Постанова

від 12.12.2012 по справі 2а/0570/14584/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/14584/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

за участю:

представника позивача - не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внештранс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю в сумі 23 863,68 грн., -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2012 року Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внештранс» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю у сумі 23 863,68 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість із земельного податку у розмірі 23 863,68 грн., що виникла через несплату податкових зобов'язань з плати за землю за березень - серпень 2012 року, визначених відповідачем в декларації за 2012 рік. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з земельного податку юридичних осіб у розмірі 21 863,68 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки направлялися відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 87548, Донецька обл.., м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 102, кв. 151, але були повернуті на адресу суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи. За таких обставин відповідач вважається таким, що повідомлений про місце та час судового розгляду справи належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, Товариство з обмеженою підприємство «Внештранс» (ідентифікаційний номер 32457736) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (арк. справи 5). Позивач як платник окремих податків (орендної плати за землю) був взятий на облік в Державній податковій інспекції м. Маріуполя, правонаступником якої після проведеної реорганізації є позивач.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі..

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

20 лютого 2012 року відповідачем подано до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний податковий період - 2012 рік, якою визначено плату за землю у 2012 році у загальній сумі 47 727,41 грн., з оплатою щомісячно починаючи з січня по листопад 2012 року у розмірі 3 977,28 грн., у грудні 2012 року - 3 977,33 грн. (арк. справи 9-11). Згідно даних облікової картки станом на 12 грудня 2012 року відповідачем не сплачені зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 23 863,68 грн. за березень - серпень 2012 року. Станом на 12 грудня 2012 року податковий борг відповідача з орендної плати за землю складає 137 190,07 грн., з яких недоїмка - 137 088,85 грн. (у т.ч. заявлена до стягнення в сумі 23 863,68 грн.), пеня в сумі 101,22 грн.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

4 березня 2009 року та 1 червня 2009 року податковою інспекцією сформовані податкові вимоги № 1/86 та 2/184 (арк. справи 14, 15), зазначені вимоги направлені на адресу відповідача: 87548, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 102, кв. 151, однак, конверти з вимогами повернулися на адресу податкової інспекції із позначкою поштового відділення: «за спливом строку зберігання».

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав вважати зазначені вимоги такими, що втратили чинність або відкликаними.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внештранс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю у сумі 23 863,68 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Внештранс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю у сумі 23 863,68 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Внештранс» (код ЄДРПОУ 32457736) відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю кошти в загальному розмірі 23 863,68 грн. на корить місцевого бюджету на розрахунковий рахунок 33215812700053, код платежу 13050100, одержувач місцевий бюджет Іллічівського району, банк одержувача УДК у м. Маріуполі, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 грудня 2012 року за відсутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 17 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.