Постанова

від 30.01.2013 по справі 2а-9597/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2013 року № 2а-9597/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Рака В.М.,

представника відповідача Сергеєвої О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Яричів» звернулося до суду з вказаним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.10.2012 року №0001142301, від 26.10.2012 року №0001152301.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті на основі необґрунтованих висновків акту перевірки податкового органу від 19.10.2012 року про нікчемність угод, укладених позивачем з ТзОВ «Мораксель». Зазначив, що вказаний висновок відповідач зробив на основі акта ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТзОВ «Мораксель» від 04.08.2011 року, в якому зроблено висновок про те, що контрагент позивача не мав необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал, основні фонди, складські приміщення, виробничі активи, транспортні засоби, підприємство відсутнє за своїм місцезнаходженням. Такі висновки не відповідають дійсності і спростовуються долученими первинними документами, зокрема, договорами, податковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками, актами приймання - передачі товару тощо, які в повній мірі доводять реальність господарських операцій.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов від 28.11.2012 року, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Свої заперечення обґрунтовує тим, що у ході перевірки контрагента позивача ТзОВ «Мораксель» ДПІ у Приморському районі м.Одеси встановлено відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності в силу незначної чисельності персоналу, оборотних коштів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізованих товарів. Перевіркою встановлено, що позивачем не надано необхідні підтверджуючі документи на поставку товарно-матеріальних цінностей (надалі - ТМЦ) по взаєморозрахунках із вказаним контрагентом, які є підставою для відображення зазначених операцій в податковому обліку, зокрема: накладні, акти здачі-прийняття робіт, договори на вантажно-розвантажувальні роботи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та у письмових поясненнях від 10.01.2013 року вх. №755 та від 23.01.2013 року, вх. №2406 від 24.01.2013 року. Зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 04.08.2011 року №5094/23-5/37420695 щодо контрагента позивача ТзОВ «Мораксель» спростовуються довідкою ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області № 215/23-0/34928161 від 08.08.2011р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Яричів» з питань правомірності формування податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р.» щодо правовідносин між ТзОВ «Яричів» та ТзОВ «Мораксель», в якій податковим органом зроблено висновок про те, що порушень у формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів в квітні 2011р. не встановлено. Також зазначив, що наявність розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними. На цих підставах просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагента позивача встановлено неможливість виконання відповідного договору, укладеного з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. На цих підставах просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Яричів», код ЄДРПОУ - 37420695, юридична адреса: 80463, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Заводська, 1, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Луцької міської ради 16.03.2007р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису - 11981070007003531. Позивач взятий на облік як платник податків в Луцькій ОДПІ 19.03.2007р. за № 257. Станом на 28.04.2011р. перебуває на обліку в ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області як платник з податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ від 03.02.2011р. №100320492) та з податку на прибуток.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, п.79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ «Яричів» з питань взаєморозрахунків з ТзОВ «Мораксель» (код ЄДРПОУ - 37420695) за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011 р. та дотримання вимог чинного податкового законодавства України.

За результатами перевірки складено акт від 19 жовтня 2012р. № 340/22-00/34928161.

Перевіркою встановлено наступні порушення:

1) ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненому ТзОВ «Яричів» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

2) ст.198.1, 198.2, 198.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI завищено суму податкового кредиту в квітні 2011 р. на суму 158323,31 грн. внаслідок включення сум ПДВ за недостовірними документами у зв'язку із безтоварністю операції (нікчемністю правочину), що укладений між ТзОВ «Яричів» та ТзОВ «Мораксель», в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 158323,31 грн..

3) п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено в періоді, що перевіряється витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року в сумі 791616,56 грн. в результаті чого зменшено об'єкт оподаткування (збитки) за другий квартал 2011 року (ІІ-ІV квартал 2011р.) в сумі 791616,56 грн..

На підставі встановлених порушень ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001142301 від 26.10.2012 р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення із податку на прибуток на загальну суму 791616,00 грн.;

- № 0001152301 від 26.10.2012р., яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість в розмірі 158323, 31 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Мораксель», суд встановив наступне.

