Ухвала

від 07.02.2013 по справі 764/235/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

07.02.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Провадження № 10/797/12/13 Головуючий у першій інстанції Брикало Т.В.

Категорія: ст.199 КПК України Доповідач в апеляційної інстанції Батрак В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Батрака В.В.,

суддів - Мудрової Є.Ю., Юненка М.О.,

за участю секретаря - Гріцай Г.О.,

прокурора - Калюбіної І.Г.

адвоката - ОСОБА_3,

слідчого - Ляшенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду міста Севастополя матеріали кримінального провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС відділу РЗСГД СУ УМВС України в місті Севастополі Ляшенко О.І., з апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 11 січня 2013 року, якою відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Севастополя, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, який має вищу освіту, розлученого, працюючого директором ТОВ «Кримсервіс-76», який мешкає в квартирі АДРЕСА_1 та зареєстрований у АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. ст. 15 ч. 2 - 190 ч. 4 КК України,

задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу РЗСГД СУ УМВД України в місті Севастополі Ляшенко О.І. про продовження строків тримання під вартою до чотирьох місяців,

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у скоєні кримінального правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як фізичні особи-підприємці, діючи спільно та за попередньою змовою, керуючись корисливим мотивом, маючи намір на заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом обману, в період часу з 01 липня 2008 року до 21 лютого 2012 року вчинили закінчений замах на заволодіння майном ОСОБА_7 в особливо великих розмірах, а саме, на належну ОСОБА_7 частку в об'єкті нерухомості за адресою: АДРЕСА_3, при цьому, злочинний намір передбачав укладання недійсного договору купівлі-продажу незакінченого будівництва 2-ої, 3-ої та 4-ої черги за вищевказаною адресою через товарну біржу міста Донецька з наступним наданням лігітімності недійсного договору рішеннями третейського та місцевого суду міста Донецька.

Далі, реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6 скоїли злочин за наступних обставин.

Так, станом на 01 липня 2008 павільйон кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» загальною площею 536,0 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3, належав на праві власності по 1/2 частки ОСОБА_7 і ОСОБА_5

Право власності на об'єкт незакінченого реконструкцією будівництва 2-ї і 3-ї черги кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровано станом на 01 липня 2008 року не було.

Далі ОСОБА_5, як співвласник зазначеного нерухомого майна, вступив в злочинну змову з ОСОБА_6, спрямовану на заволодіння майном ОСОБА_7 - а саме часткою останнього в об'єкті незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3. 01 липня 2008 року ОСОБА_5 звернувся в брокерську контору ТОВ «Віра» (код ЄДРПОУ № 34335435), зареєстровану за адресою: місто Донецьк, бульвар Шевченка, 25, і уклав з ТОВ «Віра» договір поруки № 08/07/04-р, згідно якого ФОП «ОСОБА_5» доручає брокерській конторі ТОВ «Віра» від імені та за рахунок ФОП «ОСОБА_5» продати на біржових торгах, що проводяться товарною біржею «Даліс», товар згідно з поданою ФОП «ОСОБА_5» заявкою.

Також ОСОБА_6 01 липня 2008 року, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_5, звернулася в брокерську контору ТОВ «Донбас Девелопмент» (код ЄДРПОУ № 34705858), зареєстровану за адресою: місто Донецьк, бульвар Шевченка, 25, і уклала з ТОВ «Донбас Девелопмент» договір поруки № 08/07/04-п, згідно якого ФОП «ОСОБА_6» доручає брокерській конторі ТОВ «Донбас Девелопмент» від імені та за рахунок ФОП «ОСОБА_6» купити на біржових торгах, що проводяться товарною біржею «Даліс», товар згідно з поданою ФОП «ОСОБА_6» заявкою, і брокерська контора ТОВ «Донбас Девелопмент» бере на себе зобов'язання нотаріально завірити біржовий договір, а також зареєструвати право власності на об'єкти нерухомості в органах БТІ.

