Постанова

від 29.01.2013 по справі 807/6/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 807/6/13-а

рядок статзвіту - 8.1.5

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Андрійцьо В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 352, 56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - суб'єкт владних повноважень - Хустська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 352,56 грн., мотивуючи тим, що останній будучи зареєстрованим платником податків та зборів, не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати таких, внаслідок чого в нього і виникла вищезазначена заборгованість.

29 січня 2013 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, за наявними матеріалами. Як вбачається із поданого клопотання, позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки та не надав заперечення проти позову.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт господарської діяльності, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру (а.с. 4) та перебуває на обліку в Хустській об'єднаній державній податковій інспекції.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач самостійно обрала для провадження своєї підприємницької діяльності спрощену систему оподаткування на підставі поданої заяви.

Як вбачається із матеріалів справи Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено камеральну перевірку дотримання граничних термінів сплати єдиного податку з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 В результаті даної перевірки виявлено порушення п. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а саме несвоєчасна сплата податкових зобов'язань по єдиному податку, про що свідчить акт № 669/17 від 08 листопада 2011 року (а.с. 8).

Так, на підставі вищевказаного акту перевірки Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією винесені податкові повідомлення - рішення № 0074451740 від 25 листопада 2011 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 190,41 грн. (а.с. 9) та № 0074461740 від 25 листопада 2011 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у сумі 53,87 грн. (а.с. 10).

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ч. 2 ст. 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Згідно з ч. 6 ст. 2 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Однак, в порушення вимог вищевказаного Указу відповідачка не платила єдиний податок, в результаті чого за нею рахується заборгованість в сумі 352,56 грн.

У відповідності до ст. 5 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Згідно пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання вищевказаної норми Закону 25 жовтня 2012 року Хустська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області винесла податкову вимогу № 301 форми "Ф" на направила її на адресу відповідача.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, якою передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку, та розмірі, встановлених Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державною (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку визначеному цим Кодексом.

П. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Духновича, буд. 17, код ЄДРПОУ - 20453324)- задовольнити повністю .

2. Стягнути з відповідача - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, РНОККПП - НОМЕР_3) на користь державного бюджету заборгованість у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 56 коп.

3. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Андрійцьо В.Д.