Рішення

від 05.02.2013 по справі 1/5025/1405/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2013 р.Справа № 1/5025/1405/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" м.Дніпропетровськ

до Приватного підприємства-фірми "Саванна" м.Хмельницький

про стягнення 24 702,79 грн., з яких 10 952,88 грн.-основний борг, 9967,12 грн. - пеня, 3 438,90 грн. - 30% річних, 343,89 грн. - 3% річних

Представники сторін:

позивач: Шутюк М.М. - представник за довіреністю від 21.01.2013р.

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача 25 414,73 грн., з яких 10 952,88 грн. - основний борг, 10 679,06 грн. - пеня, 3 438,90 грн. - 30% річних, 343,89 грн. - 3% річних. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі договору поставки № 1738/В від 25.08.2011р. позивач за видатковими накладними №ДУЦ032736 від 05.09.11р., ДУЦ032729 від 05.09.11р., ДУЦ037247 від 27.09.11р., ДУЦ037265 від 27.09.11р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 11452,88 грн., що додатково підтверджується підписаним сторонами актом зведення взаєморозрахунків станом на 30.09.2011р. Відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар на суму 500,00 грн. Тому сума заборгованості складає 10 952,88 грн.

Вказує, що відповідно до п. 4.4 договору відповідач повинен був сплатити 100 % вартості товару на протязі 40 календарних днів з моменту його отримання, тобто до 07.11.2011р., однак, товар залишається неоплаченим, тому позивачем нарахована пеня в сумі 10 679,06 грн. за період з 09.02.12р. по 21.08.12р., 30 % річних за користування грошовими коштами в сумі 3 438,90 грн. та 3% річних за порушення грошового зобов'язання в сумі 343,89 грн. за період з 07.11.11р. по 22.11.12р.

25.01.2013р. на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що у зв'язку з перерахунком штрафних санкцій сума пені зменшилася і становить 9967,12 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Із змісту поданої позивачем заяви вбачається, що вона є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Дана заява не суперечить діючому законодавству та не порушує охоронювані законом права, свободи та інтереси інших осіб, тому судом приймається. Таким чином, предметом спору по справі є стягнення 24 702,79 грн., з яких 10 952,88 грн.-основний борг, 9967,12 грн. - пеня, 3 438,90 грн. - 30% річних, 343,89 грн. - 3% річних

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволені.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не подав, про причини неявки не повідомив. Судом враховується, що відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VІ, які вступили в дію 30.07.2010р., ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду від 21.12.2012р., 10.01.2013р., 24.01.2013р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.

Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ № 202529 від 20.11.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 107-Г, код 37068787.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи приватне підприємство - фірма "Саванна" зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Хмельницький, провулок Купріна, 15, код ЄДРПОУ 37152653.

25.08.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (далі - Постачальник) та приватним підприємством-фірма „Саванна" (далі - Покупець) був укладений договір поставки № 1738/В (далі - договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався поставляти непродовольчі товари (надалі -Товар) відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних та/або товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною договору. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні тощо) (п. 1.2, 2.2 договору).

Положеннями п. 4.1 договору визначено, що ціна на кожне найменування товару за договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні тощо), якщо інше не визначено постачальником відповідно до умов цього договору.

Згідно п.п. 4.2, 4.3 договору розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При заборгованості за товар по декількох накладних отримані кошти будуть зараховуватись як погашення заборгованості за раніше отриманий товар, незалежно від призначення оплати, вказаного в платіжному дорученні.

Покупець сплачує 100 (сто) % вартості кожної партії товару на протязі 40 (сорока) календарних днів з моменту її отримання. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною підписаною сторонами (п. 4.4 Договору).