Далі, 02 липня 2008 року ОСОБА_5 подав заявку в брокерську контору ТОВ «Віра», яка є додатком до договору доручення № 08/07/04-р від 01 липня 2008 року, згідно з якою доручив продати на товарній біржі «Даліс» наступне нерухоме майно за суму не більше 11.562.000 грн.:

- другу чергу будівництва кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 535,0 кв.м., розташовані на другому поверсі триповерхової будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3;

- третю чергу будівництва кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 525,8 кв.м., розташовані на третьому поверсі триповерхової будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3;

- третю чергу будівництва Суспільно-торгового центру - вбудовані нежитлові приміщення № ІІ-І, загальною площею 168,5 кв.м., розташовані на другому поверсі двоповерхової будівлі літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_4;

- третю чергу будівництва Суспільно-торгового центру - вбудовані нежитлові приміщення з № 1-11 по № 1-14, мансарду приміщення з № 1-15 по № 1-22, № 1-24, з терасою приміщення № 1-23, загальною площею 409,8 кв.м., з входом на другий поверх, розташовані на другому і мансардному поверхах двоповерхової будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_4;

- четверту чергу будівництва Суспільно-торгового центру незавершену будівництвом окрему двоповерхову нежитлову будівлю загальною площею по зовнішніх обмірюваннях - 280,2 кв.м., ступенем готовності - 41%, розташовану за адресою: АДРЕСА_5

Також 03 липня 2008 року ОСОБА_5 подала заявку в брокерську контору ТОВ «Донбас Девелопмент», яка є додатком до договору доручення № 08/07/04-п від 01 липня 2008 року, згідно якого доручила придбати на товарній біржі «Даліса» за суму не більше 11.562.000 грн. нерухоме майно, аналогічне тому, яке було заявлено ОСОБА_5 на продаж.

04 липня 2008 року брокерська контора ТОВ «Віра» в особі директора ОСОБА_9, діючи на підставі договору доручення № 08/07/04-р від 01 липня 2008 року від імені ФОП «ОСОБА_5» і брокерська контора ТОВ «Донбас Девелопмент», в особі в.о. директора ОСОБА_10, діючи на підставі договору доручення № 08/07/04-п від 01 липня 2008 року від імені ФОП «ОСОБА_6», за результатами біржових торгів, проведених товарною біржею «Даліса» (код ЄДРПОУ 13500253) за адресою: місто Донецьк, бульвар Шевченка, 25, уклали біржовий договір № 08/07/04-Б , згідно якого ФОП «ОСОБА_5» передає, а ФОП «ОСОБА_6» зобов'язується прийняти у власність та оплатити наступний товар загальною вартістю 11.562.000 грн.:

- другу чергу будівництва кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 535,0 кв.м., розташовані на другому поверсі триповерхової будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3;

- третю чергу будівництва кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 525,8 кв.м., розташовані на третьому поверсі триповерхової будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3;

- третю чергу будівництва Суспільно-торгового центру - вбудовані нежитлові приміщення № ІІ-І, загальною площею 168,5 кв.м., розташовані на другому поверсі двоповерхової будівлі літ. «Б» за адресою: АДРЕСА_4;

- третю чергу будівництва Суспільно-торгового центру - вбудовані нежитлові приміщення з № 1-11 по № 1-14, мансарду приміщення з № 1-15 по № 1-22, № 1-24, з терасою приміщення № 1-23, загальною площею 409,8 кв.м., з входом на другий поверх, розташовані на другому і мансардному поверхах двоповерхової будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_4;

- четверту чергу будівництва Суспільно-торгового центру незавершену будівництвом окрему двоповерхову нежитлову будівлю загальною площею по зовнішніх обмірюваннях - 280,2 кв.м., ступенем готовності - 41%, розташовану за адресою: АДРЕСА_5

При цьому, біржовий договір № 08/07/04-Б від 04 липня 2008 року, який мав формальний характер, нотаріально посвідчений не був.

Потім, 07 липня 2008 року ОСОБА_5 і ОСОБА_6, діючи спільно та за попередньою змовою, формально підписали акт приймання - передачі, згідно якого ФОП «ОСОБА_5» передав, а ФОП «ОСОБА_6» прийняла об'єкти незавершеного будівництва, зазначені в біржовому договорі № 08.07.04-Б від 04 липня 2008 року.

Далі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, достовірно знаючи наступні вимоги чинного законодавства:

- ст. 657 ЦК України, яка говорить, що договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню;

- ч. 1 ст. 220 ЦК України, яка говорить, що в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним;

- ч. 2 ст. 220 ЦК України, яка говорить, що якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не вимагається;

- ч. 1 ст. 334 ЦК України, яка говорить, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом;

- ч. 3 ст. 334 ЦК України, яка свідчить, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним;

- ч. 4 ст. 334 ЦК України, яка говорить, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації,

після підписання акту приймання-передачі від 07 липня 2008 року приступили до наступного етапу їх злочинного наміру, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом обману в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний намір, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, з метою одержання первісно незаконного рішення суду про визнання укладеного біржового договору дійсним та визнання за нею права власності на об'єкти нерухомості згідно біржового договору для подальшого використання рішення суду при державній реєстрації права власності в КП «БТІ та ДРОНМ» СМР, звернулася в постійно діючий третейський суд «Факт» при товарній біржі «Даліса» з позовною заявою до ТОВ «Донбас Девелопмент» про визнання біржового договору від 04 липня 2008 року під № 08/07/04-Б дійсним та визнання права власності на об'єкти нерухомості.