Між ТзОВ «Яричів» (Покупець) та ТзОВ «Мораксель» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 01312 від 31.01.2011р.

Згідно з п. 1.2 договору кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання визначаються Додатками, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до договору № 01312 від 31.01.2011р. ТзОВ «Мораксель» передав у власність ТзОВ «Яричів» з 28.02.2011 по 28.04.2011 року макуху соняшникову сумарно в кількості 2782,082 мт, зокрема:

- 28.02.2011р. - 1213,087 мт. на суму 2347323,35 грн. в тому числі ПДВ 20% - 391220,56 грн. згідно з Актом № 1 прийому-передачі товару та відповідно до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору №01312;

- 31.03.2011р. - 1078,070 мт. на суму 2086065,45 грн. в тому числі ПДВ 20% - 347677,57 грн. згідно з Актом № 1 прийому-передачі товару та відповідно до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № 01312;

- 28.04.2011р. - 490,925 мт. на суму 949939,87 грн. в тому числі ПДВ 20% - 158323,31 грн. згідно Акту № 2 прийому-передачі товару до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № 01312;

Місце передачі в Актах прийому-передачі товару зазначено: EXW - Херсонський морський торгівельний порт. Покупець здійснює оплату за товар протягом 90 днів з моменту його поставки, згідно з правилами «Інкотермс 2000». Ця умова поставок передбачає, що продавець виконав свої зобов'язання з доставки товару в момент його передання покупцеві або уповноваженій ним особі зі свого підприємства або складу.

На підтвердження обставин щодо проведення розрахунку за договором купівлі-продажу №01312 від 31.01.2011р. згідно з Додатками №1, №3 позивачем надано копії платіжних доручень, а саме: № 688 від 05.04.2011 року на суму 300000,00 грн. з яких суму в частині 112554,00 грн. згідно з листом № 27/04-02 від 27.04.2011р. змінено призначення, та віднесено як оплату за макуху згідно Додатку № 3; № 1222 від 10.05.2011 року на суму 1080000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 1; № 1251 від 11.05.2011 року на суму 690000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 1; № 1266 від 12.05.2011 року на суму 307485,48 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 1; № 1267 від 12.05.2011 року на суму 495000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1333 від 16.05.2011 року на суму 185000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1335 від 16.05.2011 року на суму 236451,68 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1336 від 17.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1401 від 18.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1402 від 19.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1403 від 19.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1406 від 19.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1432 від 20.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1439 від 20.05.2011 року на суму 206999,65 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 1497 від 26.05.2011 року на суму 269837,86 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 1;

Обставини щодо зберігання та транспортування отриманого товару підтверджуються наступними доказами.

В матеріалах справи міститься генеральний договір №58/133д на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів від 13.12.2010р., укладений між ТзОВ «Агроінвест СК» та «ДП «Херсонський морський торговельний порт». Згідно з Р.1 договору, його предметом є організація та здійснення перевалки, зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, що слідують через порт. Місце виконання навантажувально - розвантажувальних операцій - ДП «Херсонський морський торговельний порт». Сторонами укладено додатки до генерального договору: Додаток №1 від 13.12.2010р. Перелік експедиторів та вантажів; Додаток №2 від 13.12.2010р. Додаткові послуги, які надаються Портом Клієнту; Додаток №3 від 13.12.2010р. Ставки льодового збору згідно з розділом 2.4 Збірника тарифів; Додаток №4 від 13.12.2010р.

В свою чергу, між ТзОВ «Мораксель» (замовник) та ТзОВ «Агроінвест СК» (експедитор) укладено договір доручення 0401 АМ від 04.01.2011р. на транспортно - експедиційне обслуговування вантажів. Згідно з п.1.1. вказаного договору ТзОВ «Мораксель» доручає, а ТзОВ «Агроінвест СК» зобов'язується виконати від імені і за рахунок першого, транспортно - експедиційне обслуговування вантажів, включаючи організацію прийомки і зберігання вантажів, організовувати здійснення операцій із сертифікації вантажів. В п.2.1 передбачене виконання експедитором наступних видів робіт, зокрема: організація приймання та зберігання вантажів замовника в портах України та/або інших терміналах; організація транспортно - експедиційного супроводу вантажів; контроль за перевалкою вантажів; оформлення необхідних документів для відправки вантажу; проведення експертизи із залученням відповідних спеціалістів. В додатковому договорі від 04.01.2011р. сторонами врегульовано порядок та розмір оплати послуг експедитора.

