до Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області

про зобов'язання укласти договір оренди майна та про припинення дії договору про надання послуг від 01.07.2003р.,

встановив:

 В жовтні 2006 року до господарського суду з даним  позовом звернулось ТОВ „ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ПРИДУНАВ'Є” до Управління Державної служби охорони, в якому зазначило, що 01.10.2005р. між позивачем та УДСО при УМВС України в Одеській області, правонаступником якого є відповідач, укладено договір оренди № А-9  на індивідуально визначене майно, яке  прийняв в оренду позивач в строкове платне користування строком на один рік.  Майно передавалось в оренду з метою його використання орендарем для надання фізичним та юридичним особам послуг централізованої охорони.   

В установленому законом порядку відповідач попередив позивача про припинення договірних стосунків та повернення орендованого майна.

Посилаючись на те, що між сторонами існує договір про надання послуг, пов'язаних з орендою майна, позивач, звертаючись з позовом, пред'явив вимоги про  зобов'язання відповідача  укласти новий договір оренди на те саме майно, і в той же час просив дію договору про надання послуг припинити.

Заявою від 16.10.2006р. позивач звернувся до суду з клопотанням про  забезпечення позову,  шляхом заборони на час розгляду справи вчиняти відповідачу дії щодо повернення майна, орендованого за договором оренди № А-9 від 01.10.2005р.

Ухвалою від 16.10.2006р. суд заборонив відповідачу до вирішення справи по суті здійснювати будь-які дії щодо витребування у позивача орендованого майна, яке є предметом договору оренди.

Вважаючи що дана ухвала не відповідає вимогам ст. 66 ГПК України, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку та просить скасувати.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, а також законність та обґрунтованість прийнятої судом ухвали, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з нормами ст.66 ГПК України господарський суд вправі вжити заходи до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки закон не містить точного переліку господарських спорів або обставин, за яких вживаються заходи до забезпечення позову, господарський суд в кожному конкретному випадку повинен правильно оцінити обставини справи та прийняти відповідне рішення.

Нормами статті 67 ГПК України передбачені заходи до забезпечення позову, в тому числі і забороняти відповідачеві вчиняти певні дії. Однак, зазначений захід забезпечення позову передбачає заборону певних дій відповідача у разі знаходження спірного майна в його користуванні, а не навпаки

Суд вправі на підставі зазначеної статті заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Однак, в цьому випадку мається на увазі застосування такого заходу у разі, коли спірне майно знаходиться у інших осіб на підставах, передбачених законом (оренда, найом, безоплатне користування тощо). Тобто, у даному разі такою іншою особою є позивач, у якого спірне майно знаходиться на правах оренди, а не відповідач, який є власником цього майна. Тому заборонити власникові майна витребування в установленому законом порядку майно, що є його власністю, суд не вправі.

Задовольняючи клопотання позивача про забезпечення позову, суд не зазначив, в чому саме невжиття таких засобів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Крім того, як встановлено у судовому засіданні апеляційного суду, на час прийняття ухвали майно, що є предметом договору оренди,  добровільно повернуто орендарем орендодавцю на підставі акту  від 13.10.2006р., який надав позивач в підтвердження цього факту.

При таких обставинах, коли суд прийняв ухвалу про забезпечення позову без встановлення  всіх обставин, які є суттєвими для її прийняття,  і  всупереч вимогам процесуального законодавства, така ухвала підлягає скасуванню.

Скасовуючи ухвалу, судова колегія відмовляє позивачу  в задоволенні заяви про забезпечення позову з підстав, викладених в даній постанові.

Керуючись  ст.ст.101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Одеській області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.10.2006р. у справі № 25/418-06-10836 скасувати В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

Справу передати на розгляд  до господарського суду Одеської області.

       Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                        Е.І. Андрєєва

Судді:                                                                                П.Ф. Мацюра

                                                                                       Н.В. Ліпчанська