ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 січня 2013 р. Справа №801/324/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби
до Приватного підприємства "Керчліфтремонт"
про стягнення заборгованості у сумі 47600,80 грн.,
Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Керчліфтремонт" про стягнення заборгованості у сумі 47600,80 грн..
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.
Відповідач у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є: органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.
Розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається цим Кодексом та Митним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість, акцизного податку та екологічного податку встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.
Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Враховуючи зазначене, позивач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 16.02.2007 проведено державну реєстрацію Приватного підприємства "Керчліфтремонт", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 642027.
Згідно з довідкою ДПІ в м. Керчі АР Крим від 16.02.2007 №1307, відповідач з 16.02.2007 перебуває на податковому обліку за № 1307.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є, зокрема платником податку на додану вартість.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.
Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 46. 1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (пункт 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).
Згідно з підпунктом 49.18. статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Порядок оподаткування з податку на додану вартість визначений Розділом V Податкового кодексу України.
Згідно із статтею 203 цього Розділу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
При цьому, у пункті 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на прибуток та податку на додану вартість складається із сум самостійно задекларованого податку та сум нарахованих штрафних (фінансових) санкцій.
Заборгованість утворилась внаслідок несплати самостійно задекларованої суми по податку на додану вартість (у наслідок надання до податкової інспекції в м. Керчі АР крим податкової звітності-податкової декларації по ПДВ №9049357521 у електронному вигляді згідно договору від 11.02.2011 №586) у сумі 2146,00 грн..
А також внаслідок несплати нарахованих податковим органом штрафних санкцій за податковими повідомленнями рішеннями:
-від 14.08.2012 № 0002031502 (по акту перевірки від 06.08.2012 №137/15-02/34908234) у сумі 1,00 грн.;
-від 14.09.2012 №0002041502 (по акту перевірки від 05.09.2012 №161/15-02/34908234) у сумі 1,00 грн.;
-від 14.09.2012 №0002421502 (по акту перевірки від 05.09.2012 №161/15-02/34908234) у сумі 6542,90грн.;
-від 18.10.2012 №0003191502 (по акту перевірки від 10.10.2012 №208/15-02/34908234) у сумі 280,00 грн..
За відповідачем значиться заборгованість з податку на додану вартість у сумі 12745,55 грн., у тому числі недоїмка у розмірі 8970,90 грн. та пені у розмірі 3774,65 грн., що підтверджується карткою особового рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є, зокрема платником податку на прибуток підприємства.
Порядок оподаткування податком на прибуток підприємств визначений розділом III Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємства складається із сум самостійно задекларованого податку:
Внаслідок несплати самостійно задекларованих сум з податку на прибуток за декларацією від 19.08.2012 №9043788450 у сумі 45102,00 грн., з них сплачено 10558,00 грн., заборгованість складає 34544,00 грн. та пені у розмірі 311,25 грн..
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3 статті 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.
Відповідно до пункту 60.6 статті 60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.
На підставі зазначеного вище, позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 11.03.2011 №35 на суму 32592,00 грн..
Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги. Зазначений висновок міститься у листі Вищого адміністративного суду від 12.04.2012 № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу".
Відповідно до пункту 89.1, 89.3 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
12.03.2011 складено акт опису майна у податкову заставу та 22.09.2011 складено акт опису майна.
Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.
У порядку, передбаченому статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток у розмірі 47600,80 грн.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Керчліфтремонт" (98320, АР Крим, м. Керч, вул. Шосе Героїв Сталінграда, буд. 50, кв. 69; р/р 26042000004425, 26003000090199, 26050010184327 у ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023, ЄДРПОУ 34908234) податковий борг у розмірі 47600,80 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство "Керчліфтремонт" , у тому числі:
12745,55 грн. з податку на додану вартість- код платежу 14010100, в дохід державного бюджету м. Керчі АР Крим (р/р 31118029700019 в ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 37978388, МФО 824026);
34855,25 грн. з податку на прибуток- код платежу 11021000, в дохід державного бюджету м. Керчі АР Крим (р/р 31116009700019 в ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 37978388, МФО 824026).
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Т.С. Ольшанська
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2013 |
Оприлюднено | 13.02.2013 |
Номер документу | 29227944 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Ольшанська Т.С.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Ольшанська Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні