Рішення

від 07.02.2013 по справі 14/5014/3240/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.13 Справа № 14/5014/3240/2012

За позовом

Публічного акціонерного товариства "ЛУГАНСЬК-НИВА", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЙТ-СІТІ", м. Луганськ

про стягнення 3 530 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Борисова К.М., юрисконсульт, паспорт серії ЕН 595217, виданий 08.08.2007 Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області, довіреність № 02-07/143-Н417 від 06.12.2012;

від відповідача: представник не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки № 48/пр від 03.03.2010 в загальному сумі

3530 грн. 00 коп., з яких:

- 2914 грн. 02 коп. - борг;

- 214 грн. 50 коп. - 3% річних;

- 401 грн. 48 коп. - інфляційні нарахування.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за поставлений товар у розмірі 2 914 грн. 02 коп. відповідно до договору від 03.03.2010 № 48/пр. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі

401 грн. 48 коп. та 3% річних у сумі 214 грн. 50 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ-СІТІ», як покупцем, та Закритим акціонерним товариством «Луганськ-Нива» (у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» був перейменований на Публічне акціонерне товариство «Луганськ-Нива» ), як продавцем, 03.03.2010 було укладено договір поставки № 48/пр (далі за текстом - договір, а. с. 18).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити товар у відповідності до накладних, в кількості та за ціною згідно із специфікацією.

До договору між сторонами складено специфікацію від 03.03.2010 № 1 (а.с.19).

За умовами п. 2.2 договору оплата отриманої продукції здійснюється протягом 5 календарних днів з дня отримання продукції шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника.

З наданих позивачем видаткових накладних (а.с. 24-26) вбачається, що позивач у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв товар без зауважень та претензій.

Отже, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у сумі 2 914 грн. 02 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2 914 грн. 02 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаних статей позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 214 грн. 50 коп. та інфляційні втрати в сумі 401 грн. 48 коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних виходячи з приписів чинного законодавства, суд дійшов наступного висновку.

Дата та номер накладноїГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 15.03.2010 ВН № 1161 20.03.2010 07.12.2012 993 1119,36 91,27 21.05.2010 ВН № 1327 26.05.2010 07.12.2012 926 744,72 56,62 18.11.2010 ВН № 1006 23.11.2010 07.12.2012 745 1049,94 64,21 Так, заявлена позивачем вимога по стягненню 3% річних у сумі 214 грн. 50 коп. підлягає задоволенню частково в сумі 212 грн. 10 коп. (при розрахунку позивачем не було враховано, що в 2012 році 366 календарних днів).

Щодо розрахунку інфляційних втрат, то суд здійснивши перерахунок, дійшов наступного висновку.

Дата та номер накладноїГраничний строк оплати товаруПеріод нарахування інфляційних витратСума до сплати, грн.Сума річних, грн. 15.03.2010 ВН № 1161 20.03.2010квітень 2010 року - листопад 2012 року 1119,36 95,66 21.05.2010 ВН № 1327 26.05.2010червень 2010 року - листопад 2012 року 744,72 70,97 18.11.2010 ВН № 1006 23.11.2010грудень 2010 року - листопад 2012 року 1049,94 52,22 Так, при здійсненні розрахунку було враховано позицію Верховного Суду України, що викладена в листі № 62-97р. від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно із якою при застосування індексу інфляції необхідно звертати увагу, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць , тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Разом з тим, позивач помилково нараховував інфляційні втрати за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року на загальну заборгованість в сумі

2 914 грн. 02 коп., в той час як вказана заборгованість утворилася лише з 23.11.2010.

Тому, заявлені позивачем до стягненню інфляційні втрати в сумі

401 грн. 48 коп. підлягають задоволенню частково в сумі 218 грн. 85 коп.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ-СІТІ» ,

м. Луганськ, вул. Советская, б. 64, кв. 42, ідентифікаційний код 36485699, на користь Публічного акціонерного товариства «Луганськ-НИВА» , м. Луганськ,

вул. Лутугінська, б. 111, ідентифікаційний код 30596644, борг в сумі

2 914 грн. 02 коп., 3% річних в сумі 212 грн. 10 коп., інфляційні втрати в сумі

218 грн. 85 коп., судовий збір у сумі 1 525 грн. 14 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 07.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 11.02.2013.

Суддя С.В. Вінніков