При цьому, ОСОБА_6, реалізуючи спільний з ОСОБА_5 злочинний намір, умисно не вказала ОСОБА_7 як співвласника майна по справі ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи, а ОСОБА_5 для введення судді постійно діючого третейського суду «Факт» при товарній біржі «Даліса» в оману з приводу його права власності на вищевказане нерухоме майно станом на дату укладення біржового договору № 08/07/04-Б від 04 липня 2008 року і отримання вигідного для нього з ОСОБА_6 рішення суду, необхідного для здійснення спільного з останньою злочинного наміру, надав в постійно діючий третейський суд «Факт» при товарній біржі «Даліса» ряд документів, що містять відомості, що не відповідають дійсності, на підставі яких 17 березня 2009 року постійно діючим третейським судом «Факт» при товарній біржі «Даліса» по справі №16/3/09 винесено рішення, яким за ОСОБА_6 визнано право власності на вищевказані об'єкти нерухомості в біржовому договорі купівлі-продажу №08/07/04-Б від 04 липня 2008 року.

Однак, зважаючи на те, що 31 березня 2009 року в законну силу вступив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності третейських судів та виконання рішень третейських судів» від 05 березня 2009 року, яким ст. 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 7, згідно якого третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають в цивільних і господарських правовідносинах, за винятком справ про спори про нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 втратили можливість використовувати отримане ними обманним шляхом рішення постійно діючого третейського суду «Факт» при товарній біржі «Даліса» від 17 березня 2009 року.

Далі ОСОБА_5 і ОСОБА_6, достовірно знаючи, що постановою Севастопольського апеляційного суду від 09 червня 2009 року по справі №5020-5/697 частка ОСОБА_7 в об'єкті спільної часткової власності в цілісному майновому комплексі - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованому за адресою: АДРЕСА_3, визнана в розмірі 90/100, продовжуючи реалізовувати спільний намір, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом обману в особливо великих розмірах, з метою одержання первісно незаконного рішення суду про визнання укладеного біржового договору дійсним та визнання за ОСОБА_6 права власності на об'єкти нерухомості згідно біржового договору для подальшого використання рішення суду при державній реєстрації права власності в КП «БТІ та ДРОНМ» СМР, ініціювали звернення 09 квітня 2010 директора ТОВ «Донбас Девелопмент» ОСОБА_10 в Ленінський районний суд міста Донецька з позовом до постійно діючого Третейського суду «Факт» при товарній біржі «Даліса» про визнання рішення постійно діючого Третейського суду «Факт» при товарній біржі «Даліса» по справі №16/3/09 недійсним.

Потім, в ході розгляду в Ленінському районному суді міста Донецька цивільної справи за позовом ТОВ «Донбас Девелопмент» до постійно діючого Третейського суду «Факт» при товарній біржі «Даліса» про визнання рішення постійно діючого Третейського суду «Факт» при товарній біржі «Даліс» по справі №16/3/09 недійсним, ОСОБА_6 подала зустрічний позов, в якому просила суд позов ТОВ «Донбас Девелопмент» залишити без задоволення і визнати її добросовісним набувачем майна, придбаного за біржовим договором від 04 липня 2008 року під № 08/07/04-Б, визнати за нею право власності на об'єкти нерухомості, придбані за біржовим договором від 04 липня 2008 року під № 08/07/04-Б. При цьому, ОСОБА_6, реалізуючи спільний з ОСОБА_5 злочинний намір, умисно не вказала ОСОБА_7 як співвласника майна ні у зустрічній позовній заяві ні в ході розгляду справи №6-77/2010.