Таким чином, транспортування та зберігання товару фактично здійснювалось не ТзОВ «Мораксель», а ТзОВ «Агроінвест СК» відповідно до укладених договорів, тому докази транспортування, передачі та зберігання товару у позивача відсутні. З огляду на це, доводи відповідача в цій частині не беруться судом до уваги.

Доказів невиконання або неналежного виконання сторонами вказаних договорів чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідачем не надано.

В подальшому придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2011 року товар (макуха соняшникова) ТзОВ «Яричів» реалізувало на експорт наступним чином.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Яричів» (Комітент) та ТзОВ «Агроінвест СК»(Комісіонер) укладено договір комісії № К31012 від 31.01.2011 року.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок останнього реалізацію на експорт з України Товару, що належить Комітенту, асортимент, кількість і ціна якого визначається в додатках до договору; укладати експортні договори купівлі-продажу і т.д.

Судом встановлено, що ТзОВ «Яричів» передав на комісію ТзОВ «Агроінвест СК» з 28.02.2011 по 28.04.2011 року макуху соняшникову сумарно в кількості 2782,082 мт., а саме: 28.02.2011р. - 1213,087 мт. згідно з Актом № 1 прийому-передачі товару на комісію до Додатку №1 від 31.01.2011р. до Договору № К31012; 31.03.2011р. - 1078,070 мт. згідно з Актом прийому-передачі товару на комісію до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № К31012; 28.04.2011р. - 490,925 мт. згідно з Актом №2 прийому-передачі товару на комісію до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № К31012.

Згідно з п.3.5 договору № К31012 Комісіонер зобов'язується при продажу товару на експорт передати Комітенту треті аркуші ВМД МД-2 (МД-3).

На виконання умов договору комісії № К31012 від 31.01.2011 року ТзОВ «Агроінвест СК» (вже як Продавець) 31.01.2011 року уклав Контракт №3101-SС з Компанією TRADECENTER CORPORATION (Покупець) PANAMA і відповідно, продав в кількості 2782,082 мт (2782082 кг.) макуху соняшникову, що підтверджується вантажно-митною декларацію (надалі - ВМД) №508040002/2011/002160 від 29.04.2011 р. з відміткою Херсонської митниці ( замитнення і відвантаження товару через митний кордон України Компанії TRADECENTER CORPORATION), куди ввійшли в тому числі і 490,925 мт. макухи, вартість ПДВ якої в сумі 158323,31 грн. включено до податкового кредиту, а 791616,56 грн. та віднесено до валових витрат ТзОВ «Яричів».

У розшифровці графи 9 вказаної ВМД зазначено, що власником товару є ТзОВ «Яричів»(Львівська обл., Камянка-Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Заводська, 1).

Виконання вказаного договору підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг): №0000000038 від 30.04.2011р., №0000000042 від 30.04.2011р., №ОУ-0000047 від 30.04.2011р., №ОУ-0000048 від 30.04.2011р.

На підтвердження обставин щодо проведення розрахунку за договором комісії №К31012 від 31.01.2011р. згідно з додатками №1, №3 позивач надав рахунки - фактури: №СФ - 0000089 від 30.04.2011р., № СФ - 0000090 від 30.04.2011р., №СФ - 0000087 від 30.04.2011р., №СФ - 0000095 від 30.04.2011р., а також платіжні доручення, а саме: 555 від 10.05.2011 року на суму 1080000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 1; № 560 від 11.05.2011 року на суму 650000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 1; № 561 від 11.05.2011 року на суму 40000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 1; № 562 від 12.05.2011 року на суму 307485,48 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 1; № 563 від 12.05.2011 року на суму 495000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 566 від 16.05.2011 року на суму 185000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 567 від 16.05.2011 року на суму 185000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 568 від 16.05.2011 року на суму 115000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 582 від 18.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 585 від 18.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 586 від 19.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 588 від 19.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 590 від 19.05.2011 року на суму 300000,00 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3; № 591 від 19.05.2011 року на суму 206999,65 грн. оплата за макуху згідно з Додатком № 3;

