Постанова

від 06.02.2013 по справі 2а-1670/8231/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8231/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Дем"янова В.А.,

представника відповідача - Оринчина В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 5 від 19.03.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкова вимога № 5 від 19.03.2012 року винесена на суму податкового зобов'язання, визначеного Товариству з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" (далі по тексту - ТОВ "НЕТСо") податковим повідомленням-рішенням від 22.07.2008 року № 0001042301/0 в розмірі 20000 грн., яке підприємство оскаржило до суду. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 року позов ТОВ "НЕТСо" задоволено, податкове повідомлення-рішення від 22.07.2008 року № 0001042301/0 визнано нечинним та скасовано в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20000 грн. Протиправність податкової вимоги № 5 від 19.03.2012 року пов'язує з пропущенням відповідачем строку давності на стягнення податкового боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У своїх запереченнях посилався на те, що податковий борг ТОВ "НЕТСо", на суму якого винесено оскаржувану вимогу, виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.07.2008 року № 0001042301/0, що оскаржувалося позивачем до суду. Зазначає, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 року, якою позов ТОВ "НЕТСо" задоволено, а податкове повідомлення-рішення від 22.07.2008 року № 0001042301/0 визнано нечинним та скасовано в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20000 грн., у подальшому була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 року, яка отримана податковим органом 02.12.2011 року. На підставі даної ухвали Вищого адміністративного суду України відповідачем 16.03.2012 року у картці особового обліку ТОВ "НЕТСо" відображено суму податкового боргу в розмірі 20000 грн. та винесено оскаржувану податкову вимогу № 5 від 19.03.2012 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "НЕТСо", ідентифікаційний код 23812829, зареєстровано як юридична особа Полтавською РДА Полтавської області 15.02.1996 р. та перебуває на податковому обліку у Полтавській міжрайонній державній податковій інспекції.

22.07.2008 року Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі акту перевірки № 00281/2301/23812829 від 08.07.2008 року за порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" винесено податкове повідомлення-рішення № 0001042301/0, яким ТОВ "НЕТСо" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 20540 грн. 75 коп., з них: за основним платежем - в сумі 360 грн. 50 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 20180 грн. 25 коп. (а.с. 9).

ТОВ "НЕТСо" не погодившись з даним податковим рішенням оскаржило його до суду в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000 грн.

Разом з тим, ТОВ "НЕТСо" погодилося з донарахованим податковим зобов'язанням з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 540 грн. 75 коп., яке було сплачене підприємством у липні 2008 року, що підтверджується обліковою карткою ТОВ "НЕТСо" (зворот а.с. 62).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року у справі № 2-а-3958/08 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "НЕТСо" до Полтавської МДПІ Полтавської області про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001042301/0 від 22.07.2008 року (а.с. 25-26).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 року позов ТОВ "НЕТСо" задоволено, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року у справі № 2-а-3958/08 скасовано, податкове повідомлення-рішення від 22.07.2008 року № 0001042301/0 визнано нечинним та скасовано в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20000 грн. (а.с. 28-31).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 року у справі № К-15029/09 задоволено касаційну скаргу Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області, скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 року у справі № 2-а-2958/08 (22-а-1102/09) та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року у справі № 2-а-3958/08 (22-а-1102/09) - залишено в силі. (а.с. 69-70).

16.03.2012 року на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 року у справі № К-15029/09 податковим органом внесено до облікової картки ТОВ "НЕТСо" відомості про наявність недоїмки в сумі 20000 грн. (а.с. 68).

19.03.2012 року Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби винесено податкову вимогу № 5, у якій зазначено, що станом на 19.03.2012 року за ТОВ "НЕТСо" рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 20000 грн., у тому числі за основним платежем - в сумі 20000 грн. (а.с. 10).

