Рішення

від 04.02.2013 по справі 5011-41/18069-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/18069-2012 04.02.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київцемент» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Віпінвест» Простягнення 289 071, 03 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Іваницька О. П. - дов. № 1 від 02.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київцемент» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпінвест» про стягнення 289 071, 03 грн.

Ухвалою від 07.12.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.01.2013 року.

17.01.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києві від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

У судовому засіданні 18.01.2013 року представник позивача надав документи на виконання вимоги ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 18.01.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, суд відклав розгляд даної справи до 04.02.2013 року.

В судовому засіданні 04.02.2013 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 04.02.2013 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.02.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Київцемент» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віпінвест» (покупець) був укладений договір поставки № Дц 15-01-2012, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця цемент, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити за нього ціну, визначену відповідно до умов цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що кількість цементу, що повинен бути поставлений постачальником покупцю за цим договором, визначається сторонами в додатках до цього договору, яким сторони визначають обсяг (кількість) поставок цементу на певний строк, вказаний в такому додатку.

Згідно з умовами п. 2.2 договору, кількість окремої партії цементу в межах кількості цементу, вказаної у відповідному додатку до цього договору, визначається покупцем самостійно.

Умовами пункту 4.1 договору встановлено, що ціна на товар вказується в додатках до цього договору, які складають його невід'ємну частину.

Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунки за товар здійснюються по факту отримання товару не пізніше 15 календарних днів від дати поставки, вказаної у видатковій накладній.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору поставки № Дц 15-01-2012 від 03.01.2012 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 285 381,60 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи. Проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленого товару не виконав, у зв'язку з цим заборгованість за договором складає 285 381,60 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 285 381,60 грн. основного боргу та 3689,43 грн. 3% річних, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за договором поставки № Дц 15-01-2012.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 5.1 договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 15 календарних днів від дати поставки, вказаної у видатковій накладній.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає 285 381,60 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 285 381,60 грн.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача 3 689,43 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% підлягають задоволенню повністю у розмірі 3 689,43 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпінвест» (місцезнаходження : 04077, м. Київ, Оболонський р-н, вул. Дніпроводська, будинок 1-А, кім. 26, код ЄДРПОУ 35199679) на користь Публічного акціонерного товариства «Київцемент» (місцезнаходження: 03083, м.Київ, Голосіївський р-н, вул. Червонопрапорна, буд. 26, код ЄДРПОУ 04880386) 285 381 (двісті вісімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят одну) грн. 60 коп. основного боргу, 3 689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 43 коп. три процента річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

11.02.2013 р.

Суддя Спичак О.М.