Позивач надав також довідку від 10.05.2011р. за вих. № 0-17-14528БТ, видану ПАТ Акціонерний банк «Південний» для ТзОВ «Агроінвест СК» про зарахування на валютний рахунок останнього експортної виручки згідно з контрактом № 3101-SC від 31.01.2011р. в частині договору комісії № К31012 від 31.01.2011р. та згідно з додатками №№1,3 укладеного з ТзОВ «Яричів».

У зв'язку з цим, було знято з контролю експортну ВМД 508040002/2011/002160 від 29.04.2011р. по поставці 2782,082 мт. макухи на загальну суму 4764485,13 грн., по курсу НБУ, який станом на 29.04.11р. становив 7,9654 грн. за 1 дол. США (ряд. № 22,23 ВМД №508040002/2011/002160 від 29.04.2011р.), що відповідно, становить 4764485,13 грн. / 7,9654 грн. = 598147,63 дол. США.

Позивачем також надано сертифікат якості від 28.04.2011р. серії ВА №035462, виданий Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції, що підтверджує факт проведення огляду продукції під час завантаження в порту м.Херсон макухи в кількості 4732082 кг. згідно з контрактом №3101- SC від 31.01.2011р. та №2702- SC від 27.01.2011р.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем як умову для формування податкового кредиту.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем надано суду виписану ТзОВ «Мораксель» податкову накладну № 10 від 28.04.2011 року на суму 949939,87 грн., у тому числі 158323,31 грн. ПДВ. У відповідача на момент проведення перевірки не було жодних застережень щодо дотримання порядку і форми її складення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II вказаного Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями; за текстом - Закон № 334/94-ВР) "Валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати)- сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".

Згідно п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 зазначеного Закону "Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті."

Відповідно до пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 цього ж Закону «Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)".

Як вбачається з матеріалів справи первинні документи, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, свідчать про реальне здійснення господарських операцій, і відповідно про підтвердження правомірності віднесення витрат позивача до складу валових.

В судовому засіданні представник відповідача не надав доказів, які би спростували придбання позивачем товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Мораксель» і, які б свідчили про укладання позивачем угод з метою ухилення від сплати податків.

Із встановлених вище обставин суд дійшов висновку, що зібрані докази в повній мірі підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій по поставці товарно - матеріальних цінностей з його контрагентом - ТзОВ «Мораксель», а відповідні первинні документи містять всі обов'язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарських операцій між позивачем та контрагентом та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Щодо доводів відповідача про неможливість підтвердження факту здійснення господарській діяльності між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Мораксель» у зв'язку з відсутністю в останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, суд зазначає наступне.

ДПІ у Приморському районі м. Одеса встановлено відсутність у контрагента позивача - ТзОВ «Мораксель» необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності в силу незначної чисельності персоналу, оборотних коштів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізованих товарів, про що складено акт перевірки від 04.08.2011 року №24467/23-513.

Проте, вказані висновки, викладені у акті перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеса від 04.08.2011 року №24467/23-513 спростовуються довідкою ДПІ у Кам'янка-Бузькому району Львівської області від 08.08.2011р. № 215/23-0/34928161 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Яричів» з питань правомірності формування податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р.» в якій відображені правовідносини між ТзОВ «Яричів» та ТзОВ «Мораксель» (по поставці від 28.04.2011р. - 490,925 мт. макухи на суму 949939,87 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 158323,31 грн. згідно з Актом № 2 прийому-передачі товару до Додатку №3 від 31.01.2011р. до Договору № 01312 ). Тобто, по тому ж договору купівлі-продажу № 01312 від 31.01.2011р., з того ж предмету, з тим самим комісіонером ТзОВ «Агроінвест СК» по договору комісії № К31012 від 31.01.2011 р. та місцем передачі товару перевірка вже проводилась, по якій податковим органом зроблено висновок про те, що: «Перевіркою ТзОВ «Яричів» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів в квітні 2011 року порушень не встановлено». Позиція безтоварності і нікчемності у вказаній довідці - відсутня.