Відповідальність сторін за невиконання умов договору визначена розділом 5 договору. Зокрема, сторони домовились, що у випадку прострочення покупця перед постачальником до розміру неустойки за договором ніяким чином не застосовується Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996р. №543/96-ВР на підставі абзацу 2 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки, встановлений законом, збільшується сторонами за договором без будь-яких обмежень та умов. За порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % річних від суми заборгованості. Якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців також покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. При цьому нарахування пені за цим пунктом договору починається від самого першого дня прострочення покупця перед постачальником.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 6.1. Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

25.08.2011р. сторонами підписано додаткове погодження до договору поставки №1738/В від 25.08.2011р., яким передбачено, що при здійсненні постачальником централізовано-кільцевих перевезень товарів згідно договору по торгівельним точкам покупця відпуск товару буде здійснюватися без довіреності. Для прийому товару від постачальника при централізовано-кільцевих перевезеннях на своїх торгівельних точках покупець видає кожній окремій точці спеціальну довіреність строком на один місяць за підписом керівника і головного бухгалтера покупця або інших осіб, що уповноважені підписувати довіреності, в якій засвідчує зразок штампу (печатки) окремої торгівельної точки, підписи не менш ніж двох матеріально відповідальних осіб, які будуть приймати товар та ставити свої підписи та штампи на супровідних документах (накладних) про одержання товару. Сторони домовились, що після закінчення місячного строку дії спеціальної довіреності за відсутності заперечень сторін протягом двох календарних днів до закінчення строку її дії, така спеціальна довіреність у кожному випадку закінчення строку її дії вважається автоматично продовженою на такий самий строк.

На виконання умов договору поставки №1738/В від 25.08.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 452,88 грн., про що свідчать видаткові накладні №ДУЦ32736 від 05.09.11р., № ДУЦ32729 від 05.09.11р., №ДУЦ37247 від 27.09.11р., №ДУЦ37265 від 27.09.11р., спеціальна довіреність від 25.08.2011р., а також підписаний та скріплений печатками сторін акт зведенння взаємних розрахунків за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару в повному обсязі не виконав і розрахувався за поставлений товар лише частково на суму 500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.02.2012р. Таким чином, основна сума заборгованості становить 10 952,88 грн.

Несплата приватним підприємством-фірмою „Саванна" заборгованості в сумі 10 952,88 грн., стала підставою для нарахування відповідачу пені в сумі 9967,12 грн., 30% річних в сумі 3438,90 грн., 3% річних в сумі 343,89 грн. та для звернення до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно з ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 25.08.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (далі - Постачальник) та приватним підприємством-фірма „Саванна" (далі - Покупець) був укладений договір поставки № 1738/В (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався поставляти непродовольчі товари (надалі -Товар) відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних та/або товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною договору. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальника на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні тощо) (п. 1.2, 2.2 договору).

Положеннями п. 4.1 договору визначено, що ціна на кожне найменування товару за договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні тощо), якщо інше не визначено постачальником відповідно до умов цього договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 452,88 грн., що підтверджується видатковими накладними №ДУЦ32736 від 05.09.11р. на суму 2 646,08 грн., № ДУЦ32729 від 05.09.11р. на суму 7012,60 грн., №ДУЦ37247 від 27.09.11р. на суму 1374,20 грн., №ДУЦ37265 від 27.09.11р. на суму 420,00 грн., спеціальною довіреністю від 25.08.2011р., а також підписаним та скріпленим печатками сторін актом зведенння взаємних розрахунків за період з 01.07.2011р. по 30.09.2011р.

Згідно п. 4.4 договору покупець зобов'язаний був сплатити 100 (сто) % вартості кожної партії товару на протязі 40 (сорока) календарних днів з моменту її отримання. Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.2 договору).

Отже, виходячи з вищевказаних положень договору, позивач повинен був оплатити товар, вартістю 9658,68 грн., отриманий за видатковими накладними №ДУЦ32736 від 05.09.11р., №ДУЦ32729 від 05.09.11р., в строк до 15 жовтня 2011 року включно, а товар, вартістю 1794,20 грн., отриманий за видатковими накладними №ДУЦ37247 від 27.09.11р. та №ДУЦ37265 від 27.09.11р., - в строк до 06.11.2011р. включно.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару в повному обсязі не виконав і розрахувався за поставлений товар лише частково на суму 500,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 09.02.2012р., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 10 952,88 грн. Доказів, які б підтверджували погашення відповідачем вказаної заборгованості, в матеріали справи не надано.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 10 952,88 грн. основного боргу заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 5.6 договору поставки № 1738/В від 25.08.2011р. передбачено, якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. У випадку прострочення покупця перед постачальником до розміру неустойки за договором ніяким чином не застосовується Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996р. № 543/96-ВР на підставі абзацу 2 частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки, встановлений законом, збільшується сторонами за договором без будь-яких обмежень та умов (п. 5.3 договору).

