Постанова

від 05.02.2013 по справі 38/5005/9223/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2013 року Справа № 38/5005/9223/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Швеця В.В. (доповідача)

суддів: Павловського П.П., Науменко І.М.

при секретарі: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

від кредитора: Андрощук Є.М., довіреність б/н від 04.02.13 р.,

від скаржника: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової служби у м.Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 р. у справі № 38/5005/9223/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Буд-Сервіс", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Многострой", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 р. у справі № 38/5005/9223/2012 (суддя Бондарєв Е.М.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Многострой" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців до 13.05.2013 р. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Многострой" призначено ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Буд-Сервіс".

Приймаючи згадану постанову суд першої інстанції виходив з того, що неплатоспроможність боржника підтверджена належними доказами, боржник відсутній за місцезнаходженням, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Не погодившись з цією постановою, Державна податкова інспекція у м.Києві звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник вважає, що використання скороченої процедури банкрутства позбавляє органи Державної податкової служби можливості притягувати несумлінних платників податків до відповідальності, а також унеможливлює визнання недійсними угод, укладених суб'єктами господарської діяльності.

У відзиві на апеляційну скаргу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Буд-Сервіс" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду залишити без змін.

Скаржник не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представника скаржника.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2012 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Буд-Сервіс" порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Многострой", за процедурою, передбаченою статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Згідно з п. 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати повинна підтверджуватись виконавчими документами відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи 06.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Буд-Сервіс" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спікер-Брок-Інвест" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № 349БВ, згідно з яким продавець зобов'язався передати у власність, а покупець - прийняти й оплатити простий вексель серії АА № 2464302 на суму 10 280,00 грн., складений 05.03.2012 р. товариством з обмеженою відповідальністю "Многострой".

25.06.2012 р. даний вексель було пред'явлено до сплати, 26.06.2012 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального Кучер А.А. округу вексель було опротестовано, про що зроблено запис в реєстрі за № 3809 та 27.06.2012 р. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3814.

07.09.2012 р. постановою Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого напису № 3814 від 27.06.2012 р. про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Буд-Сервіс" заборгованості у розмірі 10 382,80 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю "Многострой".

Постановою Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського управління юстиції від 31.10.2012 р. встановлено, що у боржника не виявлено майно, на яке можливо звернути стягнення, у зв'язку з чим виконавчий напис № 3814 від 27.06.2012 р. повернути стягувану без виконання.

Таким чином, безспірність вимог до боржника та його неплатоспроможність підтверджена належними доказами по справі.

Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати відсутність боржника або керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка, в якій міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Матеріали справи місять довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15068747 від 07.11.2012 р., яка містить запис № 10 про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Отже, відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджена належними доказами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність порушення провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Многострой" в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та можливість визнання боржника банкрутом з відкриттям відносно нього ліквідаційної процедури.

Доводи Державної податкової інспекції у м.Києві не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби у м.Києві залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2012 р. у справі № 38/5005/9223/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В.Швець

Судді П.П.Павловський

І.М.Науменко

постанова складена в повному обсязі 08.02.2013 р.