Також ОСОБА_6 і ОСОБА_5 для введення Ленінського районного суду міста Донецька в оману з приводу права власності ОСОБА_5 на вищевказане нерухоме майно станом на дату укладення біржового договору № 08/07/04-Б від 04 липня 2008 року і отримання вигідного для них рішення суду, необхідного для здійснення спільного злочинного наміру, надали до Ленінського районного суду міста Донецька ряд документів, що містять відомості, що не відповідають дійсності, на підставі яких 16 квітня 2010 року Ленінським районним судом міста Донецька по цивільній справі №6-77/2010 постановлено рішення, яким за ОСОБА_6 визнано право власності на вищевказані об'єкти нерухомості в біржовому договорі купівлі-продажу № 08/07/04-Б від 04 липня 2008 року і ОСОБА_6 визнана добросовісним одержувачем нерухомого майна за біржовим договором 308/07/04-Б від 04 липня 2008 року.

Потім ОСОБА_6 через юриста ОСОБА_11, який діяв в інтересах ОСОБА_6, 21 лютого 2012 року звернулася в КП «БТІ та ДРОНМ» СМР із заявами про реєстрацію права власності на наступне нерухоме майно на підставі біржового договору № 08/07/04-Б від 04 липня 2008 року і рішення постійно діючого третейського суду «Факт» при товарній біржі «Даліса» від 17 березня 2009 року по справі № 16/3/09:

- другу чергу будівництва кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 535,0 кв.м., розташовані на другому поверсі триповерхової будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3;

- третю чергу будівництва кафе «Примор'я» - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 525,8 кв.м., розташовані на третьому поверсі триповерхової будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно даних КП «БТІ та ДРОНМ» СМР, право власності на кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровано за ОСОБА_5 в розмірі 10/100 часток і ОСОБА_7 в розмірі 90/100 часток.

Також, згідно описової частини висновку комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи №321/327 від 01 червня 2009 року по господарській справі за позовом ФОП «ОСОБА_7» до ФОП «ОСОБА_5», вартість другого поверху (2 черга) кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_3, становить 592340,0 грн., вартість третього поверху (3 черга) кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2» за адресою: АДРЕСА_3, становить 625630,0 грн., тобто вартість частки ОСОБА_7 складає - 1.096.173 грн., що є сумою, яка більш, ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вчинили всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не був закінченим з причин, не залежних від їх волі, оскільки в державній реєстрації права власності на вищевказані об'єкти нерухомості за ОСОБА_6 рішенням від 21 лютого 2012 року було відмовлено.

Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 15 ч. 2 - 190 ч. 4 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) в особливо великих розмірах.

Старший слідчий в ОВС відділу РЗСГД СУ УМВД України в місті Севастополі Ляшенко О.І. 09 січня 2013 року звернувся до Ленінського районного суду міста Севастополя з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до чотирьох місяців, обґрунтувавши клопотання неможливістю закінчити досудове розслідування у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій, які мають суттєве значення для судового розгляду, а також вказавши обставини, які перешкоджали здійсненню цих слідчих дій раніше.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 11 січня 2013 року підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців.

Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якої просить скасувати ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 11 січня 2013 року та прийняти нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання слідчого.

Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, клопотання слідчого, яке не відповідає вимогам ст. 199 ч. 3 КПК України, взагалі не підлягало задоволенню, а у органа досудового розслідування не було перешкод для проведення зазначених у клопотанні слідчих дій протягом двох місяців тримання ОСОБА_5 під вартою.

Вказує, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке було вручено ОСОБА_5, не містить посилань на будь-які докази в підтвердження звинувачення.

В обґрунтування вимог щодо необхідності скасування оскаржуваної ухвали, адвокат зазначає, що за участю підозрюваного ОСОБА_5 було проведено лише одну слідчу дію - його допит. Крім того, при допиті 25 грудня 2012 року підозрюваний заявив клопотання про витребування та долучення до матеріалів справи низки документів, які повністю спростовують обвинувачення. Ці документи, у тому числі експертизи, необхідністю проведення яких мотивоване клопотання слідчого, знаходяться в матеріалах іншої справи. У зв'язку з тим, що експертизи проведено по обставинам, які є предметом нинішній справи, проведення аналогічних експертиз, на думку апелянта, виключається.

Показання свідків, які не можуть ні підтвердити, ні спростувати висновки про підробленість документів, вважає недопустимими доказами.

Висновок суду про необхідність продовження строку тримання під вартою виходячи із обставин особливо тяжкого, умисного, корисливого злочину, у скоєні якого підозрюється ОСОБА_5, адвокат вважає невірним, оскільки ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється лише в замаху скоєння такого злочину, що суттєво знижує тяжкість.