Згідно вказаних положень договору позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості 10 952,88 грн. за кожен день прострочки платежу за період 09.02.2012р. - 21.08.2012р. в розмірі 9 967,12 грн.

Судом враховується, що відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р.

Так, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Аналогічна позиція викладена в п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/224/2012 від 27.02.2012р. "Про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", постановах ВГСУ у справі № 5002-2/5109-2010 від 21.12.2011р., № 25/187 від 07.12.2011р.

Також судом враховується, що частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені за прострочення оплати товару, отриманого згідно видаткових накладних №ДУЦ32736 від 05.09.11р. та №ДУЦ32729 від 05.09.11р. припинилось 16.04.2012р., а щодо прострочення оплати товару, отриманого за видатковими накладними №ДУЦ37247 від 27.09.11р. та №ДУЦ37265 від 27.09.11р. - 07.05.2012р.

Тому суд приходить до висновку, що обґрунтованим є нарахування пені (подвійна облікова ставка НБУ) на заборгованість в розмірі 9158,68 грн. за період з 09.02.2012р. по 16.04.2012р. в сумі 260,62 грн.; на заборгованість в розмірі 1794,20 грн. за період з 09.02.2012р. по 07.05.2012р. в сумі 66,50 грн., а всього в загальному розмірі 327,12 грн.

Згідно ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.5 договору за порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % річних від суми заборгованості.

Позивач відповідно до п. 5.5 договору та ст.ст. 536, 692 ЦК України нарахував відповідачу 30% річних за користування грошовими коштами в розмірі 3438,90 грн., а також на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3 % річних в розмірі 343,89 грн.

Судом приймається до уваги, що частиною другою статті 625 ЦК України встановлено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами саме у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, якщо договором не передбачено інший розмір процентів. Стаття 536 ЦК України у даному разі є бланкетною, оскільки відсилає до правил, визначених частиною другою статті 625 ЦК України. Якщо предметом спору не є питання про застосування положення статті 536 ЦК України у зв'язку з порушенням іншого, ніж передбаченого статтею 625 ЦК України (не грошового) зобов'язання, то ці норми одночасно не застосовуються. Таким чином, правомірним є нарахування лише 30 % річних за користування чужими грошовими коштами. Аналогічна позиція викладена в постановах ВГСУ №15/316-10 від 07.06.2011р., № 6/335-10 від 06.04.2011р.

При перерахунку суми 30 % річних судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано лише 3 430,86 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 14 710,86 грн., з яких: 10 952,88 грн. - основний борг, 327,12 грн. - пеня, 3 430,86 грн. - 30% річних.

В стягненні 9 640,00 грн. пені, 8,04 грн. - 30 % річних та 343,89 грн. - 3 % річних слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку з тим, що спір виник саме внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" м.Дніпропетровськ до Приватного підприємства-фірми "Саванна" м.Хмельницький про стягнення 24 702,79 грн., з яких 10 952,88 грн. - основний борг, 9967,12 грн. - пеня, 3 438,90 грн. - 30% річних, 343,89 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства-фірми "Саванна" (м.Хмельницький, пров. Купріна, буд.15, код 37152653) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" (м.Дніпропетровськ, просп.Кірова, 107-Г, код 37068787) 10 952,88 грн. (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні 88 коп.) основного боргу, 327,12 грн. (триста двадцять сім гривень 12 коп.) пені, 3 430,86 грн. (три тисячі чотириста тридцять гривень 86 коп.) 30 % річних, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення 9 640,00 грн. пені, 8,04 грн. - 30 % річних та 343,89 грн. - 3 % річних відмовити.

Повне рішення складено 08.02.2013р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (49000, м.Дніпропетровськ, просп. Кірова, 107-Г)

3 - відповідачу (29000, м.Хмельницький, провул. Купріна, 15) (з повідомленням)