Таким чином, вказана довідка від 08.08.2011р. № 215/23-0/34928161 підтверджує реальність операцій, пов'язаних із придбанням макухи 28.04.2011р. - 490,925 мт. на суму 949939,87 грн. в т ч ПДВ 20% - 158323,31 грн. у ТзОВ «Мораксель».

Суд також звертає увагу на те, що висновок відповідача про неможливість реального виконання ТзОВ "Мораксель" зобов'язань за договором купівлі-продажу від 31.03.2011 року з огляду на відсутність для цього виробничих потужностей та трудових ресурсів, а, відтак, і про безтоварність операцій з ТзОВ "Яричів", ґрунтується лише на акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 21.04.2011 року та результатах співставлення податкової звітності.

В акті ДПІ у Приморському районі м. Одеса № 1394/23-513/37420695 від 21.04.2011 року за період лютий 2011 року податковий орган зазначив про те, що згідно з базою даних АІС РПП в Приморському районі м. Одеси місцезнаходження ТзОВ "Мораксель" не встановлено, а власне перевірка проведена в приміщенні контролюючого органу, позаяк зв'язатись з посадовими особами, як і отримати від них потрібні документи, не вдалося. Згідно з цього ж акта останньою податковою звітністю платника є декларація з ПДВ за лютий 2011 року (вх. № 68260 від 25.03.2011 року), яка як з'ясувалось під час судового розгляду справи в органі ДПС зареєстрована, але до уваги під час не взята, і в базі даних задекларовані платником показники не значаться. Крім того, контролюючий орган зазначив також про те, що з огляду на відсутність декларації з податку на прибуток за 2010, 2011 роки, а також, зважаючи на відсутність довідки форми 1 ДФ в базі Бест звіт підприємство немає основних фондів та трудових ресурсів. В підсумку перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначила про нікчемність угод ТзОВ "Мораксель"за період лютий 2011 року.

В свою чергу, ТзОВ "Мораксель" звернувся зі скаргою від 17.06.2011 року до Прокуратури Одеської області з вимогою притягти до відповідальності посадових осіб органу ДПС, винних у неправомірному неприйнятті податкової звітності за лютий 2011 року, а також у винесенні протиправного рішення про відсутність платника за своїм місцезнаходженням. У відповідь Прокуратура Одеської області листом від 20.07.2011 року повідомила про результати розгляду звернення підприємства, зокрема, про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника ВПМ ДПІ Приморського району м. Одеси. Вже в наступному акті перевірки ТзОВ "Мораксель" від 04.08.2011 року, проведеної за період з 01 по 30 квітня 2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначила і про фактичне розташування орендованих приміщень платника, і про те, що кількість працюючих на ньому становить шість осіб, а також про господарські взаємовідносини з ТзОВ "Яричів", але у цьому випадку контролюючий орган не знайшов підстав для висновків про нікчемність правочинів і про безтоварність господарських операцій щодо реалізації "макухи соняшникової" згідно з того ж таки договору купівлі-продажу від 31.01.2011 року.

З огляду на це, доводи відповідача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009р. ( заява №3991/03).

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки про порушення позивачем ст.198.1, 198.2, 198.3 Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту (по взаєморозрахунках з ТзОВ «Мораксель») та пп. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України по взаєморозрахунках з ТзОВ «Мораксель», не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах цього спору.

Враховуючи те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, тому застосування до ТзОВ «Яричів» штрафної санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2012р. №0001152301 у сумі 1 грн. є протиправним.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012р. №0001142301, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення із податку на прибуток на загальну суму 791616,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 26.10.2012р. №0001152301, яким позивачу донараховано суму податкового зобов'язання із податку на додану вартість в розмірі 158323,31 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн., є протиправними та підлягають скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить стягнути судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби від 26.10.2012 року №0001142301 та від 26.10.2012 року №0001152301.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів» судовий збір у розмірі 2146 грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 лютого 2013 року.

Суддя А.Г. Гулик