На думку адвоката, посилання суду першої інстанції на обставини іншої справи за фактом скоєння злочину відносно ОСОБА_7, є безпідставним та таким, що не свідчить про винуватість ОСОБА_5 та не обґрунтовують ризиків.

Як вказано в апеляційної скарзі, слідчий суддя, розглядаючи питання про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, порушив вимоги ст. 183 п. п. 3, 4 КПК України, та не взяв до уваги обставини, викладені у ст. 177 КПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи адвоката ОСОБА_3 про незаконність постановленого по справі судового рішення, необхідність його скасування та прийняття нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання, вислухавши думку прокурора, який просив залишити без змін ухвалу слідчого судді суду першої інстанції, дослідивши матеріали кримінального провадження, на підставі яких ОСОБА_5 було продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців, обговорив та перевірив доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що остання не підлягає задоволенню по наступних підставах.

З наданих до апеляційного суду матеріалів вбачається, що 07 листопада 2012 року слідчим відділом УМВС України в місті Севастополі було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2 - 190 ч. 4 КК України, а 14 листопада 2012 року ОСОБА_5 затриманий у порядку ст. 115 КПК України (у редакції 1960 року).

Постановою Ленінського районного суду міста Севастополя від 16 листопада 2012 року ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а 21 листопада 2012 року йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення і заяву ОСОБА_7 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Строк досудового розслідування по справі продовжений до чотирьох місяців постановою прокурора міста Севастополя від 04 січня 2013 року.

За результатами розгляду клопотання слідчого, 11 січня 2013 року слідчим суддею Ленінського районного суду міста Севастополя було постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою до чотирьох місяців відносно ОСОБА_5

В порядку ст. 199 КПК України , розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

З постановленої ухвали та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні обставини, на підставі яких суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5, перевірялись при розгляді клопотання. При цьому, були вислухані думки підозрюваної особи, її захисника, прокурора, пояснення слідчого та досліджені матеріали, якими обґрунтовуються доводи, наведені в клопотанні про продовження строку тримання під вартою.

Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що задовольняючи клопотання органу досудового розслідування, слідчий суддя з урахуванням особи підозрюваного та наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України , а також тяжкості злочину в якому він підозрюється, наявності обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, прийняв правильне рішення щодо продовження строків тримання під вартою ОСОБА_5, про що зазначив в своїй ухвалі.

Зокрема, слідчим суддею було перевірено доведеність всіх доводів та обставин, на які посилається слідчий в клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та з'ясовано, що на даний момент ризики, які стали підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5, а саме, що ОСОБА_5, перебуваючи на волі, перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшилися та продовжують існувати.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що підстави, з яких слідчий суддя задовольнив клопотання є достатньо аргументовані, оскільки вказують на те, що у своєму клопотанні слідчий довів обставини, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою, та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та таким, що забезпечить виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України .

Таким чином, слідчим суддею належно досліджено клопотання та матеріали кримінального провадження, встановлено всі фактичні обставини справи, наявність передбачених законом підстав, які обґрунтовують можливість продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5, та зроблено правильний висновок про те, що більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні, не буде достатнім для запобігання ризикам визначеним у клопотанні.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 199 ч. 3 КПК України та не підлягало задоволенню, а у органа досудового розслідування не було перешкод для проведення зазначених у клопотанні слідчих дій протягом двох місяців тримання ОСОБА_5 під вартою є безпідставними та спростовуються викладеним вище.

Доводи адвоката про порушення слідчим суддею вимог ст. 183 п. п. 3, 4 КПК України не ґрунтуються на законі, оскільки згідно зі ст. 183 ч. 3 КПК України, розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, визначається слідчим суддею при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що предметом розгляду в суді першої інстанції 11 січня 2013 року не було.

Інші доводи апеляційної скарги адвоката не спростовують законне та обґрунтоване рішення слідчого судді районного суду.

Враховуючи викладене, зазначені в апеляційній скарзі захисника доводи та підстави, за яких він просить скасувати ухвалу суду не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Порушень вимог КПК України , які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено, постановлена по справі ухвала є законною та обґрунтованою, тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199 , 309 , 404 , 405 , 407 , 422 КПК України , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду міста Севастополя від 11 січня 2013 року, якою відносно ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою до чотирьох місяців - без змін.

ГОЛОВУЮЧИЙ - ПІДПИС

СУДДІ - ПІДПИСИ

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

СУДДЯ

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ В.В.БАТРАК