Позивач не погодився з податковою вимогою № 5 від 19.03.2012 року та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваній податковій вимозі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п. "б" п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181-III) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Підпунктом 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що ТОВ "НЕТСо" не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0001042301/0 від 22.07.2008 року оскаржило його до суду в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.08.2009 року було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Полтавської МДПІ Полтавської області у справі № 2-а-3958/08 (22-а-1102/09) (а.с. 71).

Вищим адміністративним судом України розглянуто зазначену справу та постановлено ухвалу від 10.11.2011 року у справі № К-15029/09, яка отримана відповідачем 02.12.2011 року.

Даною ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 року скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2009 року у справі № 2-а-2958/08 (22-а-1102/09) та залишено в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2008 року у справі № 2-а-3958/08 (22-а-1102/09) (а.с. 69-70), якою було відмовлено у задоволенні позову ТОВ "НЕТСо" до Полтавської МДПІ Полтавської області про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001042301/0 від 22.07.2008 року (а.с. 25-26).

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене та беручи до уваги вимоги п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-III, згідно з яким податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, суд приходить до висновку, що податкове зобов'язання, визначене ТОВ "НЕТСо" податковим повідомленням-рішенням № 0001042301/0 від 22.07.2008 року в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000 грн., є узгодженим через п'ять днів після направлення копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 року особам, які брали участь у справі.

Судом встановлено, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 року отримана відповідачем 02.12.2011 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції канцелярії Полтавської МДПІ (а.с. 69).

Таким чином, податкове зобов'язання, визначене ТОВ "НЕТСо" податковим повідомленням-рішенням № 0001042301/0 від 22.07.2008 року в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000 грн. є узгодженим у грудні 2011 року, проте станом на 16.03.2012 року не сплачене ТОВ "НЕТСо".

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином, право податкової застави виникає в силу закону з дня виникнення податкового боргу за умови його несплати у встановлені строки, а податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що 16.03.2012 року у зв'язку з несплатою ТОВ "НЕТСо" суми узгодженого грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0001042301/0 від 22.07.2008 року в частині донарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20000 грн., податковим органом внесено до облікової картки ТОВ "НЕТСо" відомості про наявність недоїмки в сумі 20000 грн. на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011 року у справі № К-15029/09 (а.с. 68).

19.03.2012 року Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби винесено податкову вимогу № 5, у якій зазначено, що станом на 19.03.2012 року за ТОВ "НЕТСо" рахується податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 20000 грн., у тому числі за основним платежем - в сумі 20000 грн. (а.с. 10).

Суд відхиляє твердження позивача про протиправність оскаржуваної вимоги, яку пов'язує із зазначенням суми податкового боргу у графі податкової вимоги "основний платіж", замість графи "штрафні (фінансові) санкції", оскільки оскаржувана податкова вимога № 5 від 19.03.2012 року містить всі необхідні відомості, передбачені п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, а вказана описка не впливає на загальну суму податкового боргу ТОВ "НЕТСо" з податку на прибуток приватних підприємств.

Щодо доводів позивача про пропущення відповідачем строків давності для стягнення податкового боргу, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Податковий борг у підприємства виник у грудні 2011 року, а тому станом на дату винесення податкової вимоги № 5 від 19.03.2012 року, строк давності щодо стягнення податкового боргу, визначеного оскаржуваною податковою вимогою, не минув.

Крім того, питання щодо стягнення суми податкового боргу в розмірі 20000 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001042301/0 від 22.07.2008 року, не є предметом даного спору та було предметом судового розгляду у справі № 2а-1670/3311/12 за поданням Полтавської МДПІ Полтавської області Державної податкової служби до ТОВ "НЕТСо".

Так, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року у справі № 2а-1670/3311/12, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012 року, подання Полтавської МДПІ Полтавської області Державної податкової служби задоволено та з банківських рахунків ТОВ "НЕТСо" стягнуто суму податкового боргу в розмірі 20000 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкова вимога № 5 від 19.03.2012 року прийнята на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, обґрунтовано та своєчасно.

Позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТСо" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2013 року.

Суддя С.С. Сич